Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Про звернення громадян. Питання-відповіді:

1. У чому полягає відмінність між поняттями «запит» і «звернення»?
Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит як «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним (тобто посилання на цей Закон або вживання терміна «запит» не є обов’язковим).
Закон України «Про звернення громадян» передбачає різні форми звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які можуть містити різні за змістом вимоги, прохання чи пропозиції (щодо реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав та інтересів громадянина, фактів їх порушення тощо).
Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.
Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією .
Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) необхідно розглядати відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.
 
2. Які права громадянина при розгляді заяви чи скарги?
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- ознайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
 
3. Яким чином має надаватися відповідь на усний запит?
Відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитува­ча. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках: відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні; нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту; нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту; запитувач наполягає на такій формі відповіді.
 
4. Які звернення підлягають обов’язковому прийняттю?
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. 
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. 
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого
самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. 
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. (ст.7 Закону України «Про звернення громадян»)
 
5. Які обов’язкові реквізити Запиту на публічну інформацію?
Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» Запит повинен містити:
- ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено Запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;
- підпис і дату за умови подання письмового Запиту.
                                                                                     

Джерело: http://pechersk.kievcity.gov.ua/news/...

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
16.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін Уряд подав до Ради законопроєкт про скасування актів виконаних робіт ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 05.09.2025 Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
16.09.2025
З наступного року зміняться вимоги щодо призупинення трудового договору
За згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути продовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше, ніж до дня припинення або скасування воєнного стану. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Наказ про скасування призупинення дії трудового договору Чи застосовуєтьс...
16.09.2025
Планують оптимізувати спецперевірки: законопроєкт
Пропонують оптимізувати порядок проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану. Кого це стосуватиметься та які можуть бути нововведення? Більше за темою: Перевірки Держпраці під час воєнного стану: правила та нововведення Чи можуть податкові органи перевірити підприємця за його місцем...
16.09.2025
Мінекономіки внесло зміни до Критеріів підприємств
Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства було внесено зміни до Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Роглянемо, які відбулися зміни. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: ...
Кращі матеріали