Щодо ініціативи Уряду з збільшення МЗП до 3200 грн.: думка експертів

Експерти Реанімаційного пакету реформ вважають, збільшення мінімальної заробітної плати має відбуватись поступово, після проведення відповідних розрахунків та моделювання.

Перш за все хочемо зазначити, що рішення щодо збільшення МЗП до 3200 гривень з 01.01.2017 року прийнято з порушенням бюджетного процесу, а також без належного громадського і експертного обговорення. Така практика на нашу думку є неприйнятною, особливо зважаючи на неоднозначні наслідки подібних рішень, які, до того ж, вкрай важко коригувати та переглядати, зважаючи на великий політичний резонанс – адже чимало людей хибно вважають, ніби то влада, підвищуючи мінімальну зарплату своїм рішенням автоматично збільшує добробут населення вцілому. Насправді ж, пропозиції уряду зводяться до певного роду перерозподілу, від якого одні виграють, а інші – програють. Наразі поданий проект та розрахунки містять суб’єктивні припущення та не враховують всіх ризиків, про які буде написано нижче. На нашу думку, такі складні розрахунки потрібно починати з дослідження наслідків. Належним чином виконане прогнозування впливу від більш ніж двократного зростання МЗП вимагає моделювання, яке має спиратися на результати дослідження – що займає принаймні кілька місяців. Тому нижче наведені тільки попередні загальні міркування експертів РПР, які спираються на досвід інших країн, наявні дані та експертні оцінки.

Детально проаналізувавши пропозицію Уряду щодо двократного збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 грн., що знайшло відображення у поданому до другого читання проекті Бюджету, вважаємо необхідним відмітити такі ключові моменти:

Економічна теорія, підтверджена світовою практикою, свідчить про наявність в уряду вибору між політикою підвищення мінімальної зарплати та стимулюванням створення робочих місць. Загалом мінімальна зарплата покликана знизити бідність серед тих, хто має роботу. Вона може посилити позицію малокваліфікованих працівників на ринку праці, оскільки роботодавці змушені сплачувати заробітну плату, не нижчу за мінімальну. Разом з тим, підвищення мінімальної заробітної плати може призвести до зростання безробіття, передусім за рахунок скорочення некваліфікованих працівників. Оцінювати масштаби такого ефекту в українській економіці непросто з огляду на великий тіньовий сектор, поведінку якого прогнозувати вкрай складно.

Попередній досвід поведінки роботодавців свідчить про великий набір інструментів для скорочення видатків на оплату праці при подібного роду шоках:

1. Переведення працівників на часткову зайнятість.

2. Збільшення частки працівників, які перебувають у неоплачених відпустках.

3. Переведення зайнятості в неформальну.

Виходячи з наявного розподілу рівня зарплат за регіонами, вдається ймовірним, що підвищення мінімальної зарплати вдарить особливо болюче по малому бізнесу у депресивних регіонах, де не зможуть забезпечити відповідне підвищення заробітної плати. Це, у свою чергу, може призвести до збільшення соціальної напруги у таких регіонах.

Разом з тим, рівень тінізації економіки України є високим і запропоновані кроки справді можуть примусити працедавців перевести частину неофіційної зарплати в офіційну, а тому сприяти більшим надходженням від ПДФО та ЄСВ. Однак це означає ймовірне збільшення перерозподілу ВВП через бюджет, що не буде сприяти детінізації економіки та її зростанню. Збільшення перерозподілу ВВП через бюджет, а надто за рахунок надходжень від саме цих податків, суперечить загальному підходу до податкової реформи, якого дотримуються наші експерти, і який передбачає, серед іншого, поступове але послідовне скорочення податкового навантаження, передусім саме за рахунок зменшення ЄСВ. Попередні розрахунки свідчать про ймовірний доволі значний ефект для економічного зростання від зниження ЄСВ у цьому році, та, загалом, від скорочення перерозподілу через публічні фінанси. Пропоноване збільшення МЗП призведе до часткового нівелювання цих досягнень, а, отже, потребує перегляду прогнозу економічного зростання на наступний рік у бік зменшення. Принаймні у 2018 році вважаємо необхідним передбачити зменшення рівня такого перерозподілу, в першу чергу за рахунок зниження загального податкового навантаження  на заробітну плату.

На думку експертів РПР, при здійсненні розрахунків впливу подвоєння розміру мінімальної заробітної плати на бюджет робиться цілий ряд неоднозначних припущень. Наприклад, оцінку зростання надходжень від ПДВ зроблено на основі  припущення, що споживання товарів, обкладених ПДВ, зросте на всю величину збільшення зарплат – при чому, як у бюджетному, так і у приватному секторах (останнє є щонайменше неочевидним). Водночас планований дефіцит бюджету не збільшується, отже йдеться про перерозподіл, а не політику штучного стимулювання попиту. Вплив такого перерозподілу на загальне споживання та його структуру, а, отже, і на надходження з ПДВ, є значно меншим. Уточнення його знаку та розміру вимагає емпіричного дослідження. На нашу думку потрібно здійснити відповідні коригування, які лежать у межах похибки прогнозу макроекономічних параметрів бюджету.

Ми вимагаємо у майбутньому такі важливі системні рішення приймати тільки після належного експертного обговорювання, з оцінкою наслідків їх прийняття. Вважаємо, що більш-менш прийнятним компромісним рішенням з урахуванням поточної ситуації виглядає підвищення МЗП від поточного показника не більш ніж на 30-40% з початку року з поступовим збільшенням протягом 2017 року. Також варто розглянути можливість застосування інших підходів, рівноцінних цій пропозиції, наприклад, застосування коефіцієнту 0.5 до розміру мінімального соціального внеску для компаній, які підвищують заробітні плати працівникам принаймні до рівня мінімальної заробітної плати.

Джерело: http://fortetsya.org.ua/news/12333---...