Юрособа – платник єдиного податку може надавати благодійну допомогу: позиція ДПС

Баланс № 1 від 2 січня 2024 року

Суть питання: чи призводить до втрати права застосування спрощеної системи оподаткування та переходу на загальну систему надання платником єдиного податку благодійної допомоги благодійним фондам та військовим частинам?

Відповідь: Податковим кодексом (далі – ПК) не встановлено обмежень для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи щодо надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям.

Водночас діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання фінансової допомоги (зокрема, безповоротної) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, у разі здійснення якого платник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Одним словом, можна, але є нюанс…

Тож прокоментуємо ці висновки з ІПК від 07.12.2023 № 36185/6/99-00-04-03-03-06. Зокрема, надамо контраргументи, чому фіндопомога аж ніяк не є фінпосередництвом. А також порадимо, як чітко відмежувати благодійну допомогу від безповоротної фіндопомоги.

Звідки «ростуть ноги» ризику благодійності у платника єдиного податку?

Іншими словами, чому в принципі виникли сумніви в можливості надання платником єдиного податку благодійної допомоги? Адже в п. 291.5 ПК перелічено заборонені для платника єдиного податку види діяльності і серед них немає згадки про благодійність.

Причин тут декілька:

• по-перше - роз’яснення контролерів щодо безповоротної фіндопомоги (а благодійна допомога коштами в розумінні ПК є безповоротною фіндопомогою) та сприйняття безповоротної фіндопомоги як фінпосередництва, яке заборонено для єдинників (пп. 6 п. 291.5 ПК, (новина ГУ ДПС у Львівській обл. від 01.08.2022, роз’яснення підкатегорії 108.01.02 ЗІР);
• по-друге - побоювання через відсутність відповідного виду діяльності (КВЕД «Благодійна діяльність»). Адже діяльність єдинника за не «своїм» видом загрожує переходом на загальну систему (пп. 7 пп. 298.2.3 ПК).

Пройдімося по цих міфах та розвіємо їх.

Благодійна допомога коштами - безповоротна фіндопомога?

Як зазначають податківці в коментованій ІПК, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юрособам на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво. А фінпосередництво заборонене для єдинників за пп. 6 п. 291.5 ПК. А як це може стосуватися благодійності?

Як визначено в пп. 14.1.257 ПК, безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Тобто кошти, надані без будь-якої компенсації взамін, є безповоротною фіндопомогою за ПК. І якщо в ПК для цілей ПДФО окремо виділяється поняття благодійної допомоги - цільової та нецільової (див., зокрема, пп. 165.1.54, пп. 170.7.8 ПК) та безповоротної фіндопомоги (пп. 164.2.17 ПК), то для решти податків такого розмежування не зроблено. Скажімо, для цілей податку на прибуток у спецнормах для резидентів Дія Сіті щодо безоплатного надання коштів неприбутковим організаціям (тобто в т. ч. і благодійним) вживається термін «безповоротна фінансова допомога» (див. пп. 135.2.1.8 та пп. 135.2.1.8¹ ПК).

До слова, навіть у визначенні «гуманітарної допомоги», що міститься у ст. 1 Закону від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (а гуманітарна допомога – різновид благодійної допомоги), зазначено, що вона може надаватись вітчизняними та іноземними донорами із гуманних мотивів не лише у вигляді добровільних пожертвувань або виконання робіт, надання послуг, а й у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

Тому резонно спрацювала аналогія: якщо благодійна допомога коштами – це безповоротна фіндопомога, то чи не буде проблем у єдинника в разі надання такої допомоги на регулярній основі? Чи не сприймуть це як фінпосередництво і не позбавлять спрощеної системи оподаткування?

Судячи з ІПК від 07.12.2023 № 36185/6/99-00-04-03-03-06, податківці все ж розмежовують благодійну допомогу та безповоротну фіндопомогу.

Що таке благодійна допомога?

За Законом від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073):

• благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара;
• благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073). Серед видів благодійної діяльності згадано, зокрема, безоплатне передання у власність бенефіціарів коштів, іншого майна (пп. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 5073);
• благодійна пожертва - безоплатне передання благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073 (ч. 1 ст. 6 Закону № 5073). До речі, за п. 15 ч. 2 ст. 3 цього Закону одна зі сфер благодійної діяльності - сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Як визначено у ст. 729 Цивільного кодексу (далі – ЦК), пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, установленим ч. 1 ст. 720 ЦК, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Тобто юрособа-єдинник (як юрособа приватного права) має право надавати благодійну допомогу (благодійну пожертву) ЗСУ, військовим частинам, неприбутковим організаціям тощо.

Що спільного у благодійному наданні коштів та безповоротній фіндопомозі?

Кошти надаються безоплатно у власність (тобто «даруються») і взамін за це нічого не отримується (немає будь-якої компенсації).

А що відрізняє благодійну допомогу від просто подарованих коштів?

Відрізняє ціль надання та коло осіб, яким може надаватися. А саме благодійна допомога (благодійна пожертва) надається на цілі, передбачені Законом № 5073. Підприємство може надати благодійну допомогу фізособам, неприбутковим організаціям або територіальним громадам (бо саме ці особи можуть бути бенефіціарами).

Підприємство не може надати допомогу іншій фірмі саме як благодійну. Адже лише благодійні організації можуть надати допомогу як благодійну будь-яким юрособам, звісно, для цілей, обумовлених Законом № 5073 (пп. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073). Простіше кажучи, юрособа-єдинник може надати благодійну допомогу неприбутковим організаціям, ОМС, фізособам. А для інших юросіб подаровані кошти благодійністю не будуть (виняток - хіба якщо такі юрособи від імені благодійних організацій збирають благодійні пожертви, але це не наш випадок).

До речі: за ч. 3 ст. 720 ЦК підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юрособи укладати договір пожертви. Тобто, якби дарували кошти іншому підприємницькому товариству, зважали б на те, чи є право на це у статутних документах (чи немає заборон). А ось для договору пожертви неприбутковій організації (благодійному фонду чи громадському об’єднанню тощо) це не вимагається. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (ст. 729 ЦК).

Як підтвердити, що надаєте допомогу саме як благодійну?

Варіантів тут декілька:

1. укласти договір благодійної пожертви (благодійної допомоги). Якщо допомога: коштами – у платіжній інструкції як призначення платежу зазначити «Благодійна допомога» (можна ще з посиланням на реквізити договору); іншими активами (товарами, послугами тощо) – в акті приймання-передачі зазначити, що вони надаються безоплатно як благодійна допомога;
2. отримати від бенефіціара лист-прохання про надання благодійної допомоги. Оформити наказ і в ньому зазначити, що та кому надаватиметься як благодійна допомога (доцільно згадати лист-прохання). У разі надання коштів зазначити у платіжній інструкції як призначення «Благодійна допомога» чи «Благодійна пожертва», а якщо іншими активами (послугами) – в акті приймання-передачі зазначити «благодійна допомога»;.
3. оформити наказ про надання благодійної допомоги із зазначенням розміру, отримувача та цілі. Тобто і без листа-прохання чи окремого договору щодо благодійної пожертви її можна надати. Адже збір коштів може бути оголошено на сайті благодійної організації, ОМС, на телебаченні, у соцмережах тощо. У цій ситуації важливо бути впевненим, що отримувач є належним (неприбуткова організація, ОМС чи фізособа, які можуть бути бенефіціарами благодійності) та цілі відповідають передбаченим у Законі № 5073. І, звісно, слід вказати відповідне призначення платежу у платіжній інструкції (якщо допомога – коштами) або в акті приймання-передачі (якщо допомога - іншими активами або послугами).

Якщо ж просто перерахувати кошти благодійній організації (без договору, без листа-прохання, без наказу) і в платіжці ще й зазначити «Безповоротна фінансова допомога», то буде ризик, що благодійністю це не визнають. А якщо вже були такі перерахування, як довести, що безповоротна фіндопомога – це не фінпосередництво?

Чому безповоротна фінансова допомога (подаровані кошти) не є фінансовим посередництвом?

У п. 291.5 ПК серед заборонених для єдинників видів діяльності згадано «діяльність у сфері фінансового посередництва...». А фіндопомогу (як поворотну, так і безповоротну) на постійній основі (тут зауважимо, що іноді навіть разові операції) податківці хочуть підтягти під поняття фінансового посередництва. І аргументують це єдиною нормою - ст. 333 Господарського кодексу, за якою фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством.

Тобто податківці бачать «перерозподіл» фінансових коштів у разі надання безповоротної фіндопомоги на постійній основі. А в судових спорах вони користуються таким формулюванням: «Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 300/4074/22, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 р. у справі № 340/1721/19. Фактично вони підміняють поняття. Адже надання безповоротної фіндопомоги (як, до речі, і поворотної) не є фінпослугою (розпорядження Держфінпослуг від 31.03.2006 № 5555, лист Нацкомфінпослуг від 14.06.2019 № 13614/16-12).

Контраргумент: визначення фінансового посередництва потрібно брати із профільного Закону від 14.12.2021 № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (п. 5.3 ПК). За ним «посередницькі послуги - одна чи декілька послуг, спрямованих на отримання клієнтом фінансової послуги <…>, пов’язані з інформуванням, консультуванням, пропонуванням, підготовкою, укладенням та виконанням (супроводом) договорів про надання фінансових послуг, одержанням платежів у межах цих договорів, включаючи здійснення на підставі договору із суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікації та верифікації клієнтів, а також інші послуги, визначені спеціальними законами».

Надання юрособою безповоротної фіндопомоги аж ніяк не вписується в поняття фінансового посередництва, бо юрособа не виступає посередником в наданні якихось фінпослуг (пп. 39 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953). Та й операція з надання безповоротної фіндопомоги не є фінансовою послугою (види фінансових послуг окреслено в пп. 64 ч. 1 ст. 1 та ст. 4 Закону № 1953).

Важливо: ризик підміни поняття «безповоротна фіндопомога – фінпосередництво» може бути лише щодо подарованих коштів. Якщо ж даруються товари, інші активи, послуги, то однозначно немає ніякого фінансового посередництва.

Чи має бути відповідний КВЕД для надання благодійної допомоги?

Пригадаймо, що в разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, такий платник «злітає» з єдиного податку (пп. 7 пп. 298.2.3 ПК).

І тут відразу заспокоїмо: надання благодійної допомоги не є видом діяльності. Раніше за КВЕД-2005 був окремий код 82.35.5 «Благодійна діяльність», і він передбачав збирання коштів та передання як благодійність. У КВЕД-2010 немає подібного коду. Зараз благодійна діяльність як збирання коштів для соціальної роботи - КВЕД 88.99. Ми зумисно виділити слово «збирання». Бо юрособа-єдинник не збирає кошти на благодійність, а передає частину своїх. Тож тут однозначно немає «виду діяльності». Те, що в Законі № 5073 вживається термін «благодійна діяльність», не робить надання допомоги видом діяльності, на який потрібен КВЕД… Ключове – не збирає кошти для благодійності, а надає свої у якості благодійної допомоги.

Чи є якісь окремі норми (пільги) щодо можливості здійснення юрособою-єдинником благодійної діяльності в період дії воєнного стану?

Ні, немає. Для платників єдиного податку особливих правил надання благодійної допомоги, пожертв у ПК не передбачено. Окремі норми в ПК щодо безоплатного передання товарів, послуг, робіт, коштів у період воєнного стану, зокрема на потреби оборони, прописували для ПДВ, податку на прибуток. Ніяких спецнорм для єдинників не було.

Єдина особливість: для єдинників за спецставкою 2 % з п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК не було обмежень щодо здійснення фінпосередництва. Виходячи з цього, податківці говорили, що єдинники за ставкою 2 % мають право надавати поворотну та безповоротну фіндопомогу (ЗІР, категорія 107.01.03, роз’яснення діяло до 01.08.2023, тобто до скасування спецставки 2 %). Тобто для них не було ризику позбутися статусу єдинника через такі операції.

Окрім того, податківці зауважували, що для юросіб-єдинників за ставкою 2 % не встановлено обмежень на період воєнного стану щодо надання та отримання благодійної допомоги для досягнення цілей, передбачених Законом № 5073 (новина Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, опублікована 30.06.2022).

Тож якщо ваше підприємство-єдинник надавало допомогу в період, коли було на ставці 2 %, хвилюватися не варто - ті операції ніякого ризику не несуть. Бо навіть безповоротна фіндопомога була не ризиковою в той період.

А ось надання безповоротної фіндопомоги в період перебування на ставці 3 % чи 5 % єдиного податку - загроза, бо можуть прирівняти до фінпослуги, і тоді доведеться відстоювати протилежне. У коментованій ІПК благодійну допомогу відокремили від безповоротної та зазначили, що єдинник може надавати благодійну допомогу.

Тож якщо ви надавали благодійну допомогу неприбутковим організаціям, ЗСУ, військовим частинам, рекомендуємо отримати ІПК щодо цього (щоб мінімізувати ризик можливої зміни позиції податківців під час перевірки).

Висновок

Надання благодійної допомоги юрособою - платником єдиного податку третьої групи (3 % чи 5 %) – не заборонена операція. Це не загрожує втратою статусу єдинника. Важливо розрізняти безповоротну фіндопомогу як просто подаровані кошти, та надання коштів саме як благодійну допомогу. Для перестрахування, якщо надавали благодійну допомогу, не зайвим буде отримати ІПК від податківців.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАНИ

від 07.12.2023 № 36185/6/99-00-04-03-03-06

Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб (код ЄДРПОУ 39249398)

Державна податкова служба України розглянула лист Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» (код ЄДРПОУ 39249398) від 14.11.2023 б/н (вх. ДПС № 36694/6 від 14.11.2023) щодо перебування на спрощеній системі оподаткування при наданні благодійної допомоги (благодійної пожертви) та в межах компетенції повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розділу XIV Кодексу.

Поряд з тим, пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

До складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (підпункт 3 пункту 292.11 статті 29 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Основні засади благодійної Діяльності в Україні регламентуються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі - Закон № 5073).

Статтею 1 Закону № 5073 визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Щодо обмежень, то п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, відповідно до пп. 6 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейерами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом 111 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, главою 1 розділу XIV Кодексу, п. 291.5 ст. 291 Кодексу не встановлено обмежень для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи щодо надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям.

Водночас, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання фінансової допомоги (зокрема, безповоротної) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, за умов здійснення якої платник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому ч. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексом передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Директор Департаменту
оподаткування юридичних осіб

Тетяна ГРЕЧАНА