Як правильно анулювати помилкову податкову накладну

Електронний документообіг та звітність

Виправлення помилок в обліку та звітності: практичне керівництво

Для кого ця стаття: для платників ПДВ.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як анулювати податкову накладну (далі – ПН), аби в платника ПДВ не виникав показник ∑Перевищ у формулі реєстраційного ліміту.

Коли виникає показник ∑Перевищ у разі анулювання помилкових ПН

На практиці нерідко виникає ситуація, коли бухгалтер помилково виписує ПН і реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Наприклад, на одну й ту саму операцію виписує дві ПН (із них одна правильна, а інша помилкова (зайва)) або оформлює ПН не на ту дату (не на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ). Також трапляються випадки, коли бухгалтер складає ПН взагалі без факту здійснення господарської операції із постачання товарів/послуг або не на того покупця.

Безумовно, помилкові ПН слід анулювати, адже помилково зареєстрована ПН впливає на показники формули реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА), зокрема зменшує його. Для відновлення такого ліміту помилкову ПН слід анулювати за допомогою розрахунку коригування (далі – РК) до цієї ПН.

Проте якщо бухгалтер реєструє такий РК не в тому звітному періоді, в якому була зареєстрована помилкова ПН, то в платника ПДВ у періоді реєстрації РК у формулі виникає показник ∑Перевищ, що призводить до повторного зменшення реєстраційного ліміту. Відбувається це через те, що за алгоритмом розрахунку ДФС показник ∑Перевищ формується для кожного платника ПДВ шляхом підсумовування додатної різниці між показником рядка 9 декларації з ПДВ та показником формули ∑НаклВид за кожний звітний період, починаючи з липня/ІІІ кварталу 2015 року.

Аби таке не траплялося, наприкінці минулого року ДФС розробила новий алгоритм складання РК до помилкових ПН, закріплений у п. 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).

Тож у цій консультації розглянемо докладно, як анулювати помилкову ПН, щоб реєстраційний ліміт не зменшився через показник ∑Перевищ.

Коли новий алгоритм анулювання помилкових ПН не можна застосувати

Правила коригування, передбачені п. 24 Порядку № 1307, не застосовуються, якщо в ЄРПН була зареєстрована (пп. 4.6.3 листа ДФС від 28.11.18 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17, далі – Лист № 36942):

• помилкова ПН без наявності правильної (тобто факту постачання не було), наприклад, коли ПН була виписана не на того покупця;
• ПН, яка визначена платником ПДВ як помилково складена, але в ній показники розділу Б не відповідають показникам, наведеним у правильній ПН;
• помилкова ПН, до якої був оформлений РК, яким показники такої ПН не були виведені в нуль, а, наприклад, коригувалися кількісні показники, ціна або номенклатура.

Як у таких випадках анулювати помилкову ПН?

Для анулювання помилкової ПН у разі відсутності правильної ПН складається РК із причиною коригування «Повернення товару або авансових платежів» (умовний код «103»). У такому РК слід обнулити показники кількості товарів/послуг, тобто в графі 7 зі знаком «–» зняти всю кількість товару/послуги, зазначену в ПН. Такий РК реєструє в ЄРПН покупець.

Порядок складання РК для анулювання помилкової ПН

Перш ніж складати РК до помилкової ПН, слід виписати та зареєструвати в ЄРПН правильну ПН (звісно, якщо вона не була виписана раніше). Адже в РК слід навести дані (дату, номер та номер реєстрації в ЄРПН) правильної ПН.

Механізм складання РК визначено в п. 24 Порядку № 1307 з урахуванням роз’яснень, наданих у пп. 4.6.1 Листа № 36942.

Зокрема, заголовна частина РК заповнюється так:

• у верхньому лівому кутку в рядку «Не підлягає видачі отримувачу (покупцю)» указується тип причини «20». При цьому позначка «Х» не проставляється;
• полі «До податкової накладної» – дата і номер помилково складеної ПН;
• в інші поля переносяться дані з помилкової ПН.

Розділ Б РК заповнюється таким чином:

• у графі 2.1 наводиться спеціальний код причини коригування «301»;
• графі 2.2 – номер групи коригування. Причому кожному рядку ПН присвоюється новий номер коригування, оскільки показники кожного рядка виводяться в нуль (тобто рядки на «+» не додаються);
• графі 7 – обсяги постачання зі знаком «–»;
• графи 9 і 10 не заповнюються;
• в інші графи таблиці переносяться дані з помилкової ПН;
• полі під розділом Б «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» вказується дата, номер і реєстраційний номер (із квитанції про реєстрацію) правильної ПН;
• поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування...» не заповнюється.

Такий РК зменшує суму компенсації вартості товарів/послуг (про це робиться позначка «Х» у лівому верхньому кутку заголовної частини РК), тому підлягає реєстрації покупцем.

Приклад

ФГ «Трембіта» отримало 08.04.19 р. від покупця – ТОВ «Колос» передоплату за 60 т пшениці третього класу за ціною 6 000 грн/т (у т. ч. ПДВ – 1 000 грн.) у розмірі 360 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 60 000 грн.). На цю дату була виписана та зареєстрована ПН № 35 (реєстр. № 1234567891).

23.04.19 р. пшениця була відвантажена покупцю. Бухгалтер помилково оформила ПН № 45 на дату відвантаження. Помилку виявлено 20.05.19 р.

Покажемо, як оформити РК для анулювання помилкової ПН (див. фрагмент у кінці консультації).

Чи потрібно відображати помилкові ПН та РК до них у звітності з ПДВ?

Ні, не потрібно. Пояснимо чому.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу (далі – ПК) показники звітності формуються на підставі даних, підтверджених первинними документами.

До того ж згідно з п. 6 розд. III Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21 (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Тобто до декларації вносять саме операції з постачання товарів, а не просто всі операції за складеними і зареєстрованими ПН. Відповідно ПН складається на таку операцію з постачання. І якщо ПН оформлено помилково, то відображення в декларації обсягів постачання за нею суперечить як нормам ПК, так і нормам Порядку № 21.

Спеціалісти ДФС, надаючи роз’яснення в ЗІР та індивідуальних податкових консультаціях, також погоджуються з тим, що помилковим ПН не місце в декларації.

Так, у ЗІР (категорія 101.23) вони зазначають, що платник наводить у декларації дані з ПН, виписаної на підставі первинних документів. Тому обсяги постачання товарів/послуг і сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) ПН і РК до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Свою відповідь податківці аргументують тим, що в податковій звітності платник показує дані, взяті з ПН, складеної на підставі первинних документів. А оскільки згідно з цими документами операції, зазначеної в помилковій ПН, не було, немає й об’єкта оподаткування.