Методрекомендації з фіксування результатів відпрацювання документально оформлених нереальних госпоперацій з товарами

ДФС направляє для застосування в практичній контрольно-перевірочній роботі Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами.

Ці Методичні рекомендації (далі - Рекомендації) визначають загальні положення з формування доказової бази щодо документально оформлених нереальних господарських операцій з постачання (продажу)/одержання (купівлі) товарів платниками податків - учасниками ймовірних схем ухилення від оподаткування ПДВ та документування результатів їх відпрацювання в актах перевірок, зокрема позапланових, проведених на підставі пп. 78.1.4 ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ .

До негативної інформації щодо документального оформлення нереальної господарської операції, зокрема, потрапило:

1) наявність у податковій накладній помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД або в інших реквізитах, які не дозволяють однозначно (належним чином) ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар, що постачається), період, сторони чи суму податкових зобов'язань. Тобто наявні дані, що відповідно до абз. 19 п. 201.10 ст. 201 ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ не дозволяють відносити покупцем суми податку до податкового кредиту;

2) неукладення договору в письмовій формі всупереч нормам ст. 208 ЦКУ;

3) відсутність договору, первинних або інших документів (непідтвердження документами даних податкової звітності чи незабезпечення збереження документів, пов'язаних із виконанням податкового обов'язку) усупереч нормам п. 44.1 ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ чи пп. 16.1.12 п. 44.3 ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ;

4) відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах усупереч нормам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88;

5) доведений експертизою факт непідписання первинного документа особою, що вказана в його реквізитах; відсутність повноважень на підписання документа; невідповідність фактичних обставин оформлення договору або підписання первинного чи іншого документа зазначеним у них даним (зокрема щодо місця складання, можливості підписанта знаходитися в місці підписання на вказану дату тощо).