• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Ліцензія на пальне: запитання-відповідь

03.09.2019 4262 3 8

Спецпроект «Пальне-2020: ліцензування, адміністрування, контроль, відповідальність»

Ліцензування та акцизний податок на пальне для аграріїв


Для кого ця стаття: для всіх сільгосптоваровиробників, які у своїй діяльності використовують пальне, зберігають його у спеціальних бочках/ємностях, торгують пальним.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: кому потрібно мати ліцензію на право зберігання пального, чи встановлено винятки для аграріїв, хто видає та скільки коштують ліцензії, чи виникає необхідність сплати акцизного податку в разі отримання ліцензії на зберігання пального.


Із 01.07.19 р. норми Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) установлюють, зокрема, право суб’єкта господарювання (далі – СГ) на провадження діяльності із виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Аби отримати таке право, СГ повинен мати відповідну ліцензію.

Найцікавіше те, що з-поміж видів діяльності з’явилося зберігання пального. Не новина, що більшість сільгоспвиробників закуповують пальне на початку року за дешевшими цінами, щоб заощадити восени. Але виходить, що в цей період вони зберігають пальне, хоча мають на меті не його продаж, а тільки використання у власній господарській діяльності. Тож навіть аграрії повинні отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Наведемо актуальну інформацію стосовно ліцензування пального у форматі запитання-відповідь.

Для яких видів діяльності потрібна ліцензія?

У разі провадження діяльності з виробництва, зберігання, оптової чи роздрібної торгівлі пальним необхідно отримати відповідну ліцензію. Пояснимо, як визначає Закон № 481 кожен вид діяльності (ст. 1):

  • виробництво пального – діяльність із переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки;
  • зберігання – діяльність із зберігання власного або отриманого від інших осіб пального, із зміною чи без зміни його фізико-хімічних характеристик;
  • роздрібна торгівля – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу/відпуску пального із зміною/без зміни фізико-хімічних характеристик з автозаправної/газозаправної/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливо- та/або оливороздавальні колонки;
  • оптова торгівля – придбання та подальша реалізація пального зі зміною/без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам, які займаються роздрібною та/або оптовою торгівлею, та/або іншим особам.

Як бачимо, діяльність із зберігання пального також підлягає ліцензуванню.

Чи дійсно сільгоспвиробнику, який є платником єдиного податку четвертої групи, потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального (далі – ліцензія)?

Так, навіть аграріям слід мати ліцензію. У ст. 15 Закону № 481 наведено винятки з правил, а саме не потрібно отримувати ліцензію на місця зберігання, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за кошти державного чи місцевого бюджету;
  • підприємствами/установами/організаціями системи держрезерву;
  • СГ для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах та яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Як бачимо, винятки зроблено для конкретних СГ, серед яких немає сільгоспвиробників – єдинників четвертої групи. Також не встановлено лімітів об’єму пального, що зберігається. Тобто зберігання будь-якої кількості пального зобов’язує СГ отримати ліцензію.

Увага! Законом № 481 не передбачено пільг або винятків для єдинників четвертої групи. Усі СГ повинні отримувати ліцензію у разі зберігання пального.

Куди звертатися для отримання ліцензії та в якій формі подавати документи?

Звертатися треба до обласного управління ДФС за місцем розташування місця зберігання пального. Тобто, якщо склад, де зберігається пальне, розміщено в Харківській області, то СГ має звертатися до Головного управління ДФС у Харківській області.

Заявник має право подавати заяву та документи в паперовому або електронному вигляді, за допомогою будь-якого програмного продукту (1С, M.Е.Doc тощо). Із цього приводу ДФС на адресу всіх обласних управлінь направила лист від 30.05.19 р. № 17014/7/99-99-12-01-01-17, у якому йдеться про форми заяв на кожен вид ліцензії щодо діяльності, пов’язаної із пальним.

Крім того, на сайті ДФС також розміщено форму заяви на отримання ліцензії (шлях: Податки, збори, платежі – Загальнодержавні податки – Акцизний податок – Ліцензування).

Звертаємо увагу! СГ може обрати будь-який варіант подання документів до податкової.

Які документи слід подавати разом із заявою на отримання ліцензії?

Разом із заявою подаються засвідчені заявником копії (ч. 37 ст. 15 Закону № 481):

  • документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою будь-якого цільового призначення або інше передбачене законодавством право землекористування, на якій розташований об’єкт продажу чи зберігання пального, які є чинними на дату подання заяви та/або дату введення об’єкта в експлуатацію (про те, які документи підтверджують право власності/користування землею, див. «Який документ підтверджує право власності або користування земельною ділянкою для отримання ліцензії на пальне»);
  • документа на об’єкт продажу або зберігання пального. Це може бути акт введення в експлуатацію або акт готовності об’єкта до експлуатації, а також будь-який інший документ, що підтверджує права заявника на даний об’єкт нерухомості/ємність/бочку з пальним. Як оприбуткувати ємності, які знаходяться на підприємстві, але не обліковуються через відсутність документів, див. «Облік засобів для зберігання пального»;
  • дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Фактично дозволів буде два: на виконання робіт та експлуатацію машин (докладніше про отримання дозволів див. «Умови отримання дозволу на виконання «небезпечних» робіт»).

До заяви додається квитанція про внесення річної плати за відповідну ліцензію.

Якщо вказані документи оформлені на іншу особу/СГ, то заявник повинен додати документи, що підтверджують його право на використання таких об’єктів (ч. 40 ст. 15 Закону № 481).

Майте на увазі! Пакет документів є однаковим для отримання ліцензії на право зберігання, оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Не забудьте вказати в заяві вид господарської діяльності, на провадження якого оформлюється ліцензія (зберігання, оптова, роздрібна торгівля).

Чи можна отримати ліцензію без подання всіх перелічених документів?

За загальним правилом, не можна. Для отримання ліцензії слід подати пакет документів. За відсутності одного з названих документів в отриманні ліцензії буде відмовлено.

Однак у разі здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місць такої торгівлі подається тільки заява та квитанція про сплату (ч. 41 ст. 15 Закону № 481). Утім, цей варіант не підійде для аграріїв, адже вони здебільшого зберігають пальне, а в межах цієї ліцензії (без місць торгівлі) це не дозволяється. Тож однаково доведеться оформити ліцензію на зберігання.

Важливо! СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії виключно в місцях його виробництва, оптової або роздрібної торгівлі, на які отримано ліцензії. Тобто має бути місце провадження діяльності.

Яке цільове призначення має бути у земельної ділянки, щодо якої подаються документи на отримання ліцензії?

Підійде будь-яке цільове призначення. У ст. 15 Закону № 481 у переліку документів, які додаються до заяви, прямо зазначено, що подається документ на земельну ділянку будь-якого цільового призначення. Тож змінювати призначення ділянки або здійснювати інші маніпуляції не потрібно. Сільгоспвиробник зможе отримати ліцензію, навіть якщо ємність, де зберігається пальне, розташована на земельній ділянці сільгосппризначення.

Скільки коштує кожна ліцензія?

Плата за ліцензію вноситься щорічно та становить (ст. 15 Закону № 481):

  • на виробництво, зберігання пального – 780 грн;
  • роздрібну торгівлю – 2 тис. грн за кожне місце торгівлі;
  • оптову торгівлю – 5 тис. грн за наявності місця торгівлі (за кожне) і 10 тис. грн за відсутності місця торгівлі.

До відома! Усі ліцензії видаються строком на 5 років. Але сплата проводиться щорічно. Заявник не зможе сплатити одразу за весь строк дії ліцензії, йому доведеться сплачувати черговий платіж після спливу року. Більш детально це питання не прописано, але вважаємо, що напередодні закінчення фактичного року дії ліцензії слід сплатити за наступний рік. В іншому разі дію ліцензії призупинять.

Протягом якого строку видається ліцензія?

Ліцензія або відмова в її видаванні видається не пізніше 20 календарних днів із дня подання заяви разом із документами. У рішенні про відмову податківці повинні вказати конкретну підставу з посиланням на норми законодавства (ч. 44 ст. 15 Закону № 481). Після видавання ліцензії не пізніше наступного робочого дня ДФС вносить інформацію до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про нового ліцензіата та місце, де провадиться діяльність із пальним.

Куди звертатися за отриманням дозволів?

Дозволи видаються територіальними органами Держпраці за місцем державної реєстрації заявника (юрособи чи фізособи-підприємця). Перелік та адреси органів розміщено на офіційному сайті Держпраці.

Порядок видавання дозволів затверджено постановою КМУ від 26.10.11 р. № 1107 (далі – Порядок № 1107). У ньому ж міститься форма заяви на отримання дозволу (додаток 4).

Отже, фактично СГ повинен отримати два дозволи:

  • на початок виконання робіт у вибухонебезпечних зонах (п. 6 додатка 2 до Порядку № 1107);
  • на початок експлуатації машин, устаткування, механізмів підвищеної небезпеки (паливороздавальні колонки, ємності, бочки з пальним тощо), які призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному місці (п. 7 додатка 3 до Порядку № 1107).

Скільки коштує дозвіл та в який строк його видають?

Дозвіл видається безплатно. Проте для його отримання СГ доведеться витратити кошти, зокрема на позитивний висновок експертизи (без нього дозвіл не видадуть), навчання працівників, які безпосередньо працюють із пальним. Витрати становитимуть близько 36 тис. грн за кожне місце зберігання пального (детальніше про розмір витрат див. у «Скільки аграрію коштуватиме ліцензування місця зберігання пального»).

Дозвіл або рішення про відмову в його видаванні видається протягом 10 робочих днів з дня отримання пакета документів (п. 10 Порядку № 1107).

Чи правда, що отримання ліцензії автоматично перетворює СГ на платника акцизного податку?

Ні, ліцензування та акцизний податок – це різні речі, не пов’язані між собою.

У нормах ПК немає такої, яка б указувала на автоматичне виникнення необхідності сплати акцизного податку при отриманні ліцензії. Для акцизного податку значення має факт реалізації пального (пп. 14.1.212 ПК) та його об’єми, а для ліцензування – діяльність із торгівлі, виробництва або зберігання пального будь-яких об’ємів (ст. 1, 15 Закону № 481).

Наприклад, сільгоспвиробник може підпадати під винятки, передбачені пп. 14.1.6 ПК, та не здійснювати реалізацію пального, тому він не стане платником акцизного податку. Але правила ліцензування не звільняють його від обов’язку отримати ліцензію. Тобто СГ не повинен сплачувати акцизний податок, але отримати ліцензію зобов’язаний.

СГ планує здійснювати роздрібну торгівлю пальним та зберігати власне пальне для використання у господарській діяльності. Чи треба йому отримувати дві ліцензії – на роздрібну торгівлю та зберігання?

Ні, отримувати дві ліцензії немає необхідності. Адже в межах дії деяких ліцензій (зокрема, на роздрібну, оптову торгівлю та виробництво пального) дозволяється зберігати пальне (ч. 16 ст. 15 Закону № 481).

Майте на увазі! Зберігати пальне дозволяється виключно за наявності місць діяльності з пальним (виробництво, оптова, роздрібна торгівля). У разі отримання ліцензії на оптову торгівлю без місць торгівлі СГ не має певного місця торгівлі, отже, і право зберігати пальне у межах цієї ліцензії не виникає.

Яку відповідальність установлено за зберігання пального без ліцензії?

За зберігання пального без ліцензії накладається штраф у розмірі 500 тис. грн (ст. 17 Закону № 481). Однак його застосування відтерміновано до 31.12.19 р. (Закон від 06.06.19 р. № 2744-VIII). Тож сільгоспвиробники мають час до кінця року зібрати пакет документів та отримати ліцензію.

Висновки

Усі СГ, які здійснюють виробництво, торгівлю або зберігання пального, повинні мати ліцензію. Аграріїв найбільше стосується ліцензування місць зберігання пального. Для отримання ліцензії слід звернутися до обласного управління ДФС за місцем розташування місця зберігання пального. Сільгоспвиробники – єдиники четвертої групи, на жаль, не потрапили до переліку осіб, які можуть не отримувати ліцензію. Також не лімітовано об’єм пального, що зберігається. Тобто зберігання будь-якої кількості пального зобов’язує СГ отримати ліцензію. Ліцензія коштує 780 грн на рік, а загальний строк її дії становить 5 років. Отримання ліцензії не означає виникнення акцизу, і навпаки.

Дозвіл включено до переліку документів, які подаються для отримання ліцензії. Ця процедура є доволі довгою та витратною. Тому СГ слід розпочати збирання документів із територіального органу Держпраці за місцем своєї реєстрації. Дозвіл видається безплатно протягом 10 робочих днів із дня отримання комплекту документів.

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 3

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали