Унаслідок повернення товару отримано коштів більше, ніж було сплачено: як оподаткувати різницю?

Сільгосппідприємство придбало на території України сільгосптехніку імпортного виробництва. Згідно з договором оплата техніки (на умовах передоплати) здійснювалась частинами та ціна була прив’язана до курсу євро на дату оплати. Після отримання сільгосптехніки виявилось, що вона бракована, і її повернули постачальникові. За тим самим договором постачальник повернув кошти за курсом євро на дату повернення. У результаті виявилось, що сума повернених постачальником коштів більша, ніж сума коштів, сплачених сільгосппідприємством. Чи є така різниця об’єктом обкладення ПДВ?

Перш за все слід зазначити, що відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Однак згідно зі ст. 3 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України (тобто гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Отже, під час розрахунків двох резидентів України платіжним засобом виступає гривня, а не іноземна валюта. А тому курсові різниці в такому разі виникати не можуть. Тобто сума грошових коштів, які сільгосппідприємство отримало, повернувши товар, понад ту суму, яку воно сплатило, не є курсовою різницею. А чим вона є, спробуємо з’ясувати.

Передусім вияснимо, яка сума вважається вартістю товару для цілей оподаткування. Так, згідно з п. 188.1 Податкового кодексу (далі – ПК) база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3 % річних та інфляційні, отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Отже, вартістю товару (у наведеній ситуації – сільгосптехніки) є сума коштів у гривнях, яка була сплачена за нього сільгосппідприємством. Саме на цю суму (оскільки це була передоплата) продавець мав виписати податкові накладні (окремо на кожну суму датою її отримання). У разі повернення товару відповідно до п. 192.1 ПК постачальник має оформити розрахунки коригування до кожної раніше виписаної податкової накладної та повернути кошти.

Що стосується суми, яку постачальник сплачує покупцеві понад вартість товару, то рекомендуємо контрагентам (покупцю та продавцю) окремо прописати (у договорі чи в додатковій угоді до нього), що це за сума, тобто ідентифікувати її, адже від цього залежатиме її оподаткування. Як зазначено вище, штрафи, пені та неустойки не включаються до вартості товарів (послуг) та не є об’єктом обкладення ПДВ. Отже, якщо зазначена сума буде ідентифікована як, скажімо, штраф (пеня) за постачання бракованого товару (сільгосптехніки), то нараховувати ПДВ на неї не потрібно.

В іншому разі (тобто якщо не буде документального підтвердження, що це штраф чи пеня) така сума при перевірці податківцями, імовірно, розглядатиметься як передоплата й на неї буде донараховано ПДВ.