У березні в Україні не спостерігалось дефіциту електроенергії, що одразу відбилося на бізнесі і привело до зростання економічної активності в країні. Ділові очікування покращуються, а зима залишилася позаду. Як відзначають фахівці, також дещо сповільнилась інфляція, а витрати НБУ на утримання курсу гривні суттєво зменшились. Звісно, це не означає, що у нас уже все добре і економіка не потребує підтримки. Незважаючи на те що Україна отримала вже цього року 9,1 млрд доларів іноземного фінансування, потреби в зовнішніх дотаціях усе ще залишаються на високому рівні.
Водночас не слід лише чекати допомоги від наших партнерів. Зміна умов функціонування економіки, падіння ВВП потребують корекції фінансово-економічної політики, зокрема й фіскальної. Протягом квітня ми побачимо чимало змін, направлених на врегулювання правил госпдіяльності, оптимізацію податкових норм та удосконалення нормативно-правової бази. Зокрема, запрацюють зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг, норми щодо легалізації електронних грошей, правила ведення підприємницької діяльності через електронне резидентство тощо.
Наказом Мінфіну від 12.01.2023 № 19 було внесено зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 19.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520). Завдяки цим змінам, які набрали чинності з 08.03.2023, у платників ПДВ з’явився другий шанс на розблокування ПН/РК без оскарження рішення регіональної комісії ДПС. Адже тепер комісія ДПС, отримавши від платника письмові пояснення та копії документів, повинна протягом 5 робочих днів:
Зміни запроваджені для усунення непорозумінь, які виникають між платниками ПДВ та ДПС та основною причиною яких є недостатній обсяг документів та пояснень для прийняття позитивного рішення комісією регіонального рівня про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН.
Докладніше про це читайте в Uteka у статті «Новий порядок прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК: платники матимуть другий шанс!».
Із 20.03.2023 набули чинності зміни, унесені Законом від 07.02.2023 № 2918-IX, зокрема, до п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК). Цим пунктом передбачалося проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування (далі – БВ) понад 100 тис. грн протягом 60 календарних днів (далі – к. д.), що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку. Тобто раніше на перевірку суми БВ відводилося 90 к. д. (30 к. д. – на камеральну перевірку плюс 60 к. д. – на документальну).
Із 20.03.2023 абзац п’ятнадцятий вилучено з пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Це означає, що починають діяти старі правила перевірки БВ, установлені п. 200.11 ПК. А саме: податковий орган може здійснювати документальну перевірку протягом 60 к. д., що настають за граничним строком подання декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи було надано пізніше – за днем їх фактичного подання.
Тобто тепер відлік іде від закінчення строку подання декларації, а не закінчення камеральної перевірки. А отже, протягом цих 60 к. д. мають відбутися камеральна і документальна перевірки. Як наслідок, строк перевірки БВ скоротився на 30 к. д.
З 14 березня набули чинності Критерії визначення критично важливих підприємств для бронювання працівників, затверджені наказом Мінекономіки від 17.02.2023 № 952. Ці Критерії встановлено на виконання пп. 4 п. 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 №76).
Підприємства визнаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
Наказом Мінфіну від 08.02.2023 № 71 внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449.
Інструкцію приведено у відповідність до:
У новій редакції також викладено додатки до Інструкції:
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності через 60 днів із дня його офіційного опублікування (поки що наказ не опублікований).
Постановою КМУ від 03.03.2023 № 185 затверджено Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, який набув чинності 7 березня.
Нагадаємо, що з 1 січня 2023 року відбулося об'єднання ФСС та ПФУ, а ПФУ став уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з Порядком, метою перевірки листків непрацездатності (далі – ЛН) є здійснення контролю за обґрунтованістю формування (видачі) ЛН, медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі – медичні висновки).
Перевірка ЛН проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу ПФУ та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням ПФУ.
Підставами для проведення перевірки ЛН є:
Із 1 квітня 2023 року застосовуються нові форми податкової накладної та розрахунку коригування, зокрема і для тих, які складено до 01.04.2023, але не зареєстровано в ЄРПН до цієї дати. Нагадаємо, що наказом Мінфіну від 28.12.2022 № 463 затверджено нові форми:
Але декларація вперше за новою формою подається з 1 травня 2023 року за квітень 2023 року. Також із 1 травня за новою формою складається УР незалежно від того, до декларації за який період він подається.
Докладніше про це читайте в Uteka у статті «Нова форма ПН, РК та декларації з ПДВ».
29 березня на сайті ДПС розміщено проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165».
Проєкт розроблено з метою удосконалення механізму зупинення реєстрації ПН та РК в ЄРПН, визначеного Порядком №1165, зокрема підвищення ефективності превентивного реагування на ризики порушення податкового законодавства з ПДВ платниками податків та запровадження додаткового спрощеного автоматизованого механізму підтвердження реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, та забезпечення права платників ПДВ на адміністративне оскарження рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ та рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Нагадаємо: голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев анонсував, що на початку квітня на платників ПДВ чекають чергові позитивні зміни до Постанови №1165 щодо «ретроспективної ризиковості» платників та інших суттєвих норм.
Зверніть увагу: зауваження та пропозиції до проєкту постанови можна надсилати протягом місяця із дня його оприлюднення на електронну адресу monitoringcenter@tax.gov.ua.
З 1 квітня 2023 року набирають чинності норми Закону від 12.01.2023 № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888) щодо легалізації електронних грошей. Особливості випуску електронних грошей та здійснення операцій із ними встановлено гл. 5 Закону від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» та постановою Правління НБУ від 29.09.2022 № 210.
Про те, хто та як може користуватися е-грошима на практиці, про порядок оподаткування операцій з е-грошима тощо, читайте в Uteka у статті «Електронні гроші: практичне застосування».
Законом № 2888, який набув чинності з 1 квітня 2023 року, унесено зміни до ПК. Зокрема, викладено в новій редакції п. 170.9 ПК.
Зміни торкнулися підтвердження перебування працівника у відрядженні, безготівкових розрахунків підзвітної особи, граничних строків повернення нею коштів, подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, тощо.
Докладніше про це читайте в Uteka у статтях:
Згаданим Законом № 2888 унесено зміни до порядку обліку платників податків. Отже, з 1 квітня 2023 року набувають чинності норми щодо оформлення податкового номера в електронній формі, податкового обліку нерезидентів та осіб, які відмовилися від податкового номера.
Про всі ці зміни можна дізнатися зі статті «Закон № 2888: зміни у порядку обліку платників податків».
З 1 квітня набув чинності Закон від 06.10.2022 №2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», який запроваджує електронне резидентство.
Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи «Е-резидент».
Для е-резидентів передбачено можливість:
Не можуть бути е-резидентами:
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев прокоментував можливості запровадження плаваючого обмінного курсу валют, які, серед іншого, передбачені чотирирічною програмою в межах механізму розширеного фінансування (EFF) України на 15,6 млрд доларів США, та зазначив, що в новій програмі з МВФ Україна декларує наміри повернутися за 12-18 місяців (після завершення першого етапу програми) до довоєнного режиму монетарної політики, що включає інфляційне таргетування та гнучке курсоутворення.
Зараз же НБУ щомісяця продає по 2-3 млрд дол. для підтримки фіксованого курсу. Вочевидь, допоки триває активна фаза війни, це вимагатиме збереження фіксованого курсу.
Данило Гетманцев переконаний, що «перехід до плаваючого курсу буде зваженим і таким, що виключатиме різкі коливання на валютному ринку. Це мінімізуватиме ризики для населення і економіки».
Які саме валютні обмеження, коли вони будуть скасовані або послаблені в під час переходу до плаваючого курсу, – вирішуватиме НБУ у консультаціях з міжнародними фінансовими організаціями.
За повідомленням РБК-Україна з посиланням на заяву голови фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева, у Меморандумі з МВФ у межах нової програми українська влада зобов’язалася забезпечити податкові надходження до бюджету та не проводити радикальних змін системи.
Нагадаємо, КМУ схвалив проєкт листа про наміри уряду і НБУ до МВФ та проєкт Меморандуму про економічну та фінансову політику. Меморандум з МВФ про економічну та фінансову політику підписують президент, голова уряду, голова НБУ та міністр фінансів. Він містить добровільні зобов’язання влади країни робити певні кроки.
Гетманцев зазначив, що «у самому меморандумі буде зобов'язання наше про розробку так званої середньострокової стратегії доходів. На п'ять років ми повинні показати собі та нашим партнерам, як ми бачимо доходи нашої держави, збалансування нашого бюджету», а також, що «жодних змін кардинальних податкової системи не буде».
За його словами, в Україні бачать як зразок податкову систему ЄС, відповідно повинні привести власну податкову систему у відповідність до системи ЄС. «Якихось податкових експериментів не буде. Безперечно, будуть якісь точкові рішення про підтримку тієї чи іншої галузі. Особливо це стосується ОПК. Але карколомного нічого не буде точно», – додав Гетманцев.
Звісно, це думка саме пана Гетманцева. Тому будемо спостерігати за подальшими діями уряду.
Зі свого боку, ми, як завжди, будемо тримати вас у курсі подій та допомагати у щоденній роботі своїми консультаціями, спецпроєктами та вебінарами.
Зокрема, читайте у квітні про:
А також ми вже готуємо:
Дивіться в квітні вебінари за темами:
Можливо, ви пропустили корисні статті:
Спецвипуски та спецпроєкти:
Вебінари:
Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці – Календарі бухгалтера на місяць.
Календар бухгалтера на квітень 2023 року
Усе буде Україна!
З повагою
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК «Баланс», електронного порталу uteka.ua