Актуальні запитання щодо складання ПН та РК

На консультаційну лінію «Uteka» щодня надходить чимало запитань про складання та реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування (далі – ПН, РК). Відповіді на найбільш актуальні з них ми надамо у цій консультації.

Сільгосппідприємство надає послуги зі зберігання зерна на власному елеваторі. За умовами договору зберігання зерна одиницею виміру послуги є тонно-дні. Але такої одиниці виміру немає в Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання. Як у такому разі заповнити графи 4 та 5 розділу Б ПН?

Нагадаємо, у графі 4 розділу Б ПН наводиться умовне позначення (українське) одиниці виміру товарів/послуг, а в графі 5 – відповідний код одиниці виміру. Дані для заповнення цих реквізитів беруть із Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8 (далі – Класифікатор).

Проте відповідно до пп. 3 п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), якщо для товару (послуги) умовами договору встановлено одиницю виміру, якої немає в Класифікаторі, тоді в ПН наводиться одиниця виміру за договором, а графа 5 не запов­нюється.

Чи можна в графі 7 розділу Б ПН у ціні за одиницю товару/продукції наводити більше двох знаків після коми? Чи має право покупець на податковий кредит за такою ПН?

За загальним правилом графа 7 ПН (саме в ній указується ціна за одиницю товару/послуги) заповнюється у гривнях із копійками, тобто з двома знаками після коми (пп. 5 п. 16 Порядку № 1307). Але справа в тім, що такий порядок заповнення графи 7 не завжди дозволяє точно розрахувати обсяг постачання, тобто правильно заповнити графу 10 розділу Б ПН.

Як показує практика, податківці не проти того, щоб платники ПДВ наводили в графі 7 ПН більше двох знаків після коми. До того ж на сьогодні ДФС реалізувала таку можливість (в електронному кабінеті, інших програмах формування звітності, наприклад M.E.Doc). Про це йдеться, зокрема, у роз’ясненні в ЗІР (категорія 101.16) та Індивідуальній податковій консультації ДФС від 21.05.18 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Так, податківці наголошують, що наведення платником податку в графі 7 ПН ціни постачання одиниці товару/послуги з більш ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою ПН (за умови дотримання всіх інших правил формування податкового кредиту, установлених Податковим кодексом, далі – ПК).

Сільгосппідприємство включено до реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Реєстр) згідно з розд. V Закону від 24.06.04 р. № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877). Під час оформлення ПН на постачання дотаційної продукції бухгалтер помилково не проставила код 2 після дробу в номері ПН та код виду діяльності у графі 12 розділу Б ПН. Чим загрожує така помилка і чи обов’язково її виправляти?

Нагадаємо, що включення сільгосппідприємства до Реєстру означає, що воно має право на отримання бюджетної дотації у разі постачання дотаційної продукції. Сільгосппідприємства, що входять до Реєстру, при постачанні дотаційної продукції зазначають у номері ПН код 2 після дробу, а також дотаційний вид діяльності у графі 12 розділу Б ПН. На підставі таких ПН розраховується сума дотації, яку може отримати сільгосппідприємство.

Тож відсутність у номері ПН коду 2 після дробу та незаповнення графи 12 може призвести тільки до того, що підприємство не зможе отримати дотацію за постачання продукції, вказаної у такій ПН. Жодних інших наслідків (у т. ч. загрози для покупця щодо втрати податкового кредиту) ця помилка не має.

До речі, за інформацією, наданою Мінагрополітики, фінансування згаданої бюджетної програми не передбачається і в наступні роки. Тож, аби не складати зайву звітність (маємо на увазі додаток 9 до декларації з ПДВ), радимо сільгосппідприємствам подати відповідну заяву і вийти з Реєстру. Про те, як це зробити, ми писали в «Як вийти з Реєстру отримувачів дотації».

Сільгосппідприємство відвантажило покупцю продукцію і виписало ПН. Але згодом у зв’язку з невідповідністю якості сторони підписали додаткову угоду про зниження ціни. На яку дату слід оформити РК до ПН: на дату укладення додаткової угоди про зміну ціни чи на дату отримання коштів?

РК до ПН слід оформити на дату отримання коштів. Пояснимо чому.

Справа в тім, що подією, на яку виникають податкові зобов’язання з ПДВ (далі – ПЗ), є виключно постачання товарів/послуг або отримання коштів за них (п. 187.1 ПК). А в разі необхідності коригування ПЗ такими подіями є, відповідно, повернення товарів/коштів або отримання доплати/оплати за товари/послуги. Підписання додаткової угоди про зміну ціни не є підставою для коригування ПЗ. Тому складати РК на дату підписання такої угоди не потрібно.

Такої ж думки дотримуються і податківці (див. ЗІР, категорія 101.15).

Сільгосппідприємство має олійницю, де переробляє насіння соняшнику власного виробництва і надає фізособам послуги з переробки насіння на олію. Як визначити код послуги з переробки насіння для заповнення графи 3.3 розділу Б ПН?

Для визначення коду послуги платники ПДВ мають користуватися Методологічними основами та поясненнями до позицій КВЕД, затвердженими наказом Держкомстату від 23.12.11 р. № 396 (далі – Методоснови). Адже Методоснови докладно описують види послуг, включених до Державного класифікатора продукції та послуг (далі – ДКПП), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457, на підставі якого заповнюється графа 3.3 розділу Б ПН.

Так, у п. 81 розд. 3.3 Методоснов сказано, що підрядники (тобто одиниці, які провадять діяльність за винагороду або на контрактній основі) зазвичай класифікуються як одиниці, що виробляють ту саму продукцію або надають послуги за свій рахунок.

Це означає, що за кодом послуги, яка передбачає виробництво (переробку) продукції на давальницьких умовах, слід звернутися до ДКПП і шукати його в тому самому розділі (секції, класі), що й коди продукції, яку виробляють у процесі того чи іншого виду діяльності.

Так, виробництво рослинної олії класифікується під кодом 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів». Тобто під цей код підпадає виробництво олії та тваринних жирів як із сировини власного виробництва, так і шляхом переробки продукції, отриманої на давальницьких умовах.

Отже, у графі 3.3 ПН, оформленої на послуги з переробки насіння соняшнику, можна вказати і код на рівні класу – 10.41, і більш повний код – 10.41.9.

Сільгосппідприємство виписало помилково ПН. У наступному звітному періоді до такої ПН був складений анулюючий її РК. Чи треба відображати в декларації з ПДВ (далі – декларація) помилкову ПН та РК до неї?

Ні, не треба. Згідно з п. 6 розд. III Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21 (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника ПДВ.

Крім того, відповідно до пп. 1 п. 3 розд. V Порядку № 21 у розд. I «Податкові зобов’язання» декларації вказуються, зокрема, обсяги постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період. І нормою цього підпункту установлено, що при обчисленні таких обсягів платник має користуватися термінами «постачання товарів» та «постачання послуг», визначеними у пп. 14.1.191 та 14.1.185 ПК.

Тобто ПН складається за операціями з постачання. А операцію із постачання підтверджує первинний документ (витратна накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, банківська виписка, якщо першою подією було отримання передоплати, тощо), а не ПН.

Тож до декларації вносять саме операції з постачання товарів, а не просто всі операції за складеними і зареєстрованими ПН або РК. І якщо ПН на операцію з постачання оформлено помилково, то відображення в декларації обсягів постачання за нею суперечить нормам і ПК, і Порядку № 21.

Таким чином, якщо фактично постачання товару, на яке була виписана ПН, не відбулося, то і в декларації відображати нічого не потрібно. Безумовно, це стосується і РК, виписаного до помилкової ПН, – його також не відображають у декларації.

Погоджуються з цим і податківці. Зокрема, у відповіді в ЗІР (категорія 101.23) вони зазначають, що платник наводить у декларації дані з ПН, виписаної на підставі первинних документів. Оскільки згідно з первинними документами операції, зазначеної в помилковій ПН, не було, немає й об’єкта оподаткування.

Як правильно скласти РК для анулювання помилкової ПН, див. у «Як правильно анулювати помилкову податкову накладну».

Сільгосппідприємство протягом місяця здійснює постачання одному покупцю декілька разів, але за різними договорами. Чи можна у такому разі скласти одну зведену ПН за місяць?

Так, можна. Пояснимо докладніше.

Нагадаємо, відповідно до п. 201.4 ПК платники ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, можуть складати зведені ПН. Тобто виписувати не окрему ПН на кожну операцію, а одну на декілька операцій.

При цьому ритмічними вважаються постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Згідно з роз’яс­неннями в ЗІР (категорія 101.16) ритмічний характер постачання визначається за фактом постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним чи за різними договорами воно здійснено.

Протягом одного дня підприємство отримало від покупця оплату декількома платежами. Чи можна виписати одну ПН за всіма платежами, отриманими за день?

Так, можна. Згідно з п. 201.7 ПК ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Роз’яснення із цього питання надано в Узагальнюючій податковій консультації «Щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту», затвердженій наказом ДПС від 16.02.12 р. № 127.

У ній, зокрема, визначено, що в разі отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору не буде вважатися помилкою, якщо постачальник оформить одну ПН на загальну суму таких авансових платежів.

Підприємство отримало передоплату від покупця. Чи можна розбити цей платіж і оформити дві ПН?

Ні, не можна. Як зазначають податківці (ЗІР, категорія 101.16), посилаючись на п. 201.7 ПК, складання двох або більше ПН у разі отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або в разі одноразового постачання товарів/послуг не відповідає нормам ПК та не дає можливості ідентифікувати операції.

Тому, якщо постачальник складає такі ПН, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, адже ці ПН не відповідають первинним документам.

Підприємство придбало товари у платника ПДВ. Але, як потім виявилося, помилково не включило вхідний ПДВ до складу податкового кредиту. Наразі за рішенням керівника підприємства ці товари передаються неприбутковій організації як благодійна допомога. Чи треба при цьому нараховувати компенсуючі ПЗ?

Так, треба. І ось чому. Це питання, скоріш за все, виникло тому, що операції із надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям звільняються від обкладення ПДВ за відповідності умовам, наведеним у пп. 197.1.15 ПК.

А згідно з п. 198.5 ПК платник ПДВ зобов’язаний нарахувати ПЗ та скласти зведену ПН, якщо придбані з ПДВ товари призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що:

• не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПК;
• звільнені від оподаткування на підставі ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПК, міжнародних договорів (угод);
• передбачають передачу товарів для невиробничого використання в межах балансу підприємства, а також переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
• не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, визначених п. 189.9 ПК, тобто операцій із ліквідації необоротних активів).

ПН для нарахування компенсуючих ПЗ має бути виписана не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому такі товари:

• придбані, якщо їх одразу планували використовувати в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності;
• почали використовуватися в таких операціях, якщо при придбанні їх планували використати в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Отже, оскільки в даному випадку товари починають використовуватися у звільнених від обкладення ПДВ операціях, виникає обов’язок нарахування компенсуючих ПЗ відповідно до п. 198.5 ПК. Причому, як бачимо з наведеної норми, такий обов’язок виникає незалежно від того, скористався платник своїм правом на включення вхідного ПДВ до податкового кредиту чи ні. Вирішальним тут є саме придбання товарів із ПДВ. Такої ж думки дотримуються і податківці (див. ЗІР, категорія 101.06).

Аби у цій ситуації врівноважити ПЗ та податковий кредит, підприємство може скористатися своїм правом на відображення податкового кредиту пізніше, наприклад у періоді передачі товарів неприбутковій організації. Адже, як визначено п. 198.6 ПК, якщо покупець у відповідному звітному періоді не включив суму ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманої ПН, таке право зберігається за ним протягом 1 095 календарних днів із дати складання ПН.

Тобто підприємство може відобразити компенсуючі ПЗ та податковий кредит, не відображений під час придбання товарів, в одному звітному періоді.