Навіщо потрібний ПДВ?

Здавалося б, про ПДВ усі знають усе. Це головний біль майже кожного бухгалтера. І час від часу виникають «крамольні» думки і запитання: якщо все так складно, то навіщо він узагалі потрібний, цей податок? Може, його скасувати? Може, замінити на податок з обороту? У яких країнах ще є ПДВ?

Ці запитання з'являються, напевно, тому, що за деревами, як то кажуть, не видно лісу. Інакше кажучи, поточні питання застосування ПДВ настільки поглинають бухгалтерів, що їм ніколи згадувати, навіщо в Україні взагалі запроваджувався ПДВ, яка його суть і роль у податковій системі країни.

Але ж саме знання базових принципів оподаткування, на нашу думку, дозволить краще зрозуміти, у якому напрямі вирішуватимуться проблеми стягнення та адміністрування ПДВ в Україні.

Про ці принципи й поговоримо. А почнемо з азів податкової системи.

Роль непрямих податків

Сучасні національні податкові системи, як відомо, складаються з прямих і непрямих податків. Одні держави віддають перевагу прямим податкам, а інші – непрямим. Від чого це залежить? Значною мірою від економічного розвитку держави, а саме:

• чим нижчий рівень розвитку – тим більшу частку доходів держава отримує від стягнення непрямих податків;
• чим вищий рівень розвитку – тим більша частка прямих податків у податковій системі країни.

Про що говорить запровадження непрямих податків до податкових систем держав з ринковою економікою? Про те, що державі треба поповнювати бюджет.

Розповімо про основні види непрямих податків, які застосовуються в міжнародній практиці.

Акцизи – це індивідуальні непрямі податки, що встановлюються у відсотках від продажної ціни окремих видів товарів, як правило, масових і високорентабельних. Приклад – тютюнові вироби, алкогольні напої.

Податки з обороту (з продажів).

Митний збір – платіж, що стягується під час імпорту-експорту товарів.

Податок на додану вартість – універсальний непрямий податок, яким обкладається практично весь товарооборот на внутрішньому ринку і товарооборот, що складається у зовнішньоекономічній діяльності. Його перераховують до доходів бюджету всі виробники товарів (робіт, послуг) і продавці, які беруть участь у збуті товарів (робіт, послуг).

Як працює ПДВ

Одна з найбільш важливих форм непрямого оподаткування – оподаткування доданої вартості.

За статистикою, у більшості країн, що застосовують у своїх податкових системах ПДВ, цей податок забезпечує до 30 % стабільних доходів державного бюджету.

Очевидно, що ПДВ – важливе альтернативне джерело надходжень до бюджету прямих податків (на прибуток, на доходи фізичних осіб), особливо в тих країнах, де обмежений розмір бази для утримання податку на доходи фізичних осіб, або в країнах, що мають нестійкий дохід від стягнення податку на прибуток.

Чим ПДВ «кращий» за прямі податки?

Перелічимо головні переваги для бюджету держави від стягнення ПДВ:

• Під оподаткування підпадають предмети широкого вжитку, тобто ПДВ платить практично все населення.
• ПДВ, що включається до ціни товару, справляється непомітно для споживача (це, безумовно, вигідно державі).
• ПДВ теоретично не повинен супроводжуватися недоїмками, як це відбувається з прямими податками. Адже він входить до ціни товарів, а товари отримуються тоді, коли у споживача є гроші на покупку. Інакше кажучи, має місце дозований порядок його сплати для реального платника.
• ПДВ відводиться певна роль і в регулюванні економічних і соціальних процесів у країні – через систему пільг, диференційованих ставок ПДВ, звільнення від оподаткування окремих операцій.
• ПДВ збирається у вигляді послідовних платежів, але його загальна сума виявляється такою самою, нібито це був одноступінчатий податок з роздрібних продажів. Сума ПДВ, яку держава отримує за один раз від одноступінчатого податку на роздрібні продажі, у разі застосування ПДВ надходить частинами – від кожного етапу виробництва і реалізації.
• Сума ПДВ не розраховується від обороту, а є величиною, прямо пропорційною вартості, доданій на кожній стадії просування товару від виробника до кінцевого споживача.

У чому доцільність?

Перелічимо основні причини, з яких доцільно вводити ПДВ до податкової системи, особливо для країн з трансформаційною економікою:

1. ПДВ починає надходити до бюджету держави задовго до того, як товар дійде до кінцевого споживача. Це дозволяє державі мати стабільне джерело доходів.

2. ПДВ має широку податкову базу. При цьому універсальність податку може бути реалізована тільки за умови невеликої кількості винятків з об'єкта оподаткування, обмеженої кількості пільг і вузького переліку податкових ставок (зазвичай 2–3, одна з яких – основна, що застосовується до більшості товарів, робіт, послуг).

3. ПДВ характеризується фіскальною продуктивністю, пов'язаною зі зростанням споживання та інфляцією. Цей податок вдало, виходячи з інтересів держави, поєднується з лібералізацією цін: чим вища ціна, тим більша сума податку (при незмінній ставці). Проте постійне зростання доходів бюджету за рахунок ПДВ можливе тільки в разі зростання рівня життя населення і його чисельності (тоді росте споживання).

4. ПДВ не має недоліків податку з обороту: адже частка ПДВ у кінцевій ціні будь-якого товару залишається незмінною незалежно від кількості пройдених ним проміжних етапів перепродажу. Це дозволяє точно встановити і врахувати податкову складову в ціні товару. Особливо це важливо при експорті, коли будь-який невідшкодований податок ставить експортера в невигідне становище порівняно із конкурентами з країн із сприятливішою податковою системою.

5. ПДВ у цілому нейтральний до господарюючих суб'єктів різних галузей і сфер діяльності. Нейтральність виражається в тому, що на відміну від податку з обороту, податку з продажів, податку на прибуток, податку на майно механізм справляння ПДВ передбачає право вирахування з податкових зобов’язань сум податку, сплаченого постачальникам.

6. ПДВ справляється в країні споживання товару, це внутрішній податок кожної держави, при цьому ставки ПДВ у різних країнах розрізняються, деколи значно. При експорті товарів сума податку відшкодовується експортерові, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності експортних товарів на світовому ринку.

Де яка ставка ПДВ?

Багато хто вважає, що в Україні високі податки. Чи так це?

Основна ставка ПДВ в Україні – 20 %, також діє знижена ставка на реалізацію лікарських засобів – 7 %.

А як із цим в інших країнах? У багатьох європейських країнах стандартна ставка ПДВ – вища за встановлену в Україні. Наприклад, у Бельгії, Греції, Іспанії, Латвії, Нідерландах базова ставка ПДВ – 21 %, у Польщі та Португалії – 23 %, у Фінляндії – 24 %, у Швеції – 25 %, а в Угорщині – 27 %.

У Болгарії, Естонії, Франції, Австрії, Великобританії – ставка ПДВ така сама, як в Україні – 20 %.

Найнижча ставка ПДВ – 17 % у Люксембурзі.

Які недоліки у ПДВ?

Як і всі інші податки, ПДВ недосконалий. Головний його недолік у тому, що основний тягар оподаткування лягає на малозабезпечених громадян: чим менший у громадянина дохід, тим більша його частина спрямовується на споживання. А оскільки переважна більшість товарів, робіт, послуг обкладається ПДВ, складно ухилитися від його сплати.

Зі зростанням добробуту частка ПДВ у доходах його реального платника (кінцевого споживача) зменшується: частина доходів зберігається. А коли немає споживання – немає й обкладення доходу ПДВ. Тому ПДВ відноситься до регресивних податків.

Наприклад, є дві людини. В однієї місячний дохід – 6 000 грн., у другої – 30 000 грн. Припустимо, вони обидві витратять на стандартне споживання по 6 000 грн. на місяць і при цьому сплатять по 1 000 грн. ПДВ у складі цін на придбані товари (роботи, послуги). Але для першої сума податку становитиме 20 % витраченого доходу, а для другої – 3,33 %.

Якщо не витрачену частину доходу покласти на депозит, то сума доходу збережеться, а проценти за депозитом не обкладаються ПДВ. До речі, депозит – це не єдиний інструмент фінансового інвестування, доходи від якого не підпадають під обкладення ПДВ.

І, звичайно, практично в усіх країнах мають місце зловживання у сфері справляння ПДВ. Переважно вони пов'язані з тим, що в ланцюжку виробників-продавців хтось ухиляється від сплати ПДВ зі своєї доданої вартості. У результаті страждає вся система: податок не повністю надходить до бюджету, платники податків не отримують відшкодування ПДВ.

Як ведеться боротьба із цими системними проблемами, добре відомо кожному бухгалтерові.

Сподіваємося, що загальне розуміння ролі ПДВ у податковій системі країни допоможе усвідомити: відмови від ПДВ на користь податку з обороту, скоріше за все, не буде. Найвірогідніший прогноз: подальше вдосконалення його адміністрування і, можливо, розширення податкової бази.