Чи потрібно отримувати дозвіл на викиди в разі використання генератора

Через постійні відключення електроенергії підприємство планує використовувати у своїй діяльності генератор. У консультації розберемося, чи повинні суб’єкти господарювання (далі – СГ) отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин (далі – ЗР) в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі – дозвіл на викиди) у разі використання генератора.

Джерела викидів

Відповідно до ст. 1 Закону від 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (далі – Закон № 2707) викидом вважається надходження в атмосферне повітря ЗР або суміші таких речовин хімічного або біологічного походження з відповідних джерел (об’єктів) викидів. Такими джерелами (об’єктами) можуть бути підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо.

Закон № 2707 виділяє окремо стаціонарні джерела викидів, адже саме на них необхідно отримувати дозволи на викиди (ст. 11). Ці стаціонарні джерела, зокрема, поділяються на два види:

1. неорганізовані, тобто джерела, з яких ЗР надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та які не оснащені спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші;
2. організовані, тобто джерела, з яких ЗР надходять в атмосферне повітря через спеціально споруджені газоходи, димові труби, аераційні ліхтарі або інші споруди для відведення пилогазоповітряної суміші.

Крім того, стаціонарні об’єкти поділяються на три групи (ч. 7 ст. 11 Закону № 2707):

• до першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування;
• до другої – об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування;
• до третьої – об’єкти, які не належать до першої та другої груп.

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає стаціонарним джерелом забруднення підприємство, цех, агрегат, установку або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди ЗР в атмосферу та/або скиди ЗР у водні об’єкти (пп. 14.1.230).

Як отримати дозвіл на викиди

Згідно з пп. 2 п. 1 Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 № 302 (далі – Порядок № 302), дозвіл на викиди – це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право СГ експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря ЗР або їх суміші.

Видача дозволів на викиди здійснюється безплатно на підставі Закону від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Хто видає дозволи на викиди?

Дозвільними органами з питань охорони навколишнього природного середовища є Міндовкілля та обласні, Київська, Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади АР Крим із питань охорони навколишнього природного середовища, що видають дозволи на викиди (п. 6 Порядку № 302).

СГ, стаціонарний об’єкт яких належить до другої або третьої групи, можуть здійснювати викиди після отримання дозволу, виданого обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим або через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (ч. 5 ст. 11 Закону № 2707, п. 29 Порядку № 302).

СГ, стаціонарний об’єкт яких належить до першої групи або об’єкт яких розташований на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримують дозволи на викиди від Міндовкілля або через ЦНАПи (ч. 6 ст. 11 Закону № 2707, п. 28 Порядку № 302).

Що має зробити СГ, щоб отримати дозвіл на викиди?

Для отримання дозволу на викиди СГ (п. 8 Порядку № 302):

1. установлює необхідність взяття об’єкта на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря шляхом систематизації інформації про технологічне устаткування, його параметри, зокрема пилогазоочисне обладнання, розміщення джерел утворення та викидів на об’єкті, видів і кількості ЗР, що надходять із таких джерел в атмосферне повітря;
2. готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів ЗР в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, з дотриманням положень Інструкції про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженої наказом Міндовкілля від 27.06.2023 № 448, з урахуванням даних інвентаризації викидів (ч. 3 ст. 11¹ Закону № 2707);
3. інформує громадськість про намір одержати дозвіл на викиди в місцевих друкованих ЗМІ (ч. 3 ст. 11¹ Закону № 2707), а в разі неврахування зауважень і пропозицій громадськості, отриманих із повідомленням від дозвільних органів, організовує публічне обговорення згідно з вимогами, передбаченими п. 20–27 Порядку № 302.

Щоб отримати дозвіл на викиди, СГ має подати заяву про одержання дозволу на викиди в паперовій та/або електронній формі (ч. 2 ст. 11¹ Закону № 2707). Форму такої заяви не затверджено, але її шаблони можна знайти на сайтах обласних військових адміністрацій або департаментів екології (див. наприклад). 

За яких умов видаються дозволи на викиди?

Дозволи на викиди видаються за умови (ч. 10 ст. 11 Закону № 2707):

• неперевищення протягом строку їх дії установлених нормативів екологічної безпеки;
• неперевищення нормативів допустимих викидів ЗР стаціонарних джерел;
• дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів ЗР.

Коли СГ може отримати дозвіл на викиди?

СГ отримує дозвіл на викиди:

1. до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 Порядку № 302);
2. після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка відповідно до Закону від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає такій оцінці та визначає екологічні умови її провадження (ч. 3 ст. 11 Закону № 2707, п. 5 Порядку № 302);
3. за наявності висновку щодо можливості видачі дозволу на викиди Держпродспоживслужби (об’єкти першої групи та об’єкти, розташовані на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) або її територіального органу (об’єкти другої та третьої груп) (п. 6 Порядку № 302);
4. у разі зміни параметрів стаціонарних джерел, їх кількості, кількісного та якісного складу ЗР, упровадження заходів щодо скорочення викидів, що сталися на об’єкті (п. 7 Порядку № 302).

Підстави для відмови у видачі дозволу на викиди перелічено в ч. 4 ст. 11¹ Закону № 2707.

Протягом якого строку діє дозвіл на викиди?

Строк дії дозволу на викиди, виданого СГ, об’єкт якого належить (ч. 8 ст. 11 Закону № 2707):

• до першої групи або розташований на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 7 років;
• другої групи – 10 років;
• третьої групи – необмежений.

Види генераторів електричного струму

Генератори електричного струму (далі – генератори) – це пристрої, які виробляють електричну енергію з іншого виду енергії. Пристрої, які споживають електричну енергію, називаються електроприймачами.

Генератори поділяють за видами споживання палива та класами потужності (див. табл. 1).

Таблиця 1

Також генератори поділяються:

1. за фазами вихідної напруги (однофазні, трифазні);
2. конструктивним виконанням (асинхронні, синхронні);
3. способом установки (стаціонарні, пересувні).

Поза всяким сумнівом, такі генератори в процесі експлуатації здійснюють викиди ЗР в атмосферне повітря. Але кількість та щільність таких викидів залежить від потужності устаткування та виду пального, яке ним використовується. Крім того, враховується рівень модернізації обладнання та його технічний стан, які впливають на забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища.

Чи можна віднести генератори до джерел викидів, на які слід отримати дозвіл?

Так, якщо вони є стаціонарними об’єктами викидів і підпадають під дію Закону № 2707 та Порядку № 302. Якщо ж генератори за способом установки є пересувними пристроями, рухомими об’єктами, то дозволи на викиди, на нашу думку, не потрібні.

Отже, приймаючи рішення про подання заяви на отримання дозволу на викиди, СГ слід ураховувати і цю поправку ПКУ.

Також специфічні норми і правила, які регулюють питання експлуатації генераторів та електроустановок в Україні, містяться в таких нормативно-правових актах:

1. Правила улаштування електроустановок, затверджені наказом Міненерговугілля від 21.07.2017 № 476.
2. ДБН В.2.5-23 2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», затверджені наказом Мінрегіонбуду від 15.02.2010 № 64.
3. Норми технологічного проєктування дизельних електростанцій НТПД-90, затверджені протоколом Міненерго СРСР від 19.07.1990 № 38 (додаток 3 до НТПД-90 містить примірний штатний розпис залежно від потужності генератора за 3-змінної роботи).
4. Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджені наказом Міненерговугілля від 26.09.2018 № 491.
5. ДСТУ IEC 60034 (34 частини) «Машини електричні обертові», затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 08.07.2019 № 197.
6. ДСТУ ISO 8528 (13 частин) «Генераторні установки змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння», затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2018 № 491.

Дозволи на викиди під час воєнного стану

Відповідно до пп. 1² п. 1 Прикінцевих положень Закону № 2707 протягом дії воєнного стану та 6 місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24.02.2022.

У цьому контексті слід нагадати, що згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу України об’єктом нерухомого майна вважається житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда, об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку. Отже, на стаціонарне джерело викидів, яке розташоване на одному промисловому майданчику та не є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, отримувати дозвіл під час воєнного стану не потрібно.

Своєю чергою, промисловим майданчиком вважається частина земної поверхні з визначеним місцем розташування (географічними координатами), на якій розташований об’єкт – одне або кілька стаціонарних джерел викидів (пп. 6, 8 п. 2 Порядку № 302).

Крім того, п. 46 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, що тимчасово, на період воєнного стану та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному в пп. 14.1.230 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 «Електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі» згідно з УКТЗЕД.

З огляду на те що для заправлення електрогенераторних установок необхідне пальне, п. 47 підрозд. 5 розд. XX ПКУ також установлено, що на період воєнного стану та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування, на додаток до критеріїв, визначених пп. 14.1.6 ПКУ, не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2 000 літрів.

Нагадаємо: паливний бак електрогенератора також не є акцизним складом відповідно до пп. «в» пп. 14.1.6 ПКУ.

Відповідальність за використання генератора без отримання дозволу на викиди

Згідно зі ст. 33 Закону № 2707 особи, які порушили законодавство в галузі охорони атмосферного повітря, несуть відповідальність, установлену законом. Маються на увазі такі порушення:

1. викиди ЗР в атмосферне повітря без відповідного дозволу;
2. перевищення обсягів викидів ЗР, установлених у дозволах на викиди;
3. недотримання вимог, установлених дозволом на викиди;
4. ненадання передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди ЗР в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекручення відомостей про стан атмосферного повітря, викиди ЗР в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря, тощо.

Для наочності інформацію про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення проти довкілля наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Висновки

Генератори в процесі експлуатації здійснюють викиди забруднююючих речовин в атмосферне повітря. Але кількість та щільність таких викидів залежить від потужності устаткування та виду пального, яке ними використовується. У період дії воєнного стану та протягом 6 місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24.02.2022.