Верховній Раді рекомендують скасувати Житловий кодекс

Верховна Рада планує прийняти за основу законопроєкт, яким скасовується Житловий кодекс. Відповідний законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики» рекомендував прийняти за основу парламентський Комітет з питань організації державної влади.

Водночас Головне науково-експертне управління Верховної Ради (далі – ГНЕУ) зазначило у своєму висновку, що втрата чинності ЖК містить ознаки порушення приписів ч. 3 ст. 22 Конституції щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін звуження обсягу існуючих прав і свобод.

Зокрема, у поданому проєкті не передбачено збереження деяких встановлених у ЖК гарантій для осіб, яких забороняється виселяти з службових житлових приміщень без надання іншого жилого приміщення.

Так, згідно з поки що чинною ст. 125 ЖК не можуть бути виселені із службових житлових приміщень (ці положення поширюється також на працівників – мешканців гуртожитків) без надання іншого житлового приміщення: особи з інвалідністю внаслідок війни; особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як 10 років; одинокі осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними тощо.

Натомість у ст. 28 законопроєкту Кабміну визначається, що припинення трудових відносин з особою (крім осіб з інвалідністю, які одержали ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням ними трудових обов’язків під час здійснення трудових відносин чи проходженням служби у суб’єкта надання службового житла) є підставою для припинення користування службовим житлом та виселення.

Щодо терміну «службове житло», під яким у законопроєкті розуміється «житло, яке надається в оренду особам, які у зв'язку із характером їх трудових відносин, проходженням служби повинні проживати за місцем роботи a6o поблизу від нього», ГНЕУ ВР звернуло увагу, що відповідно до Цивільного кодексу договір найму (оренди) житла є оплатним.

Разом з тим, введення плати за надання службового житла не враховує реальний стан частини працівників, яким таке житло має надаватися безоплатно з урахуванням специфічних умов їхньої роботи (наприклад, молоді вчителі у сільській місцевості, фельдшери тощо).

Щодо визнання таким, що втратив чинність, Закону від 19.06.1992 № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду», то тут ГНЕУ зазначило, що до проекту не надано статистичної інформації щодо державного та комунального житла, яке залишилось неприватизованим.

Крім того, у положеннях проєкту передбачено існування «уповноважених органів», які мають здійснювати контроль за цільовим використанням житлового фонду територіальних громад, його утриманням, експлуатацією та ремонтом; контроль за цільовим використанням державного житлового фонду тощо. Допускається функціонування «інших суб’єктів управління об’єктами державної власності», які контролюватимуть цільове використання державного житлового фонду, займатися його утриманням, експлуатацією та ремонтом, приймати рішення щодо надання особам службового житла з державного житлового фонду.

Водночас у проєкті визначається, що інші суб’єкти управління об’єктами державної власності, визначені законом, можуть уповноважувати суб’єктів на здійснення розпорядження державним житловим фондом. До того ж, у проєкті передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть уповноважувати суб’єктів для розпорядження житловим фондом територіальних громад для здійснення обліку житла житлового фонду територіальних громад та житла, визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим.

За цих умов, як зазначають експерти ГНЕУ, запропонована система органів, що здійснюють управління житлом, виглядає дещо незрозумілою та занадто ускладненою, а доцільність її запровадження викликає сумніви з огляду на відсутність у проекті положень стосовно визначення правового статусу, зокрема відповідальності вказаних «уповноважених органів».

Верховна Рада

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm