Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Як ФГ визначити своїх кінцевих бенефіціарів

08.09.2021 1167 0 1


До 11.10.21 р. фермерські господарства (далі – ФГ), як і інші юрособи, зобов’язані подати держреєстратору інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) і схему структури власності. Раніше ми вже писали, як подати таку інформацію, заповнити заяву і зобразити структуру власності (див. «Подаємо інформацію про бенефіціарів: на що звернути увагу»). У цій консультації розповімо, як ФГ визначити своїх КБВ і на які нюанси зважити при поданні відомостей про КБВ.


Запитання – відповіді

Хто зобов’язаний подавати інформацію про КБВ?

Згідно із ч. 4 розд. X Закону від 06.12.19 р. № 361-IX «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) у 2021 році подати інформацію про свої КБВ повинні юрособи, зареєстровані до набуття чинності Закону № 361 (тобто до 28.04.20 р.). Тобто ця вимога стосується і ФГ.

Інформація про КБВ юрособи, зокрема про КБВ його засновників-юросіб, повинна бути внесена до ЄДР, як того вимагає ч. 3 ст. 6 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань» (далі – Закон № 755). Тобто до 11 жовтня цю інформацію потрібно відновити і потім щорічно підтверджувати – протягом 14 календарних днів із дати своєї держреєстрації (ст. 171 Закону № 755).

На замітку: наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт від 17.07.21 р. № 5807, яким пропонується звільнити від обов’язку подавати відомості про КБВ юросіб, засновниками яких є виключно фізособи – КБВ такої юрособи. Тобто ініціатори законопроєкту хочуть доповнити список осіб, звільнених від подання відомостей про КБВ. Для цього вони пропонують унести зміни до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755.

Хто є КБВ?

КБВ – це будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта, та/або фізособа, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Такий вплив може бути:

1) прямим. Його ознаками є безпосереднє володіння фізособою часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи;

2) непрямим. Виникає за наявності у фізособи принаймні однієї з таких ознак:

  • володіє часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фізосіб або юросіб, трасти або інші подібні правові утворення;
  • володіє/користується/розпоряджається всіма активами юрособи або їх частинами, а також здійснює контроль над такими активами (їх частинами), має право на отримання доходів від діяльності юрособи, траста або іншого подібного правового утворення;
  • має право робити вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління юрособи, а також здійснення операцій, які дають можливість визначити основні умови госпдіяльності;
  • має право приймати обов’язкові до виконання рішення, які роблять вирішальний вплив на діяльність юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Тобто за допомогою дій, майна, яке входить до капіталу юрособи, його власник – фізособа може впливати на процес діяльності.

КБВ також уважаються директор, член правління (інших органів управління юрособи), інші особи, за умови їх побічного вирішального впливу на юрособу.

Важливо: голова ФГ також може входити до числа бенефіціарів ФГ, якщо він одноосібно приймає рішення про госпдіяльність або має вирішальний голос. У такому разі голова може бути КБВ, навіть якщо він не володіє майном, переданим до складеного капіталу ФГ.

У ФГ три засновники (члени ФГ). Частка одного з них – 60 %, а два інші мають частку по 20 %. Хто з них є КБВ?

Однозначно можна сказати, що засновник із часткою у розмірі 60 % є КБВ ФГ. Утім, два інші (хоча їх частка і менше 25 %) теж можуть мати статус бенефіціара, якщо відповідатимуть хоча б одній з ознак, передбачених для непрямого вирішального впливу.

Крім того, не всі власники частки у розмірі 25 % або більше статутного капіталу отримують статус КБВ. Ідеться про фізосіб, які є номінальними власниками або утримувачами, комерційними агентами або посередниками щодо такого права. Тобто фізособи-посередники не визнаються КБВ.

Наприклад, члени ФГ, які володіють 20 % складеного капіталу, можуть бути бенефіціарами, якщо мають право згідно зі статутом ФГ приймати обов’язкові до виконання рішення, які роблять вирішальний вплив на діяльність ФГ.

Отже, спочатку ФГ потрібно проаналізувати, який вплив на його діяльність має та або інша фізособа, яка входить до складу його засновників, і лише після цього звернутися до держреєстратора ЄДР для внесення змін або виключення інформації про КБВ.

Чи потрібно відображати інформацію про КБВ у статуті ФГ?

Ні, не потрібно. У статуті перелік бенефіціарів юрособи не наводиться. КБВ підлягають відображенню в ЄДР (ст. 9 Закону № 755).

Чи треба повідомляти держреєстратора про зміну у відомостях про бенефіціарів?

Так, треба протягом 30 робочих днів (далі – р. д.) з дня виникнення таких змін. При цьому разом із заявою слід подати документи, що підтверджують зміни.

ФГ допустило помилку в поданій інформації про КБВ і структуру власності. Як її виправити?

При виявленні неточностей або помилок у раніше наданій інформації про КБВ і структуру власності необхідно протягом 3 р. д. з дня їх виявлення повідомити про це держреєстратора, направивши йому правильні дані (ч. 23 ст. 17 Закону № 755).

Хороша новина: якщо юрособа повідомила про осіб, які фактично не є бенефіціарами, вона може виправити помилку і внести зміни до ЄДР. Виправлення такої помилки не призведе до застосування штрафних санкцій. Проте якщо буде виявлено факт неповідомлення про КБВ (наприклад, зазначили інших осіб), на юрособу можуть накласти штраф.

Яким буде штраф, якщо ФГ не повідомить держреєстратора про КБВ до 11.10.21 р.?

За ненадання або несвоєчасне надання держреєстратору інформації про КБВ або про його відсутність чи документів, що підтверджують відомості про нього, юрособу можуть притягти до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн) (ч. 5 ст. 16611 КУпАП). Штраф накладається на керівника або іншу особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчий орган).

Суб’єкти Держфінмоніторингу складуть адмінпротокол, а суд прийме рішення про накладення штрафу (ст. 221 КУпАП).

Крім того, за внесення до документів для держреєстрації юрособи свідомо недостовірних відомостей (зокрема, про бенефіціара) та їх умисне надання передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 5 000 до 8 000 НМДГ (від 85 000 до 136 000 грн), або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років (ст. 2051 Кримінального кодексу).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали