Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Підприємець-загальносистемник придбав обладнання у нерезидента: нюанси обліку

11.12.2023 28 0 0


Ситуація. Підприємець (загальна система оподаткування) придбав у нерезидента обладнання, яке було введено в експлуатацію у серпні 2023 року. Вартість обладнання – 10 000 євро. Підприємець перерахував передоплату в розмірі 4 000 євро (40 % загальної вартості), а до кінця 2023 року має повністю розрахуватися з нерезидентом.

Запитання. Як визначити первісну вартість обладнання? Як розрахувати суму амортизації, яку підприємець може включити у 2023 році до витрат?


Аналіз ситуації

Підприємці на загальній системі є платниками ПДФО та військового збору. Для визначення об’єкта оподаткування вони мають застосовувати норми ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПК). Ці норми дозволяють підприємцеві нараховувати амортизацію на первісну вартість основних засобів (далі – ОЗ), які використовуються ним у госпдіяльності.

Нагадаємо загальну концепцію ст. 177 ПК щодо визнання підприємницьких витрат. Витрати мають бути:

  • пов’язані з госпдіяльністю підприємця. При цьому в п. 177.4 ПК названо різні види витрат та передбачено окремі нюанси їх відображення в обліку;
  • фактично здійснені (оплачені);
  • підтверджені документально.

Наприклад, якщо товари придбані (при цьому оплачені лише 40 % їх вартості) та реалізовані (виручка отримана в повному обсязі), то до витрат можуть потрапити лише оплачені 40 % їх вартості.

А як застосувати загальновитратну концепцію (так би мовити, підприємницький «касовий метод») до ОЗ та амортизації як елемента витрат?

У деяких випадках це дуже проблематично. Адже ОЗ можуть бути отримані підприємцем, уведені в експлуатацію (це обов’язкова умова для нарахування амортизації), але не оплачені або оплачені частково, як у нашій ситуації. І тоді у покупця ОЗ виникає низка запитань.

Сформулюємо ці запитання та знайдемо відповіді.

Запитання 1. З якого моменту можна нараховувати амортизацію на неоплачені (частково оплачені) ОЗ?

Додаткові запитання постають у підприємця, який здійснює розрахунки з нерезидентом в інвалюті (наша ситуація). Адже у цьому випадку фактично здійснені витрати (та ще й при оплаті частинами) залежатимуть від курсу інвалюти НБУ до гривні. А про те, як загальносистемнику визначати інвалютні доходи (витрати), у ПК нічого не сказано.

Майте на увазі! На думку податківців (ЗІР, категорія 104.04), сума доходів (витрат), отриманих (здійснених) платником податків в іноземній валюті, визначається шляхом перерахунку у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, який діяв на дату фактичного отримання таких доходів (фактичного здійснення) таких витрат).

Виходить, поки імпортований об’єкт ОЗ не оплачений, неможливо визначити його первісну вартість та суму фактично здійснених витрат (у вигляді амортизації).

Звідси друге та третє запитання – загалом саме вони і хвилювали нашого передплатника.

Запитання 2. Як зміна курсу під час оплати частинами впливатиме на формування первісної вартості імпортованого ОЗ?

Запитання 3. Як розрахувати суму амортизації імпортованого ОЗ, яку підприємець може включити до витрат під час складання звітності за 2023 рік?

Пошуки рішення

Як відомо, підприємці не ведуть бухгалтерський облік. Однак у деяких випадках податківці посилаються на правила його ведення. Наприклад, відповідаючи на запитання щодо формування первісної вартості ОЗ, вони керуються НП(С)БО 7 (ЗІР, категорія 104.05).

Але оскільки у нашому випадку підприємець розплачується за обладнання інвалютою, логічно звернутися до правил НП(С)БО 21. Нагадаємо ці правила, виходячи з першої події.

Спочатку передоплата – потім оприбуткування

Імпортер, який веде бухоблік, відображає придбаний актив:

  • спочатку як дебіторську заборгованість (за дебетом субрахунку Дт 371 «Розрахунки за виданими авансами»), суму якої у гривневому еквіваленті розраховує за валютним курсом НБУ, що діє на дату перерахування нерезиденту авансу (передоплати). Така заборгованість є немонетарною статтею балансу, тому не підлягає перерахунку у гривні ні на дату її погашення, ні на дату балансу (п. 4, пп. «б» п. 7 НП(С)БО 21);
  • потім як капітальну інвестицію (за дебетом субрахунку 152 або 153), яку оцінює у гривнях за курсом НБУ, що діє на дату оплати всієї вартості активу, тобто погашення раніше відображеної дебіторки (п. 6 НП(С)БО 21). Вартість активу, як ми вже сказали, не перераховується.

Спочатку оприбуткування – потім оплата

Імпортер повинен дотримуватися таких правил бухобліку:

  • відображається актив у вигляді капітальної інвестиції, яка оцінена у гривнях за курсом НБУ, що діє на дату оприбуткування активу (п. 5 НП(С)БО 21). Його вартість більше не перераховується;
  • визначається гривневий еквівалент суми кредиторської заборгованості перед нерезидентом за отриманий, але неоплачений актив (Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»). Така заборгованість є монетарною статтею балансу, тобто надалі підлягає перерахунку (п. 4 НП(С)БО 21);
  • монетарна стаття на дату балансу та дату оплати вартості активу (погашення кредиторської заборгованості) підлягає перерахунку за валютним курсом НБУ на дату балансу або на дату здійснення розрахунків з нерезидентом (пп. «а» п. 7, п. 8 НП(С)БО 21). Якщо валютний курс НБУ, який діяв на дату виникнення заборгованості, зміниться на дату балансу (дату погашення заборгованості), виникне курсова різниця. Від’ємну курсову різницю (виникає при зростанні курсу) включають до складу інших витрат (субрахунок 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»). Додатну курсову різницю (виникає при зниженні курсу) включають до складу інших доходів (субрахунок 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»).

Зверніть увагу! Податківці не наполягають на тому, щоб підприємці розраховували курсові різниці. У їхніх роз’ясненнях (ЗІР, категорія 104.05 та 104.04) ідеться лише про різниці, що виникають під час продажу інвалюти. І тут додатна різниця входить до підприємницьких доходів, від’ємна – витратами не вважається.

Тепер приміряємо викладені вище правила до нашої ситуації. У нас комбінований варіант послідовності подій: спочатку була часткова передоплата (у розмірі 40 % вартості активу), а потім постачання. Після отримання обладнання імпортер повинен зробити повний розрахунок з постачальником-нерезидентом (доплатити решту 60 %).

У такій ситуації підприємець визначає:

  • 40 % вартості ОЗ – за курсом, що діє на дату перерахування передоплати;
  • 60 % вартості ОЗ – за курсом НБУ, який діятиме на дату отримання активу (див. нижче у табл. 1 варіант 2).

Нагадуємо! Від величини первісної (амортизовуваної) вартості ОЗ залежить сума амортизації – витрат, що беруть участь у формуванні чистого оподатковуваного доходу підприємця-загальносистемника.

Вибір варіанта

Покажемо в табл. 1, як нашому підприємцю сформувати первісну вартість ОЗ:

  • варіант 1 – виходячи з підприємницького «касового методу» (коли можна визнавати лише фактично здійснені (оплачені) витрати), тобто відповідно до ст. 177 ПК;
  • варіант 2 – за правилами НП(С)БО 21.

На замітку! Можливий ще третій – найбільш фіскальний – варіант, коли підприємець не буде формувати первісну вартість ОЗ і не буде починати амортизувати введений в експлуатацію об’єкт ОЗ до моменту його повної оплати. У консультації ми не зупиняємося на цьому варіанті, оскільки особливої складності він не становить і навряд чи стане в нагоді на практиці. Адже якби законодавець захотів, щоб суб’єкти господарювання застосовували саме цей варіант, тоді він прямо передбачив би його у ст. 177 ПК. На наш погляд, ми маємо справу з недоопрацюванням для ситуації, коли оплата ОЗ здійснюється частинами.

Таблиця 1. Два варіанти формування первісної вартості імпортного ОЗ

№ з/п

Подія

Курс НБУ
за 1 євро

Формування первісної вартості ОЗ, грн

Варіант 1: згідно зі ст. 177 ПК
(виходячи із фактично здійснених
(оплачених) витрат)

Варіант 2: за правилами НП(С)БО 21

1

2

3

4

5

1

Перераховано передоплату нерезиденту

(4 000 євро)

38,01

152 040
(4 000 х 38,01)

152 040
(4 000 х 38,01)

2

Проведено митне оформлення та отримано обладнання вартістю 10 000 євро

38,96

Х

233 760
[(10 000 – 4 000) х 38,96)]

3

Погашено заборгованість перед нерезидентом

(6 000 євро)

37,27

223 620
(6 000 х 37,27)

Розраховуються курсові різниці, які не впливають на первісну вартість ОЗ

Разом первісна вартість імпортованого обладнання у гривневому еквіваленті

375 660**
(152 040 + 223 620)

385 800**
(152 040 + 233 760)

* При зниженні курсу виникне додатна курсова різниця у сумі 10 140 грн [6 000 грн х (38,96 – 37,27)] – ця сума включається до бухгалтерських доходів та зменшує заборгованість перед нерезидентом. Це призведе до того, що нерезиденту буде перераховано 223 620 грн (6 000 грн х 37,27). При цьому повна сума оплати становитиме 375 660 грн (152 040 грн + 223 620 грн), що менше від первісної вартості ОЗ, сформованої за варіантом 2.
** Різниця в сумах первісної вартості обладнання, визначених із застосуванням варіанта 1 та варіанта 2, становить 10 140 грн (385 800 грн – 375 660 грн).

Як видно з таблиці, у нашому прикладі первісна вартість обладнання, розрахована підприємцем із застосуванням:

  • варіанта 1 – дорівнює 375 660 грн. Це оплачена первісна вартість обладнання;
  • варіанта 2 – 385 800 грн. При цьому неоплачена частина такої первісної вартості становитиме 10 140 грн.

Майте на увазі! Якщо на момент погашення заборгованості перед нерезидентом курс євро зросте, то первісна вартість, розрахована згідно з варіантом 1, буде більшою, ніж первісна вартість, розрахована згідно з варіантом 2.

Який варіант варто вибрати підприємцю, який не веде (і не зобов’язаний вести) бухгалтерський облік?

На наш погляд варто вибрати варіант 1, який відповідає духу ст. 177 ПК (підприємницькому «касовому методу»). Адже для підприємця на загальній системі важливо, щоб витрати на придбання ОЗ у розмірі первісної вартості були оплачені. Отже, первісна вартість має формуватися за «касовим методом». Це відбувається у варіанті 1.

Зазначимо, що підприємець має право амортизувати лише оплачену частину первісної вартості ОЗ, яка у нашому прикладі становить 152 040 грн (див. вище ряд. 1 табл. 1). І лише після оплати решти (223 620 грн – див. ряд. 3 табл. 1) підприємець матиме право амортизувати і цю частину первісної вартості обладнання.

Попереджаємо! Варіант 1 має слабке місце – при оплаті ОЗ частинами неможливо коректно заповнити додаток до типової форми, за якою ведуть облік доходів та витрат підприємці (затверджено наказом Мінфіну від 13.05.2021 № 261, далі – типова форма).

Нагадаємо, що типова форма має додаток «Облік амортизаційних відрахувань основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА)». Додаток заповнюється підприємцями, які вирішили нараховувати амортизацію на об’єкт ОЗ (за умови, що цей об’єкт використовується в їхній госпдіяльності).

Заповнення додатка до типової форми

У додатку для обліку амортизаційних відрахувань як документ, що підтверджує факт придбання/самостійного виготовлення ОЗ, названо, зокрема, акт приймання-передачі, вантажну митну декларацію, видаткову накладну (тобто документи, пов’язані з отриманням, але не з оплатою ОЗ ). Виникає запитання:

Чи означає це, що можуть амортизуватися і неоплачені ОЗ?

Уважаємо, що ні. Адже в такому разі був би проігнорований підприємницький «касовий метод». Тому нижче ми будемо заповнювати додаток відповідно до варіанта 1.

Нагадаємо, що крім іншої інформації про ОЗ у графі 7 додатка до типової форми, потрібно зазначити первісну вартість об’єкта. Дотримуючись варіанта 1, у графі 7 доведеться відобразити тільки оплачену частину первісної вартості ОЗ, а вже після погашення боргу перед нерезидентом:

  • або «доростити» первісну вартість об’єкта ОЗ, що вже існує;
  • або продублювати цей об’єкт в окремому рядку, зазначивши при цьому пізніше оплачену частину первісної вартості (такий спосіб показаний нижче в табл. 2).

У нашій ситуації перший рядок у графі 7 (152 040 грн) буде заповнений у вересні 2023 року (наступного місяця після введення обладнання в експлуатацію, що відбулося у серпні), а другий – у грудні після погашення боргу (223 620 грн).

Важливий нюанс! Амортизуватися може лише оплачена частина первісної вартості об’єкта. Відповідно до норм пп. 177.4.7 та 177.4.9 ПК – з використанням прямолінійного методу та з урахуванням мінімального строку корисного використання об’єкта (для обладнання такий строк становить 5 років).

Таблиця 2. Заповнення додатка «Облік амортизаційних відрахувань основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА)» до типової форми

1 из 1

____________________________

* За основними ОЗ/НА, придбаними/самостійно виготовленими:
– у поточному звітному періоді – зазначається первісна вартість об'єкта, який амортизується (показник гр. 7);
– у попередньому звітному періоді – вартість об'єкта на кінець такого періоду (показник гр. 12).
** За 4 місяці використання оплаченої частини обладнання (вересень – грудень).
*** За 1 місяць використання оплаченої частини обладнання (грудень).

Висновки

У нашій ситуації під час складання звітності за 2023 рік підприємець має право включити до витрат суму амортизації у розмірі 13 863 грн (10 136 грн + 3 727 грн). Але лише за умови, що борг перед нерезидентом буде погашено у 2023 році. Якщо це станеться у 2024 році, тоді сума амортизації обладнання за 2023 рік становитиме 10 136 грн.

Таблиця 1. Два варіанти формування первісної вартості імпортного ОЗ.doc
Завантажити
Таблиця 2. Заповнення додатка «Облік амортизаційних відрахувань основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА)» до типової форми.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Online видання «Баланс»»

Публікації бухгалтерського online видання «Баланс»

6696 грн. / рік

Купити