Зміни до законодавства, що діють із жовтня 2017 року

·          Із 1 жовтня 2017 року по 20 червня 2018-го територіальні органи Держгеокадастру реалізують пілотний проект із запровадження електронних земельних торгів (далі – проект, торги). Затверджено Порядок реалізації такого проекту, згідно з яким, зокрема:

– організатором торгів є територіальний орган Держгеокадастру, який є розпорядником земель сільгосппризначення державної власності (далі – організатор);

– виконавцем торгів є суб’єкт господарювання (далі – СГ), визначений на конкурсній основі, який уклав з організатором договір про проведення торгів. Доступ виконавцю до системи електронних земельних торгів (далі – СЕЗТ) забезпечує Держгеокадастр. Після отримання документів та матеріалів про лот виконавець публікує оголошення про проведення торгів на веб-сайті Держгеокадастру та на власному веб-сайті, який функціонує цілодобово та є доступним усім користувачам Інтернету. Через веб-сайт виконавця одночасно можуть проводитися декілька торгів. Торги проводяться через 30 днів після оприлюднення оголошення про їх проведення;

– користувач торгів (фізична або юридична особа, яка зареєструвалася через веб-сайт виконавця у СЕЗТ) має право в будь-який час ознайомитися із предметом лота, виставленим на торги. Користувач, який виявив намір придбати лот, зобов’язаний не пізніше ніж за 3 робочих дні до торгів подати заяву про участь у торгах і сплатити реєстраційний та гарантійний внески на окремі рахунки виконавця, відкриті в банку, та виконати інші вимоги, визначені цим Порядком. Заява формується в особистому кабінеті користувача за кожним лотом окремо (відомості, які має містити заява, визначені п. 18 Порядку). Один користувач може бути одночасно учасником кількох торгів.

Торги розпочинаються в робочий день, визначений в оголошенні про їх проведення. Час початку встановлюється не раніше 9.00 та не пізніше 16.00, час закінчення – не пізніше 20.00.

Інформація про хід торгів оновлюється відразу після внесення одним з учасників наступної цінової пропозиції (про її надходження повідомляються усі учасники через веб-сайт виконавця).

Переможцем визнається учасник, від якого на момент завершення торгів надійшла найвища цінова пропозиція. Після закінчення торгів автоматично формується, розміщується та надсилається через веб-сайт виконавця переможцю та іншим учасникам в особистий кабінет, а також на електронну пошту організатора протокол торгів за лотом у день їх проведення.

За результатами торгів укладається договір оренди та/або емфітевзису земельної ділянки. Виконавець повинен надіслати організатору протокол торгів, які не відбулися.

Протягом 5 робочих днів після проведення торгів організатор розміщує на офіційному веб-сайті Держгеокадастру протокол торгів і повідомлення про результати за кожним лотом. Це повідомлення може бути опубліковане у друкованих ЗМІ, в яких розміщувалося оголошення про проведення торгів.

До 1 липня наступного року Мінагрополітики має подати Кабміну звіт про результати реалізації проекту та запропонувати ефективні способи запровадження торгів (постанова КМУ від 21.06.17 р. № 688).

·          Із 1 жовтня набула чинності Зміна № 11 до розд. 1 «Керівники, професіонали, фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, вип. 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи», затвердженого наказом Держархітектури від 13.10.99 р. № 249. У новій редакції викладено позицію «Базова професія «Інженер з технічного нагляду (будівництво)», яка містить кваліфікаційні вимоги до провідного інженера з технічного нагляду, інженерів із технічного нагляду I та II категорій, інженера з технічного нагляду (наказ Мінрегіонрозвитку від 08.08.17 р. № 192).

·          Із 1 жовтня набули чинності 24 ДСТУ – національних нормативних документів, гармонізованих з європейськими та міжнародними нормативними документами (стосовно устаткування для регулювання дорожнього руху, залізниці, сільськогосподарських та лісогосподарських машин тощо) (наказ ДП «УкрНДНЦ» від 15.08.17 р. № 233).

·          Із 13 жовтня набуває чинності Закон від 23.05.17 р. № 2054-VIII, яким встановлено обов’язкову частку телевізійних передач (включаючи новини), виконаних державною мовою протягом доби. Статтею 10 Закону, викладеною у новій редакції, зокрема, визначено, що:

– для телерадіоорганізацій загальнонаціональної та регіональної категорій мовлення частка передач та/або фільмів українською мовою має становити не менше 75 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00. Таку ж вимогу встановлено для телерадіоорганізацій, які здійснюють супутникове мовлення та програми яких ретранслюються провайдерами більш як однієї області (п. 2 ст. 10);

– телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення частка передач та/або фільмів українською мовою становить не менше 60 % протягом доби у такі ж проміжки часу. Таку саму вимогу встановлено для телерадіоорганізацій супутникового мовлення, програми яких ретранслюються провайдерами виключно однієї області (п. 3 ст. 10);

– частка новин українською мовою має становити не менше 75 % у такі ж проміжки часу (п. 4);

Уточнено правила обчислення частки передач та(або) фільмів, виконаних українською мовою. Так, фільми та передачі, які не є власним продуктом телерадіоорганізації та виконані не українською мовою (крім фільмів, створених до 01.08.91 р.), мають бути субтитровані українською мовою (п. 5).

Установлено, що протягом першого року дії цього Закону програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/або профінансовані телерадіоорганізацією, а також національний аудіовізуальний продукт зараховуються до частки виконаних державною мовою.

·          Із 13 жовтня набувають чинності зміни до Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 29.01.16 р. № 24, якими уточнено:

– порядок заповнення суб’єктами первинного фінмоніторингу та їх відокремленими підрозділами форми № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу». Зокрема, виключено інформацію про заповнення цієї форми спеціально визначеними суб’єктами первинного фінмоніторингу (п. 8, 9 розд. III); унесено зміни до відомостей про фіноперацію (розд. II форми);

– довідник кодів ознак фіноперацій за результатами внутрішнього фінмоніторингу, заходів із відстеження (моніторингу), щодо яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення (додаток 3);

– довідник кодів документів, що засвідчують фізичну особу (додаток 4) (наказ Мінфіну від 17.07.17 р. № 641).

·          Із 19 жовтня набувають чинності зміни до Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 28.08.01 р. № 368, якими визначено спеціальні вимоги до банку, що є управителем фонду фінансування будівництва (далі – ФФБ, банк).

Новою гл. 5 розд. VIII цієї Інструкції, зокрема, встановлено, що:

·          банк зобов’язаний визначити у внутрішньобанківському положенні процедури контролю: за наявністю документів, необхідних для відкриття фінансування об’єктів будівництва (у т. ч. з ідентифікації особи забудовника, права користування земельною ділянкою та права на виконання будівельних робіт, ліцензії підрядної організації); цільовим використанням забудовниками коштів ФФБ; дотриманням строків та обсягів виконання будівельних робіт; дотриманням кошторису (бюджету) фінансування об’єкта будівництва; відповідністю технічних характеристик об’єкта будівництва та об’єктів інвестування; вжиттям забудовником заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Крім зазначеного, внутрішньобанківське положення також має містити:

·          формати звітів, що надаються забудовником. Обсяг та деталізація інформації таких звітів мають забезпечити належне виконання банком контролю за цільовим використанням забудовниками коштів ФФБ. Ці звіти слід подавати з періодичністю, достатньою для безперервного контролю та своєчасного виявлення відхилень/недоліків;

·          кваліфікаційні вимоги до персоналу, який здійснює контроль за цільовим використанням забудовниками коштів ФФБ.

·          банк зобов’язаний до 1 березня та 1 вересня кожного року станом на перше число кожного півріччя подавати до НБУ висновок (звіт) аудиторської фірми, включеної до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, про відповідність використання коштів ФФБ вимогам Закону від 19.06.03 р. № 978-IV та Правилам ФФБ. Вимоги до такого висновку визначено п. 4 гл. 5 розд. VIII цієї Інструкції.

До 18 листопада банки, обсяг операцій яких за договорами довірчого управління становить 50 і більше відсотків сукупних активів банку, повинні подати до НБУ план приведення протягом року своєї діяльності у відповідність до вимог, встановлених для спеціалізованих банків довірчого управління (постанова Правління НБУ від 18.09.17 р. № 92).

·          До 22 жовтня небанківські фінустанови, які:

– мають ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (далі – ліцензія), отриману відповідно до вимог Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.02.13 р. № 57 (втратило чинність), повинні подати до Нацбанку анкету за формою додатка 3 до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.17 р. № 80, та відомості про свою структуру власності згідно з вимогами розд. VI цього Положення;

– мають ліцензію, а також генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, не подають відомості про свою структуру власності.

·          До 23 жовтня у відповідність до вимог Порядку, затвердженого постановою НКРЕ від 04.04.17 р. № 472, мають привести:

– технічний стан обладнання та систем комерційного обліку електроенергії – СГ, які виробляють електроенергію на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими ГЕС);

– нормативні документи Ради оптового ринку електроенергії України щодо організації комерційного обліку електроенергії – ДП «Енергоринок». Зокрема, виробник повинен забезпечити погодинний комерційний облік електроенергії на об’єктах на підставі даних, отриманих з автоматизованих систем та приладів обліку з урахуванням особливостей здійснення комерційного обліку, визначених у цьому Порядку.

Об’єкти, у тому числі введені в експлуатацію черги будівництва електростанцій та/або установки, для яких мають застосовуватися різні коефіцієнти «зеленого» тарифу, мають забезпечуватися окремим комерційним обліком електроенергії за кожною чергою/установкою, для яких застосовується окремий коефіцієнт «зеленого» тарифу.

·          Із 26 жовтня посилено відповідальність за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів (далі – ТЗ) на місцях, призначених для осіб з інвалідністю. Із цією метою унесено зміни до деяких законодавчих актів України, а саме:

1. До КУпАП. Так, ст. 122 та 1521 Кодексу встановлено відповідальність, зокрема:

·          за зупинку чи стоянку ТЗ на місцях, призначених для паркування лише ТЗ, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (далі – водії з інвалідністю) (крім випадків вимушеної стоянки), створення перешкод таким водіям у зупинці чи стоянці керованих ними ТЗ, неправомірне використання на ТЗ розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» передбачається штраф у розмірі від 60 до 100 НМДГ (від 1 020 до 1 700 грн.);

·          повторне протягом року вчинення порушення щодо необладнання майданчиків для паркування ТЗ (далі – майданчик) паркувальними автоматами, автоматичними в’їзними та виїзними терміналами або іншими засобами контролю за оплатою послуг паркування на посадових осіб СГ, які утримують майданчики, накладається штраф у розмірі від 120 до 150 НМДГ (від 2 040 до 2 550 грн.) (було – від 60 до 100 НМДГ);

·          паркування ТЗ на місцях, призначених для безплатного паркування ТЗ, якими керують водії з інвалідністю, водієм, у якого відсутні документи про наявність у нього чи в одного з пасажирів інвалідності (крім явно виражених ознак інвалідності), застосовується штраф у розмірі від 60 до 100 НМДГ (від 1 020 до 1 700 грн.);

·          необлаштування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових (крім індивідуальних) будинків та інших будівель, на тротуарах, місць для паркування ТЗ, якими керують водії з інвалідністю, чи облаштування таких місць без дотримання вимог щодо їх розміщення на посадових осіб СГ, які утримують такі майданчики, накладається штраф у розмірі від 60 до 100 НМДГ (від 1 020 до 1 700 грн.).

Уточнено також, що місцями, призначеними для паркування (у т. ч. безплатного) ТЗ, якими керують водії з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках біля житлових, крім індивідуальних, будинків включно та інших будівель, на тротуарах, вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

2. До ст. 30 Закону від 21.03.91 р. № 875-XII:

·          власники майданчиків зобов’язані виділяти та облаштовувати місця для безплатного паркування ТЗ, якими керують водії з інвалідністю. Такі водії (у т. ч. ТЗ, що належать підприємствам, установам, організаціям сфери соцзахисту населення, та громадським організаціям осіб з інвалідністю) мають право встановлювати на ТЗ знак «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами. Вони повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів;

·          на майданчиках має бути не менше 10 % місць, призначених для безплатного паркування ТЗ, якими керують водії з інвалідністю, від загальної кількості місць, але не менше одного місця, з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою;

·          місця для ТЗ, якими керують водії з інвалідністю, мають розміщуватися максимально близько до входу до будівель і будинків, а на майданчиках – максимально близько до в’їзду (Закон від 22.06.17 р. № 2109-VIII).