Здійснення відступлення права вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій не допускається

Відповідно до ст.2 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII Про зовнішньоекономічну діяльність  суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України, а також принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні ЗЕД тільки законами України.

Відповідно до ст.512-516 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переведення боргу регулюється ст.520-524 ЦКУ. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні суб’єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.

У випадку, коли згідно укладеної угоди купівлі-продажу у зовнішньоекономічній сфері, резидентом експортовано (імпортовано) продукцію на умовах відстрочки платежу (відстрочення постачання), то така операція потрапляє в правове поле Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (далі – ЗУ №185).

У разі укладання договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі, що суперечить вимогам ЗУ №185.

Таким чином, здійснення уступки вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД не допускається.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно п.5.4  Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493), з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються операції перерахування на території України за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку відповідно до законодавства України.

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-...