Як тепер отримати дозвіл на спецводокористування
21.06.2017 9514 0 2
Стаття-навігатор:
- наведено алгоритм дій суб'єкта господарювання для отримання дозволу на спецводокористування;
- зазначено, у яких випадках дозвіл потрібний обов'язково, а в яких – ні.
Дозвіл на спецводокористування: загальні правила
Зовсім нещодавно змінився порядок отримання дозволу на спецводокористування. Зміни до Водного кодексу (далі – ВК) були внесені Законом від 07.02.17 р. № 1830-VIII (далі – Закон № 1830). Ці зміни діють з 04.06.17 р.
Завважимо, що на цей момент також діє Порядок видачі дозволів на спецводокористування, затверджений постановою КМУ від 13.03.02 р. № 321 (далі – Порядок № 321), проте до нього поки що не внесені зміни. Існує лише проект постанови КМУ (далі – проект), якою норми Порядку № 321 приводяться у відповідність із вимогами ВК.
Нагадаємо, що спеціальне водокористування є платним і здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 ВК). Давайте розглянемо новий порядок отримання дозволу на спецводокористування (далі – дозвіл).
Що зазначається в дозволі?
У дозволі встановлюються ліміти (граничні обсяги) використання води, забирання води, скидання забруднюючих речовин.
Хто зараз видає дозволи?
Раніше дозволи видавалися обласними, Київською та Севастопольською міськрадами. Зараз такі повноваження передані територіальним органам Держводагентства (далі – Держводагентство; п. 9 ст. 16, ст. 49 ВК).
Кому треба отримати дозвіл?
Дозволи потрібно отримувати всім первинним водокористувачам і деяким вторинним – залежно від виду водокористування.
Нагадаємо, первинні водокористувачі мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забирання води (наприклад, водоканали). Вторинні не мають власних водозабірних споруд та обладнання для забирання води й отримують воду від первинних водокористувачів (ст. 42 ВК). Наприклад, абоненти водоканалів є вторинними водокористувачами.
Вторинні водокористувачі зобов'язані мати дозвіл, якщо вони здійснюють скидання стічних вод безпосередньо у водні об'єкти. Якщо вторинний водокористувач скидає стічні води в системи водопостачання первинних водокористувачів, з водозабірних споруд яких він отримує воду, тоді йому потрібно укласти договір про постачання води та/або водовідведення з таким первинним водокористувачем.
Якщо підприємство здійснює забирання і використання води з міжбасейнового або внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, то таке забирання здійснюється на підставі дозволу на спецводокористування і договору з підприємствами, що забезпечують перекидання води до маловодних регіонів (ст. 42 ВК).
Видобуток підземних вод також належить до спецводокористування, тому дозвіл також необхідно отримувати (ст. 48 ВК).
У яких випадках дозвіл отримувати не треба?
Дозвіл не потрібно отримувати, якщо підприємство провадить діяльність, яка не належить до водокористування. Перелік таких робіт і видів діяльності встановлено в ст. 48 ВК.
Згідно зі змінами, унесеними до ВК Законом № 1830, тепер не потрібно мати дозволу на забирання/використання води в об’ємі до 5 м3 на добу (крім води, що використовується як сировина для напоїв і для фасованої питної води).
Порядок отримання дозволу
Порядок видачі дозволу регламентований ст. 49 ВК. Перш за все завважимо, що видача дозволу, його переоформлення, видача дубліката або анулювання дозволу здійснюються безплатно.
Тепер наведемо алгоритм дій суб'єкта господарювання – водокористувача для отримання дозволу.
Крок 1. Написати заяву
Юрособа або фізособа-підприємець пише заяву (її форму наведено в проекті) про отримання дозволу на спецводокористування.
Крок 2. Підготувати пакет документів
Знадобляться такі документи:
- обґрунтування потреби у воді із щомісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення. Такий розрахунок здійснюється на підставі, наприклад, планових показників виробництва (якщо вода використовується у виробництві), а також примірної потреби в питній воді та воді для санітарно-гігієнічних потреб;
- опис і схема місць забирання води і скидання зворотних вод;
- нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скидання) окремо).
Підприємства житлово-комунального господарства та суб'єкти господарювання, що надають послуги із централізованого водопостачання і водовідведення, крім перелічених вище документів повинні також подати затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води.
Орендарі водних об'єктів додатково подають копію правовстановних документів на такі водні об'єкти.
Зазначений вище перелік документів є вичерпним. Також завважимо, що підприємство для підготовки перелічених документів може скористатися послугами організації, яка цим займається, або ж підготувати самостійно (звичайно, за наявності відповідних фахівців).
Крок 3. Подати заяву і пакет документів до Держводагентства
Заява разом із пакетом документів подається в паперовій або в електронній формі.
Далі держоргани обмінюються інформацією в такому порядку.
Держводагентство протягом 5 робочих днів із дня надходження заяви направляє копії документів (для отримання висновку):
- у разі використання підземних вод – до Держгеонадр;
- разі використання водних об'єктів, віднесених до лікувальних, – до МОЗ.
Держгеонадра та МОЗ протягом 15 календарних днів із дня отримання документів в електронному вигляді безплатно надають висновок Держводагентству щодо можливості видачі дозволу. Якщо протягом цього строку висновок не надано, то за умовчанням уважається, що відповідний орган не заперечує проти видачі дозволу.
Після цього підприємство протягом 30 календарних днів із дня надходження заяви і документів до Держводагентства повинне отримати або дозвіл, або відмову в його видачі.
У яких випадках може бути відмовлено у видачі дозволу?
Органи Держводагентства можуть відмовити у видачі дозволу за такими підставами:
- суб'єктом господарювання подано неповний пакет документів, передбачений ст. 49 ВК;
- у поданих документах виявлено недостовірні відомості, невідповідності вимогам законодавства і довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
- отримано негативний висновок Держгеонадр або МОЗ про можливість спеціального водокористування.
Строк дії дозволу
Дозвіл видається на строк спеціального водокористування. Спецводокористування може бути короткостроковим (на три роки) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років) (ст. 50 ВК).
Відповідальність за відсутність дозволу
Відсутність дозволу (у тих випадках, коли його необхідно отримати) може призвести до штрафів. Розмір штрафу залежить від завданого збитку. Зокрема, у ст. 111 ВК ідеться про відшкодування винними сум збитку, завданого порушеннями водного законодавства.
Також варто зважити на те, що відсутність дозволу не звільняє суб'єкта господарювання від сплати рентної плати за спецводокористування. У такому разі підприємству доведеться сплатити рентну плату в п'ятикратному розмірі з урахуванням ставок, передбачених нормами Податкового кодексу (пп. 255.11.15, 255.11.13 ПК).
Особливо серйозні наслідки можуть чекати підприємство, яке самовільно скидає забруднюючі речовини у водні об'єкти. У цьому випадку порушується законодавство про охорону навколишнього середовища, а це чревато для порушника припиненням його діяльності.
Висновки
При правильному оформленні всіх необхідних документів отримання дозволу на спецводокористування не забере у вас багато часу і сил. Через місяць після подання заяви і пакета документів ви вже отримаєте дозвіл.
Не всім необхідно отримувати дозвіл. Наприклад, його можна не отримувати, якщо у вторинного водокористувача є договір на водопостачання (постачання води) з первинним водокористувачем. Або якщо забирання води здійснюється в об'ємі до 5 м3 на добу (крім води, яка використовується як сировина для напоїв і для фасованої питної води).
Коментарі до матеріалу