Мінфін підкоригував нормативку з бухобліку: на що звернути увагу?

У липні 2021 року Мінфін затвердив два накази, якими вніс зміни до нормативно-правових актів із питань бухобліку:

• наказ Мінфіну від 09.07.21 р. № 385 (далі – Наказ № 385, діє з 10.08.21 р.);
• наказ Мінфіну від 21.07.21 р. № 408 (далі – Наказ № 408, діє з 21.07.21 р.).

Огляд Наказу № 385: зміни до НП(С)БО, Наказу № 302, Інструкції № 291 і Положень № 88 і № 1213

1. Усі форми фінансової звітності оновлено.

Власне, у всіх формах – одна загальна зміна. А саме: реквізит КОАТУУ замінили на КАТОТТГ¹ і дали виноску з розшифруванням цієї абревіатури: «¹ Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць і територій територіальних громад».

Реквізит змінився:

• у фінансовій звітності малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м, додаток 1 до НП(С)БО 25);
• фінансовій звітності мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс, додаток 2 до НП(С)БО 25);
• формах № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» і № 1-к «Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)» (додатки 1 і 2 до НП(С)БО 1). Відповідно, у цих формах виноска, що раніше мала номер 1 (вона стосується порядку розрахунку середньої кількості працівників), стала виноскою під номером 2;
• формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (наказ Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302, далі – Наказ № 302);
• формі № 6 «Додаток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (додаток 1 до НП(С)БО 29).

Тому починаючи з фінзвітності за III квартал 2021 року (а за річними формами фінзвітності – зі звітності за 2021 рік) фінзвітність потрібно подавати за новими формами!

А до форми № 2-мс унесено ще одну зміну: рядок 2285 «Разом витрати (2050 + 2165)» викладено в новій редакції. З’явилося уточнення, що показники цього рядка повинні відображатися в дужках (і це логічно, оскільки витрати – це від’ємна величина, яка віднімається під час визначення фінансового результату).

2. Спеціальний МСФЗ для малих і середніх підприємств в Україні застосовуватися не буде – усі МСФЗ-шники повинні будуть застосовувати повну версію МСФЗ!

Нагадаємо, Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств (далі – МСФЗ для МСП) – це окремий стандарт, сфера застосування якого поширюється на підприємства, що відносяться до малих і середніх згідно з п. 1.2 даного стандарту. Цей стандарт містить ряд спрощень порівняно з повною версією стандартів МСФЗ. Донедавна він міг застосовуватися в Україні поряд з іншими МСФЗ (тобто ті малі та середні підприємства, які перейшли на МСФЗ в обов’язковому або добровільному порядку, могли за своїм бажанням застосовувати саме цей спрощений стандарт, а не повну версію МСФЗ). Текст МСФЗ для МСП, викладений українською мовою, до 2020 року включно розміщувався на сайті Мінфіну.

Однак зараз прийнято рішення відмовитися від застосування цього стандарту, тому Мінфін й виключив із НП(С)БО 1 абзац другий п. 1 розд. IV, у якому говорилося про застосування МСФЗ для МСП в Україні.

Чому ми зробили висновок про те, що МСФЗ для МСП в Україні більше застосовуватися не буде? Тому що можна стверджувати: незабаром застосування МСФЗ для МСП буде скасоване на законодавчому рівні. Відповідний проєкт змін до Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996) був розміщений 15.06.21 р. на сайті Мінфіну в розділі «Законодавство/Проєкти нормативно-правових актів» за посиланням https://mof.gov.ua (у випадку прийняття закон набуде чинності із дня його опублікування). Цим законопроєктом серед іншого планується вказати в ч. 1 ст. 121 Закону № 996, що в Україні застосовуються МСФЗ (крім МСФЗ для МСП), оприлюднені державною мовою на сайті Мінфіну.

У зв’язку із цим виникає запитання:

Що ж робити малим і середнім підприємствам, які застосовували даний стандарт?

Зрозуміло, що їм доведеться перейти на повну версію стандартів МСФЗ. Але тут теж є запитання. Зокрема, з якої дати підприємство зобов’язане перейти на застосування повних версій МСФЗ (старт переходу – це внесення змін до НП(С)БО 1 чи можна почекати, поки внесуть зміни до Закону № 996?). І як саме – перспективно чи ретроспективно – відображати такий перехід?

Оскільки зміни ініціював Мінфін, саме від нього логічно дочекатися роз’яснень про схему їх застосування.

3. Реквізит «Одиниця виміру» первинного документа тепер обов’язково заповнюється в грошовому вираженні.

У п. 2.4 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, зараз зазначено, що за одиницю виміру госпоперації повинен обов’язково фігурувати грошовий вимірник і за можливості – натуральні вимірники.

Для порівняння: раніше одиниця виміру госпоперації могла вказуватися в натуральному та/або грошовому вираженні (тобто теоретично був можливий варіант, при якому цей реквізит заповнений тільки в натуральному вираженні, що насправді нонсенс: адже без грошового вимірника первинний документ неможливо відобразити в бухобліку).

4. Субрахунок 715 став називатися «Штрафи, пені, неустойки» – облік на ньому ведеться за методом нарахування.

Раніше в Інструкції, затвердженій наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Наказ № 291, Інструкція № 291), субрахунок 715 називався «Одержані штрафи, пені, неустойки». Зараз субрахунок 715 став називатися просто «Штрафи, пені, неустойки» (тобто слово «одержані» виключено).

Чи вплинула ця зміна на порядок обліку на субрахунку 715?

Ні, не вплинула, просто субрахунок став назватися більш коректно і його назва перестала вводити в оману бухгалтерів. Адже вже давно в Законі № 996 зазначено, що будь-які доходи повинні відображатися за принципом нарахування (ст. 4). І якщо говорити про штрафи, пені та неустойки, то вони повинні відображатися в складі доходів за фактом їх визнання боржником або за фактом набуття чинності рішення суду про їхнє стягнення, а не за фактом їх отримання на рахунок підприємства. Зазначимо, що саме такий порядок обліку було наведено в описі до субрахунка 715 і до внесення змін у його назву.

5. Унесено ряд інших змін косметичного характеру, а саме:

• термін «цілісний майновий комплекс» замінено на термін «єдиний майновий комплекс». Причина – бухгалтерську термінологію необхідно було привести у відповідність із Цивільним кодексом (див. ст. 191 цього Кодексу). Відповідні зміни були внесені до пп. 2.2 додатка до НП(С)БО 6, пп. 3 п. 3 НП(С)БО 14, абзац перший пп. 2.3 розд. II і абзац перший пп. 1.1 розд. III НП(С)БО 25, п. 9, 23 НП(С)БО 32, розд. ІІ форми № 5 Приміток, затверджених Наказом № 302, тексти Інструкції № 291 і Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 19.12.06 р. № 1213 (далі – Положення № 1213);
• скрізь, де це не було зроблено раніше, під час згадування НП(С)БО перед словами «положення (стандарт)» додано слово «національне» у відповідних числі та падежі. Такі зміни внесено до текстів Положення № 1213 і додатків 1 і 2 до НП(С)БО 1. Нагадаємо, що до 03.11.20 р. більшість бухоблікових стандартів України називалися просто П(С)БО, а із цієї дати всі вони стали називатися НП(С)БО (тобто національними П(С)БО);
• в абзаці другому пп. 2.3 розд. III НП(С)БО 25, де говориться про заповнення рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» форми № 2-мс, слово «товарів» замінено на слова «продукції (товарів)». Таким шляхом Мінфін уточнив, що абзаци другий – восьмий пп. 2.3 розд. III, у яких ідеться про склад собівартості, поширюються в тому числі й на облік продукції, а не тільки товарів, робіт і послуг, як формально випливало з колишнього формулювання;
• у Положенні № 1213 трохи змінено формулювання пп. 1.2 розд. IV, що стосується нарахування матеріального заохочення працівникам (у т. ч. премій) за рахунок прибутку попереднього звітногокварталу (року). Раніше там було сказано, що сума винагороди обчислюється «згідно із законодавством, установчими та розпорядчими документами та фінансовим планом із прибутку попереднього звітного кварталу (року)». А зараз зазначено, що така сума обчислюється «...із прибутку попереднього звітного кварталу (року) згідно із законодавством, установчими та розпорядчими документами та з урахуванням фінансового плану». Очевидно, Мінфін вирішив підкреслити, що сам по собі фінансовий план не є підставою для нарахування зазначених виплат.

Огляд Наказу № 408: зміни до Методрекомендацій № 356

Як ви, напевно, пам’ятаєте, у Методрекомендаціях, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (далі – Методрекомендації № 356), наведено форми регістрів бухгалтерського обліку (відомостей, журналів і головної книги) для комерційних підприємств, які ведуть облік згідно з НП(С)БО та використовують План рахунків та інструкцію щодо його застосування, затверджені Наказом № 291.

Ці Методрекомендації примітні тим, що більше 20 років вони діяли в тому самому вигляді, у якому були затверджені наприкінці 2000 року: зміни до них жодного разу не вносилися. А треба було б, оскільки за 20 років і в НП(С)БО, і в Інструкції № 291 змінилося багато чого.

Тому головна мета внесення змін – привести текст Методрекомендацій № 356, а також усі форми відомостей, журналів і головної книги у відповідність із поточною редакцією НП(С)БО та Інструкції № 291.

Дотримуючись цієї мети, Мінфін ретельно переглянув і доопрацював усі форми облікових регістрів, зокрема:

• у розд. I Журналу 4, призначеного для обліку необоротних активів, додано окремі рядки та стовпці для відображення довгострокових біологічних активів (рахунок 16). А в розд. III Журналу 5 і розд. IIIА Журналу 5А з’явилися рядки та стовпці для обліку поточних біологічних активів (рахунок 21) і сільгосппродукції (рахунок 27);
• у Журналі 3, у якому ведеться облік дебіторської та кредиторської заборгованості, цілком логічно замість інформації з рахунка 16 тепер повинна буде відображатися інформація з рахунка 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», але тільки в частині субрахунків 181–183 (без інформації із субрахунка 184). А от сальдо і рухи за субрахунком 184 «Інші необоротні активи», на якому в основному обліковуються довготермінові банківські вклади, Мінфін хоче бачити в складі фінансових інвестицій (зараз субрахунок 184 поряд з іншими рахунками фінінвестицій включено до розд. II Журналу 4). У всіх інших журналах – там, де йдеться про довгострокову дебіторську заборгованість – рахунок 16 також змінено на рахунок 18;
• із Журналів 5 (5А) і 6, призначених для обліку витрат і доходів відповідно, виключено рахунки 99 і 75, на яких раніше вівся облік результатів надзвичайної діяльності;
• у Журналі 7 зараз ураховано, що рахунок 41 змінив свою назву та призначення з обліку пайового капіталу на облік капіталу в дооцінках, а на субрахунку 423, у свою чергу, замість дооцінки стали обліковуватися накопичені курсові різниці;
• у Журналі 1, призначеному для обліку коштів, назву рахунка 30 змінено з «Каса» на «Готівка», в аналітичних даних до рахунків 30, 31, 33 (розд. VII Журналу 1) з’явилися субрахунки 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» (для обліку коштів у СЕА ПДВ), 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті» (для обліку коштів на розподільчому інвалютному рахунку) і 335 «Електронні гроші, номіновані в національній валюті»;
• серед осіб, відповідальних за складання регістрів, зазначені виконавець і головний бухгалтер (або особа, відповідальна за ведення бухобліку на підприємстві).

Зазначимо, що форма головної книги, хоча й викладена в новій редакції, по суті, залишилася такою самою, як і була (зміни відбулися тільки в реквізиті «Затверджено»).

Крім того, унесено зміни й до тексту самих Методрекомендацій № 356. Зокрема, зараз там прямо зазначено, що:

• для підприємств, які застосовують МСФЗ, ці Методрекомендації не підходять. Але водночас такі підприємства можуть застосовувати дані Методрекомендації в частині, що не суперечить МСФЗ (п. 2);
• регістри можна вести як у паперовій, так і в електронній формі. І при цьому вони повинні містити обов’язкові реквізити, передбачені Законом № 996 (ч. 2 ст. 9 цього Закону), зокрема назву форми, назву підприємства, період реєстрації господарських операцій, одиницю зміни, посади осіб, імена, прізвища, підписи та інші дані, які дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 3). До зазначеного переліку ще можна додати дату складання документа;
• регістри бухобліку повинні заповнюватися в гривнях із копійками, а за операціями в іноземній валюті необхідно додатково вести окремі регістри також і у відповідній інвалюті (ця норма раніше містилася в абзаці третьому Заключних положень Методрекомендацій № 356, а зараз перенесена до п. 3);
• підприємства виходячи з особливостей своєї діяльності та технології оброблення облікових даних можуть розробляти додатково власні облікові регістри, але з наявністю обов’язкових реквізитів із ч. 2 Закону № 996. При цьому самостійно розроблені регістри повинні бути затверджені розпорядчим документом (наказом) про організацію бухобліку (п. 17);
• у випадку внесення змін до Плану рахунків та Інструкції, затверджених Наказом № 291, підприємство за необхідності повинне внести відповідні коригування й до своїх облікових регістрів (п. 17).

Також до тексту Методрекомендацій унесено ряд змін, що стосуються порядку застосування облікових регістрів у зв’язку із приведенням їх форми у відповідність із поточною редакцією НП(С)БО та Інструкції № 291.

Чи можна буде після внесення змін до Методрекомендації № 356 взагалі їх не застосовувати, а користуватися самостійно розробленими обліковими реєстрами?

Так, можна. Застосування цих Методрекомендацій як було, так і залишиться необов’язковим. Адже в абзаці третьому ч. 5 ст. 8 Закону № 996, а також у п. 1 цих Методрекомендацій сказано, що підприємство саме обирає форму бухобліку як певну систему регістрів (більше того, ні Методрекомендації № 356, ні Наказ № 408 у Мін’юсті не зареєстровані).

Наприклад, не заборонено вести бухоблік за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та створювати облікові регістри в тій формі, яку пропонує (дозволяє формувати) програма. Можна продовжувати робити так і далі. Але при цьому рекомендуємо:

• затвердити перелік і форми використовуваних бухоблікових регістрів наказом (іншим розпорядчим документом) про організацію бухобліку;
• забезпечити свої регістри обов’язковими реквізитами, передбаченими в ч. 2 ст. 9 Закону № 996.