Ліквідація основних засобів за бажанням платника податків

Практично всі суб'єкти господарювання рано чи пізно стикаються з необхідністю ліквідації об'єктів основних засобів (далі – ОЗ). У консультації розглянемо особливості податкового та бухгалтерського обліку операцій із ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податків.

Причиною ліквідації об'єкта ОЗ за рішенням платника податків, як правило, є непридатність об'єкта до використання або неможливість його продажу (передачі), неефективність або недоцільність його поліпшення (ремонту, модернізації) і т. п.

Ліквідацією ОЗ займається постійно діюча комісія, яку призначає керівник підприємства (п. 41 Методрекомендацій № 561). Перш ніж списати об'єкт ОЗ, комісія:

• оглядає його та визначає придатність до використання на підприємстві;
• установлює причини його невідповідності активам;
• визначає коло осіб, з вини яких об'єкт передчасно вибуває з експлуатації, вносить пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності;
• визначає ефективність виконання ремонту або модернізації;
• установлює можливість продажу.

Рішення про ліквідацію об'єкта ОЗ, прийняте комісією, фіксується в Акті списання об'єктів основних засобів типової форми № ОЗ-3 або № ОЗ-4 (обидві форми затверджені Наказом № 352).

Такі акти складаються у двох примірниках і затверджуються керівником підприємства (уповноваженою особою). Один примірник акта передається до бухгалтерії, другий залишається в особи, відповідальної за зберігання ОЗ, і є підставою для здачі на склад матеріальних цінностей, що залишилися після списання об'єкта (запчастин, металолому і т. п.).