Щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Судова практика

Верховний Суд України в постанові від 12 липня 2017 року по справі № 6-2757цс16 висловив свою правову позицію щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу (частина перша) в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або не відповідає чинному законодавству (частина третя); в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (частина четверта).

У частині другій зазначеної статті визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік .

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, положення статті 235 КЗпП України передбачають виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в визначених цією статтею випадках, перелік яких є вичерпним і не передбачає виплати різниці в заробітку в разі зміни істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Джерело: http://yaizakon.com.ua/