Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Розірвання договору про визнання електронних документів та відмова в укладанні нового договору: судова практика

12.02.2018 3142 0 1


Розірвання податковою інспекцією договору з фермерським господарством (далі – ФГ) про визнання електронних документів (далі – договір) в односторонньому порядку та відмова в укладенні нового аналогічного договору з інших підстав, ніж передбачено законодавством, можуть бути визнані протиправними в судовому порядку. Суд може зобов'язати податкову інспекцію укласти із ФГ такий договір (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.17 р. у справі № 876/7561/17, далі – Ухвала № 876/7561/17).


Сторони спору: позивач – ФГ, відповідач – об'єднана державна податкова інспекція.

Суть спору

У 2016 році позивач направив відповідачу засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну (далі – ПН) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак вона не була доставлена. Як причину недоставляння ПН було зазначене можливе розірвання договору.

Для встановлення дійсності посиленого сертифіката ключа позивач у тому ж році звернувся до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна». З отриманої відповіді випливало, що центр скасував посилений сертифікат електронного ключа керівника позивача. Причиною скасування став лист відповідача із проханням скасувати посилені сертифікати ключа керівника позивача та його електронну печатку у зв'язку з наявністю кримінального провадження відносно посадових осіб позивача за підозрою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу (далі – КК), тобто фіктивне підприємництво, а також неможливістю встановити місцезнаходження позивача. Дані відомості отримані відповідачем від іншої податкової інспекції.

Скасування посиленого сертифіката ключа послужило підставою для одностороннього розірвання відповідачем договору з позивачем. Позивач засобами телекомунікаційного зв'язку в тому ж 2016 року направив на адресу ДФС новий договір, однак відповідач не прийняв і не підписав його.

На думку відповідача, прийняття та підписання з позивачем договору до завершення зазначеного кримінального провадження й установлення місцезнаходження позивача є передчасними.

Крім того, відповідач порахував неможливим підписання з позивачем нового договору, оскільки було прийняте рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування на підставі пп. 4 п. 2 розд. XIX Податкового кодексу (далі – ПК).

Позивач розцінив одностороннє розірвання відповідачем договору та відмову в прийнятті та підписанні нового аналогічного договору протиправними і звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Судові рішення

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.17 р. у справі № 813/1215/17 адміністративний позов повністю задоволено. Відповідач подав апеляційну скаргу, яка Ухвалою № 876/7561/17 залишена без задоволення.

Аргументи суду

1. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у рамках повноважень і способами, передбаченими Конституцією та законами України.

У 2016 році порядок електронного документообігу між платниками податків і контролюючими органами в частині подання податкових документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису регламентувався Інструкцією, затвердженою наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233 (далі – Інструкція № 233, діяла по 14.11.17 г.).

Виключні підстави, з яких у 2016 році податкова інспекція мала право в односторонньому порядку розірвати договір із платником податків, були наведені в п. 4 розд. 6 Примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1 до Інструкції № 233). Такими підставами були: неподання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна ним місця реєстрації. Інших підстав для розірвання договору з ініціативи податкової інспекції не було.

2. Наявність досудового розслідування за кримінальним провадженням відносно посадових осіб позивача не є для відповідача підставою для розірвання договору з позивачем в односторонньому порядку та відмови позивачу в прийнятті та підписанні нового договору.

Суд не прийняв доводи відповідача про те, що згідно з довідкою іншої податкової інспекції місцезнаходження позивача не встановлене, оскільки ця довідка не є доказом зміни платником податків місця реєстрації, тобто вона не може бути підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

3. Розгляд судами декількох позовів позивача про оскарження податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були визначені податкові зобов'язання, свідчить про те, що у відношенні нього проводяться перевірки, у ході яких, на думку фіскального органу, виявляються порушення та приймаються податкові повідомлення-рішення, які в подальшому оскаржуються. Значить, доводи відповідача про те, що місцезнаходження позивача не встановлене, необгрунтовані.

4. Судом відхилено доводи відповідача про неможливість підписати з позивачем новий договір у зв'язку із прийняттям рішення про виключення його з реєстру суб'єктів спецрежиму на підставі пп. 4 п. 2 розд. XIX ПК. Указане рішення відповідача є підставою для внесення до реєстру платників ПДВ запису про зняття позивача з реєстрації як суб'єкта спецрежиму з одночасною реєстрацією платником ПДВ на загальних підставах.

Тобто в позивача змінився податковий статус, але він, як і раніше, перебуває на податковому обліку і зобов'язаний подавати звітність, у тому числі і в електронному вигляді.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано розірвав договір із позивачем і відмовив у прийнятті та підписанні нового договору, тому його дії є протиправними. Позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У зв'язку із цим суд зобов'язав відповідача укласти з позивачем договір і зареєструвати його.

Висновки

Проведення досудового розслідування щодо кримінального провадження відносно посадових осіб ФГ, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК (фіктивне підприємництво), отримання відомостей про неможливість установити місцезнаходження ФГ, виключення сільгосппідприємства з реєстру суб'єктів спецрежиму на підставі пп. 4 п. 2 розд. XIX ПК не дає права податковій інспекції в односторонньому порядку розірвати договір або відмовити в укладенні нового. Таких підстав немає ні в Інструкції № 233, що раніше діяла, ні в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому наказом Мінфіну від 06.06.17 р. № 557. Тому аргументи, наведені в цьому судовому рішенні, можуть стати у пригоді ФГ і сільгосппідприємствам у спорі з податковою інспекцією.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали