Факторинг і відступлення права вимоги: у чому різниця?
10.08.2017 2159 0 2
Одним із способів фінансування суб'єктів господарювання (далі – СГ) для поповнення фінансових активів є такі операції, як відступлення права вимоги та факторинг. Між цими операціями є і деяка подібність, і принципові відмінності. Про них ми розповімо в даній консультації, а також дамо поради щодо оформлення таких договірних відносин.
Відступлення права вимоги
Можливість укласти угоду про відступлення права вимоги як одна з підстав для заміни осіб у зобов'язанні передбачена ст. 512 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі – ЦК). Суть цієї операції в тому, що кредитор (далі – первісний кредитор) у зобов'язанні може бути замінений на іншу особу (далі – новий кредитор) шляхом передачі своїх прав за правочином іншій особі (відступлення права вимоги). Юристи часто називають подібні відносини цесією, а сторони подібних угод – цедентом (первісний кредитор) і цесіонарієм (новий кредитор). До нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, якщо інше не передбачено договором або законом (ст. 514 ЦК). Таким чином, для боржника умови та обсяг зобов'язань залишаються колишніми, тільки виконувати їх він буде на користь нового кредитора.
Також слід урахувати, що згідно зі ст. 519 ЦК первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку (крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника).
Сторонами в договорі відступлення права вимоги можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.
Відносини, що виникають при відступленні права вимоги, покажемо схематично.
Повна версія доступна тільки передплатникам
Підпишіться на онлайн сервіси для бухгалтерів та кадровиків Uteka. Отримайте повний доступ бібліотеки безпечних рішень, які роблять вашу роботу ефективнішою.
Що входить в передплату?
і приклади
доступу
питання експерту
оновлення
матеріалів
матеріалів c 2015 року