Декларація про доходи громадян за 2016 рік

Акценти цієї статті:

• хто зобов'язаний задекларувати свої річні доходи, у які строки і в який спосіб подати декларацію;
• хто звільнений від подання декларації;
• у яких випадках декларація не подається;
• яка відповідальність загрожує фізособі за неподання декларації.

Загальні положення

Обов'язок громадян декларувати доходи, отримані у звітному році, передбачений ст. 67 Конституції та п. 179.1 Податкового кодексу (далі – ПК).

Декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) громадяни подають до контролюючого органу (органу ДФС) за своєю податковою адресою. Податковою адресою вважається місце проживання фізичної особи, за яким вона стає на облік в органі ДФС як платник податків (п. 45.1 ПК).

Заповнити і подати декларацію може як сам декларант, так і інша особа, нотаріально уповноважена на ці дії платником податків (п. 179.5 ПК).

Хто зобов'язаний подати декларацію

Подати декларацію за підсумками року зобов'язані:

1. Фізособи, які в 2016 році отримали від особи, яка не є податковим агентом, доходи у вигляді (пп. 168.2.1 ПК):

• орендної плати від здачі в оренду нерухомого майна фізособі – не суб'єкту господарської діяльності (пп «а» пп. 170.1.5 ПК);
• сум, отриманих від відчуження нерухомого і рухомого майна за рішенням суду про зміну власника і перехід права власності на таке майно (пп «б» п. 172.5, п. 173.4 ПК);
• вартості:
  а) успадкованого майна (кошти, рухоме і нерухоме майно, майнові або немайнові права, суми страхового відшкодування за договорами страхування) у межах сум, що підлягають оподаткуванню за ставками, відмінними від нульової, якщо податок не був сплачений до нотаріального оформлення об'єктів спадку (п. 174.3 ПК);
  б) вартості подарунків у межах сум, що підлягають обкладенню ПДФО (п. 174.6 ПК). Негрошові подарунки, вартість яких у 2016 році не перевищила 689 грн. на місяць, не декларуються.

Хто не є податковим агентом?

Податковими агентами не є звичайні фізособи (як резиденти, так і нерезиденти), які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності та не зареєстровані в органах ДФС як особи, які провадять незалежну професійну діяльність (пп. 168.2.2 ПК).

2. Особи, які отримали в 2016 році доходи, що не обкладалися ПДФО при їх нарахуванні або виплаті, але при цьому не звільнені від оподаткування, у вигляді (пп. 168.1.3 ПК):

• заборгованості цивільно-правового характеру перед кредиторами, за якою минув строк позовної давності (згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу, загальний строк позовної давності становить 3 роки) і сума якої перевищує 50 % місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного року (у 2016 році це 689 грн.) (пп. 164.2.7 ПК);
• заборгованості, яка анульована за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, за умови, що кредитор повідомив боржника про анулювання і відобразив цю операцію у формі № 1ДФ (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК);
• недоплати ПДФО, що виникла у платника податків у зв'язку з незаконним застосуванням ПСП (якщо така сума недоплати та/або пов’язаного з такою недоплатою штрафу не були повністю утримані податковим агентом) (пп. 169.2.4 ПК);
• недоплати ПДФО, що виникла в результаті перерахунку ПДФО, здійсненого податковим агентом при звільненні працівника (пп. 169.4.4 ПК);
• цільової благодійної допомоги, отриманої платником податків, але не використаної протягом 12 календарних місяців, що настають за місяцем її отримання, і не поверненої благодійникові (пп. 170.7.5 ПК);
• нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги, отримана протягом 2016 року, перевищила 1 930 грн., а із суми перевищення не був утриманий ПДФО (пп. 170.7.3 ПК). Зверніть увагу: у декларації відображається тільки сума перевищення;
• непогашеної частини ПДФО, нарахованого при звільненні працівника на суму, видану платникові податків під звіт і не повернену ним у встановлені строки (пп. 170.9.1 ПК);
• прибутку від операцій з інвестиційними активами (акціями, цінними паперами, корпоративними правами) (пп. 170.2.6 ПК).

3. Особи, які отримали в 2016 році доходи від продажу власної (пп. 165.1.24 ПК):

• сільгосппродукції, вирощеної ними на земельних ділянках, що перевищують 2 га, якщо вони отримували такі доходи від інших громадян, які не є самозайнятими особами (тобто це доходи від продажу населенню, наприклад на ринку);
• продукції тваринництва груп 1–5, 15, 16 та 41 УКТЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищила 137 800 грн.

4. Фізичні особи, які отримали в 2016 році іноземні доходи (пп. 170.11.1 ПК). Нагадаємо, іноземними доходами визнаються доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України (пп. 163.1.3 ПК).

5. Фізособи, які отримали у 2016 році дохід від провадження незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси, аудитори, художники та ін.) (п. 178.4 ПК).

6. Іноземні громадяни, які у 2016 році отримали статус резидента України (пп. 170.10.4 ПК).

Хто має право подати декларацію

Нормами ПК передбачені категорії платників, які не зобов'язані, але мають право подати декларацію. До них належать:

1. Резиденти, що мають право на податкову знижку з ПДФО за результатами 2016 року, які бажають реалізувати таке право (п. 166.1, пп. «а» п. 176.1 ПК).

2. Особи, які бажають отримати з бюджету суму переплати ПДФО, що виникла:

• у результаті остаточного розрахунку, проведеного роботодавцем при їх звільненні (пп. «а» п. 176.1 ПК);
• скасування операції після сплати податку (тобто якщо не було нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, за якими податок був сплачений) (п. 172.6 ПК).

Хто звільняється від декларування доходів

Від обов'язку декларувати доходи звільняються особи, які отримували доходи (п. 179.2 ПК):

• виключно від податкових агентів (незалежно від виду і розміру отриманого доходу);
• від продажу (обміну) майна, дарування та сплатили податок при нотаріальному посвідченні договору;
• у вигляді об'єктів спадщини, які обкладаються податком за нульовою ставкою або з яких уже сплачено податок.

Крім того, від декларування звільняються фізичні особи незалежно від виду і суми отриманих доходів, які (п. 179.4 ПК):

• є неповнолітніми або недієздатними і при цьому знаходяться на повному утриманні інших осіб (у т. ч. батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
• утримуються під арештом, є затриманими або засудженими до позбавлення волі, знаходяться в полоні або ув’язнені на території інших держав станом на кінець строку подання декларації;
• оголошені в розшук станом на кінець звітного податкового року;
• проходять строкову військову службу станом на кінець звітного податкового року.

Коли декларацію від імені платника податків зобов'язані подати інші особи

Декларацію від імені платника податків, який протягом звітного року отримав дохід, що підлягає декларуванню, зобов'язані подати:

• опікун або піклувальник – якщо отримувач такого доходу є неповнолітнім або він визнаний судом недієздатним (п. 179.6 ПК);
• спадкоємець (або розпорядник майна, державний виконавець) – якщо отримувач такого доходу помер (п. 179.6 ПК).

Строки подання декларації

У загальному випадку декларацію слід подати до контролюючого органу до 1 травня поточного року (пп. 49.18.4 ПК). Цього року граничний строк подання декларації припав на 30 квітня – вихідний день, тому останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем, тобто 3 травня (середа) (п. 49.20 ПК).

Фізособи, які хочуть реалізувати своє право на податкову знижку за результатами 2016 року, мають право подати декларацію до кінця 2017 року (пп. 166.4.3 ПК). Проте якщо протягом звітного року вони отримували доходи, що підлягають обов'язковому декларуванню, то їм доведеться подати декларацію в загальновстановлені строки, тобто не пізніше 03.05.17 р.

Для платників податків – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, установлено свій строк подання декларації: не пізніше ніж за 60 календарних днів (далі – к. д.) до від'їзду (п. 179.3 ПК). Такий строк пояснюється тим, що контролюючий орган протягом 30 к. д. після отримання декларації повинен перевірити суму ПДФО до сплати, факт її сплати і видати декларанту довідку про таку сплату і про відсутність податкових зобов'язань із цього податку. Ця довідка є підставою для проведення митних процедур. Завважимо, що в цьому випадку декларація повинна бути подана незалежно від того, які доходи отримував платник податків у звітному році: такі, що підлягають декларуванню, чи тільки зарплату та інші доходи, уже обкладені ПДФО при їх виплаті податковим агентом.

Способи подання декларації

Декларація подається до органу ДФС за податковою адресою платника податків (місцем проживання фізособи) одним із способів на розсуд декларанта (п. 49.5 ПК; п. 4 Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859):

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою (до закінчення встановленого строку подання);
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (не пізніше ніж за 5 днів до закінчення встановленого строку подання);
• в електронній формі в порядку, передбаченому законодавчо (не пізніше закінчення останньої години того дня, у якій закінчується встановлений строк подання).

Строки сплати ПДФО і повернення податку

Остаточну суму ПДФО і, відповідно, військового збору за звітний податковий період фізособи – платники податків визначають самостійно в поданій ними декларації (п. 178.7 ПК). Сплатити податок потрібно до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ПК). Тобто граничним строком сплати ПДФО і військового збору за 2016 рік є 31 липня 2017 року (понеділок).

Контролюючий орган може донарахувати податок після перевірки даних декларації. Донараховану суму платник податків зобов'язаний сплатити протягом 10 к. д., що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (якщо тільки протягом зазначеного строку він не розпочав процедуру оскарження цього рішення) (п. 57.3 ПК).

За підсумками декларування може виникнути переплата ПДФО. Сума податку, яка повинна бути повернена платникові податків із бюджету, зараховується на його поточний рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або направляється поштовим переказом за податковою адресою, зазначеною в декларації, протягом 60 к. д. після подання декларації (п. 179.8 ПК).

Відповідальність

За неподання або несвоєчасне подання декларації, а також за включення до декларації перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат декларанту загрожує адміністративна відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 3 до 8 НМДГ (від 51 до 136 грн.) (ст. 164¹ КУпАП).

А за несвоєчасну сплату задекларованого ПДФО і військового збору (у т. ч. сум, донарахованих органом ДФС у результаті перевірки декларації) передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафу в розмірі (п. 126.1 ПК):

• 10 % від суми податкового боргу – за прострочення в сплаті до 30 к. д. включно;
• 20 % – за прострочення більше 30 к. д.

Крім того, у разі прострочення платежу доведеться сплатити і пеню, яка нараховується на суму податкового боргу за кожний календарний день прострочення з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого боргу або на день його погашення (ст. 129 ПК).