Про ключові нововведення закону про бухоблік
30.10.2017 990 0 0
На початку жовтня Верховна Рада прийняла поправки до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, які вступлять в силу з 1 січня 2018 року. Що несуть в собі дані поправки?
По-перше, згідно зі зміненим законом вводиться електронний формат подачі звітності і розширюється сфера обов'язкового використання міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Тепер МСФЗ зобов'язані застосовувати підприємства, що представляють суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які ведуть діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.
Підприємства, що представляють суспільний інтерес - нова категорія. До них відносяться емітенти цінних паперів, які допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, великі компанії. У свою чергу під великими маються на увазі ті, у яких балансова вартість активів перевищує 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції понад 40 млн євро, а середня чисельність працівників понад 250 осіб.
Решта підприємств, включаючи бюджетні установи, використовують національні стандарти бухобліку, які повинні бути приведені у відповідність до МСФЗ і законодавством ЄС.
Першим звітним періодом, за який бізнес буде подавати фінзвітність за МСФЗ в електронній формі, стане 2019 рік.
По-друге, слідуючи існуючої в ЄС практиці, вводиться поділ підприємств на мікро-, малі, середні та великі. Критерії розподілу - вартість чистих активів, величина чистого доходу і кількість працівників. Практичне значення такої градації підприємств полягає, зокрема, в тому, що великі зобов'язані застосовувати МСФЗ. Малі та мікропідприємства звільняються від подання звіту про управління. Причому, цей звіт також є новацією закону про бухоблік. Він містить фінансову і нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства, а також розкриває основні ризики в його діяльності. Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю. Середні підприємства мають право не відображати в звіті про управління нефінансову інформацію.
По-третє, вводиться обов'язок всіх підприємств розкривати фінзвітність в порядку доступу до публічної інформації (тобто за запитом будь-якої особи), а також "забезпечувати доступність фінансової звітності для ознайомлення фізичних і юридичних осіб за місцезнаходженням підприємства".
Відтепер прямо вказано, що фінзвітність підприємств не є комерційною таємницею, конфіденційною інформацією, інформацією з обмеженим доступом, і на неї не поширюється заборона щодо поширення статистичних даних.
Крім цього, великі і середні підприємства, підприємства, що представляють суспільний інтерес, а також фінустанови будуть в обов'язковому порядку оприлюднити на своєму сайті в повному обсязі річну фінзвітність разом з аудиторським висновком.
По-четверте, посилюються вимоги до кадрової організації ведення бухобліку. Зокрема, для підприємств, що становлять суспільний інтерес, тепер обов'язково мати бухгалтерську службу з головним бухгалтером, до складу якої входить не менше трьох осіб. У головного бухгалтера має бути вища економічна освіта, стаж роботи в сфері фінансів, бухобліку та оподаткування не менше трьох років. При цьому у нього не можуть бути непогашені судимості за злочини проти власності та злочини у сфері господарської діяльності.
По-п'яте, змінений закон про бухоблік відбив напрацьований судовою практикою в податкових суперечках підхід до первинних документів. Зокрема, закріплено положення, згідно з яким несуттєві недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для визнання операції недійсною. Але за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка в ній брало участь, а також за умови, що документ містить відомості про дату його складання, назву підприємства, від імені якого він складений, про зміст і обсяг господарської операції.
Джерело: http://uainfo.org/
Коментарі до матеріалу