Упровадження кооперування сільськогосподарських дрібнотоварних виробників дозволяє отримати оптові партії однотипної продукції, значно скоротити організаційну роботу, полегшити бухгалтерський облік і звітність, зменшити витрати на адміністрування, збільшити товарність господарств та доходи їх членів, а також сприятиме покращенню соціальної інфраструктури сільських територіальних громад.
Закон від 17.07.97 р. № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» (далі – Закон № 469) визначає сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (далі – СОК) як кооператив, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільгоспдіяльності та на захист їхніх економічних інтересів (ст. 1 Закону № 469).
Обслуговуючі кооперативи створюються, не маючи на меті отримання прибутку від надання комплексу послуг, пов’язаних з господарською діяльністю своїх членів.
Необхідність створення СОК визначається Законом від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (ст. 26) та Законом від 15.05.03 р. № 742-IV «Про особисте селянське господарство» (ст. 10), де СОК повинні сприяти особистим селянським господарствам в організації у сільській місцевості надання послуг із заготівлі, зберігання, переробки та збуту сільгосппродукції, спільного використання технічних і транспортних засобів та соціально-побутового обслуговування, забезпечення кормами і молодняком худоби та птиці.
Залежно від виду діяльності СОК поділяються: