Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Агробізнес під час війни: як вести операційну діяльність

18.03.2022 1284 0 4

Сучасна реальність сільського господарства України, як загалом і самої країни, наразі пишеться чорнилами війни. Нинішня ситуація вимагає консолідації зусиль уряду, парламенту та бізнесу задля підтримки економіки. Практично щодня в екстреному порядку приймаються нові нормативно-правові акти, які покликані допомогти бізнесу в умовах воєнного стану. У статті наведемо огляд нововведень щодо сплати податків, подання звітності, трудових відносин та загалом ведення основної операційної діяльності сільгосппідприємств у період воєнного стану.


Воєнний стан: обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб

Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 (далі – Указ № 64) в Україні запроваджено воєнний стан строком на 30 діб у зв’язку з військовою агресією рф на території України. Суть цього режиму полягає в наданні органам державної влади, місцевого самоврядування й військовому командуванню повноважень, необхідних для запобігання військовій загрозі. З цією метою зазначені органи наділяються тимчасовими можливостями щодо обмеження, зокрема, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Важливо: в умовах воєнного стану господарська діяльність може тривати у звичайному режимі до одержання розпоряджень уповноважених органів влади.

Повний перелік можливих заходів визначено у ст. 8 Закону від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану». Для юросіб з більшою імовірністю можуть вплинути в умовах воєнного стану права уповноважених органів:

  • використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
  • видавати накази (розпорядження) про відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій без збереження заробітної плати за неналежне виконання ними обов’язків, визначених цим Законом, та накази (розпорядження) про призначення виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій на час дії правового режиму воєнного стану;
  • у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;
  • примусово відчужувати майно, у тому числі те, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Водночас, якщо попередньо не було відшкодовано вартість такого майна, надалі має бути здійснено повне відшкодування його вартості в порядку, визначеному законом.

Якщо після скасування правового режиму воєнного стану майно, що було примусово відчужене, збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна в судовому порядку. Також колишній власник примусово відчуженого майна може вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо.

Трудові відносини

Загальна ситуація у сфері трудових відносин

Основоположні права громадян, пов’язані з реалізацією права на працю, передбачені ст. 43-46 Конституції.

Згідно з п. 3 Указу № 64 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права, передбачені, зокрема, статтями 43 та 44 Конституції.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом».

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

Військова агресія рф проти України та введений військовий стан не впливають на статус працівників та їхні трудові права у відносинах із роботодавцем, установлені чинним законодавством.

Важливо: українське законодавство не передбачає особливостей чи додаткових підстав звільнення працівників у воєнний період. Тож під час військової агресії працівники можуть бути звільнені лише на підставах, у порядку та з урахуванням обмежень, передбачених трудовим законодавством для звичайних умов.

Зараз ми вже маємо офіційні роз’яснення держорганів з найактуальніших питань, пов’язаних із запровадженням воєнного стану, що турбують роботодавців. Ознайомитися з ними можна за посиланнями:

Також про те, як оформити та чи оплачувати час відсутності працівників на робочих місцях в умовах особливого періоду, а якщо оплачувати, то яким чином, – дізнаєтесь із матеріалів:

Відстрочка від військової служби на час посівної

На виконання вимог постанови КМУ від 03.03.2022 № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» та з метою своєчасного проведення комплексу весняних-літніх польових робіт аграрні підприємства та виробники продовольства мають подавати до Мінагрополітики списки критично важливих працівників, яким буде надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

Строк дії відстрочки не може перевищувати шести місяців.

Як це працює: підприємства надсилають до Мінагрополітики дві форми:

1) лист (у форматі pdf) із пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою з відповідним обґрунтуванням (із зазначенням електронної адреси, контактних номерів телефонів осіб тощо);

2) пропозицію щодо бронювання військовозобов’язаних (у форматі Excel).

Обидві форми для заповнення доступні у нашому матеріалі «Бронювання військовозобов’язаних аграріїв для забезпечення посівної».

Мінагрополітики опрацьовує та узагальнює інформацію, отриману від підприємств, та надсилає до Міноборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, які працюють у галузях агропромислового виробництва.

Мінекономіки видає відповідний наказ – витяг буде надіслано заявнику.

Якщо неможливо виконати договірні зобов’язання

Надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) (ч. 2 ст. 141 Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», далі – Закон № 671).

З наведеного визначення випливає, що обставини вважатимуться форс-мажорними, якщо одночасно відповідають таким критеріям:

1) є надзвичайними та невідворотними;

та

2) об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

Зверніть увагу: форс-мажор звільняє саме від відповідальності (штрафів, пені тощо), але не від виконання основного зобов’язання.

Ворожі атаки, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна в законі перелічено як можливі форс-мажорні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Закону № 671 Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

ТПП визнала військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, форс-мажорними обставинами.

При цьому ТПП спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, розмістивши на своєму сайті загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Враховуючи що умови багатьох договорів передбачають обов’язок повідомляти контрагентів про настання форс-мажорних обставин та надавати документальне підтвердження таких обставин, вищезгаданий лист ТПП може використовуватися зараз як відповідне документальне підтвердження настання форс-мажорних обставин.

На нашу думку, це стосується всіх суб’єктів господарювання, які працюють в Україні, тобто навіть на території, де не ведуться бойові дії. Головний фактор – це неможливість виконання зобов’язань, а не те, в якій частині України розташоване підприємство.

У договорі немає застереження про форс-мажор: чи є відповідальність за невиконання договірних зобов’язань із запровадженням воєнного стану?

У цій ситуації не варто переживати: госпсуб’єктів захищає закон: ст. 614, 617 Цивільного кодексу та ст. 218 Господарського кодексу.

Ці норми вказують на те, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (тобто форс-мажору).

Правила та обмеження грошових розрахунків

Нацбанк своєю постановою від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» установив такі правила та обмеження на час воєнного стану:

  1. Безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень.

  2. Заборонено видачу готівкових коштів у гривнях понад 100 000 грн на день (видача здійснюється без нарахування та зняття комісій), крім зняття готівкових коштів у гривнях з метою виплати зарплати та соціальних виплат, з рахунків підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), уряду України, та у філіях, відділеннях банків, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації.

  3. Заборонено видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 30 000 грн на день (видача здійснюється без нарахування та зняття комісій). Це обмеження не поширюється на зняття коштів в іноземній валюті з рахунків підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), уряду, а також на видачу коштів у гривні та іноземній валюті у відділеннях банків на територіях, які перебувають під загрозою окупації державою-агресором.

  4. Дозволена видача банківських металів з рахунків клієнтів без обмежень у межах залишку банківських металів на рахунку за наявності банківських металів у касі філії/відділення банку.

  5. Заборонена торгівля валютними цінностями, крім операцій з продажу іноземної валюти клієнтами у готівковій та безготівковій формі, операцій з купівлі клієнтами іноземної валюти в готівковій формі, банківських металів з фізичною поставкою у філіях, відділеннях банків, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації.

  6. Запроваджено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів, крім:
    – імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
    – валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
    – операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
    – розрахунків за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів.

  7. Заборонено операції з використанням рахунків резидентів Росії або Білорусі та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Росії або Білорусі. Ця заборона не поширюється на соціальні виплати, виплати заробітної плати, оплату комунальних послуг, сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

  8. Забороняється здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Росії або в Білорусі; або валютні операції для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Росії або в Білорусі.

  9. Дозволено резидентам і нерезидентам здійснювати перекази на рахунки благодійних фондів, які підтримують обороноздатність та Збройні сили України, в гривнях та в іноземній валюті.

Як працюють рахунки, відкриті в банківських установах у період воєнного стану?

ДПС повідомила, що рахунки платників податків, що відкриваються у банківських установах у період воєнного стану, будуть працювати незалежно від взяття їх на облік ДПС. У разі ненаправлення органом ДПС у встановлений законодавством термін повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, відповідно до п. 69.3 ПК.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, за такими рахунками можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі в період дії воєнного стану.

Робота з РРО

Закон від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) доповнено пунктом 12 згідно із Законом від 03.03.2022 № 2118-IX (далі - Закон № 2118):

«12. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються».

Отже, доки триватиме воєнний стан, усі суб’єкти господарювання, у т.ч. сільгосппідприємства та фермерські господарства, можуть без наслідків працювати без РРО. Навіть у разі, якщо вони зобов’язані використовувати РРО чи ПРРО.

Також таке звільнення прямо передбачене п. 112.8.9 Податкового кодексу (далі – ПК), в якому сказано, що платник звільняється від відповідальності за вчинення податкових порушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, якщо порушення виникло внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Закінчилися стрічки для РРО та немає можливості їх придбати через війну: як бути?

Держспоживслужба припускає можливість надання споживачам розрахункових документів у інших формах (). Зокрема, суб’єктом господарювання можуть надсилатися електронні розрахункові документи на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Крім того, суб’єкт господарювання може відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться.

Водночас зазначені документи повинні містити всі обов’язкові реквізити розрахункового документа, передбачені Положенням, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Сплата податків і подання звітності

Платники податків, які не можуть виконати покладені на них ПК зобов’язання, звільнені від відповідальності (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК), зокрема за:

  • несвоєчасну сплату податків і зборів;
  • несвоєчасне подання звітності з будь-якого податку і збору, у тому числі і за несвоєчасне подання підприємствами, які оприлюднюють фінзвітність разом із декларацією з податку на прибуток, фінзвітності з аудит-висновком;
  • несвоєчасну реєстрацію ПН/РК та АН/РК;
  • несвоєчасне подання даних про залишки та обіг пального, спирту етилового тощо.

Водночас Закон № 2118, яким унесено відповідні зміни до ПК, лише звільняє від передбаченої ПК відповідальності (штрафів) за несвоєчасне виконання таких податкових обов’язків, але не слід взагалі забувати про виконання зобов’язань.

Щоб не було штрафів за податкові порушення, зобов’язання треба виконати протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Тобто, по суті, законодавці перенесли строки виконання податкових обов’язків на пізніші строки.

Звертаємо увагу! Звільнення від штрафів стосується всіх платників, які не мають можливості виконати податкові обов’язки. Проте ніде не уточнено, що це стосується лише тих платників, які перебувають на території, де ведуться воєнні дії.

Дії ліцензій

Ліцензії, які до припинення або скасування воєнного стану на території України не були оплачені та/або строк дії яких закінчився, вважаються чинними. Маються на увазі ліцензії на право:

  • виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв;
  • тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
  • виробництва, зберігання, оптової і роздрібної торгівлі пальним і місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Однак обов’язки зі сплати чергових платежів або дії із продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, що настають після закінчення дії воєнного стану (п. 69.10 ПК).

Держпідтримка під час посівної

Кабмін запровадив додаткову фінансову підтримку для малих та середніх аграрних виробників (Уряд компенсує ставку і дасть держгарантії за кредитами аграріям на посівнуУряд впроваджує план підтримки посівної кампанії).

Яку підтримку держава надасть для аграріїв у 2022 році:

  • виключно малим та середнім аграрним виробникам з оборотом не більше 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 000 га:
  • компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами;
  • максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки становить 50 млн грн;
  • кредитування надається для здійснення сільськогосподарської діяльності (посівної) на період дії воєнного стану;
  • для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України»;
  • термін дії кредиту становить 6 місяців;
  • встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80 %.

Заявникам необхідно звертатися у фінансову установу, де вони обслуговувались.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали