Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Зміни в законодавстві, що діють із січня 2022 року

29.12.2021 2116 0 3

Зміни до Податкового кодексу

Із 1 січня набув чинності Закон від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) (крім окремих норм). Про зміни у законодавстві читайте в матеріалі «Податкова реформа – 2022».

Із 1 січня набули чинності зміни до Податкового кодексу (далі – ПК), унесені й іншими законами, зокрема:

1. Законом від 03.06.2021 № 1525-IX (див. матеріал «Закон про податок на Google: знайомимося з новаціями» ). Набули чинності норми п. 1–4, пп. 6 п. 5, п. 6–10, 11, 12, 13, 15, 16 та 17 розд. I цього Закону, згідно з якими:

  • застосовується до податкових періодів порядок обкладення ПДВ операцій із надання нерезидентами електронних послуг фізособам;
  • регламентовано порядок направлення податкових повідомлень нерезидентам;
  • доходи нерезидента від виробництва і розповсюдження реклами не обкладаються податком на дохід нерезидента, отриманий з українських джерел (виключено пп. 141.4.6 ПК);
  • звільнено від ПДВ освітні послуги, які надаються шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у Інтернеті;

2. Законом від 17.12.2020 № 1117-IX, зокрема:

  • набула чинності ст. 392 (про контрольовані іноземні компанії, далі – КІК);
  • визначено платниками податку на прибуток підприємств юросіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (пп. 133.1.5 ПК);
  • перелік коригувань, що вже існують, доповнено коригуванням фінрезультату в разі відсутності «ділової мети» при роботі (зміни до пп. 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 ПК).

3. Законом від 14.12.2021 № 1946-IX запроваджено спецрежим оподаткування: резидентів «Дія Сіті» – ІТ-компаній, що відповідають вимогам Закону від 15.07.2021 № 1667-IX (далі – Закон № 1667) та включені до спеціального реєстру Мінцифри; окремих доходів працівників резидентів «Дія Сіті» та залучених ними гіг-спеціалістів (фахівців, які виконують роботи/надають послуги в рамках госпдіяльності резидентів «Дія Сіті» на підставі гіг-контрактів, укладених відповідно до Закону № 1667);

4. Законом від 15.07.2021 № 1660-IX. Так, із метою стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні:

а) тимчасово звільняються від обкладення ПДВ:

  • до 1 січня 2026 року – операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (далі – ТЗ) (у т. ч. вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТЗЕД (п. 641 підрозд. 2 розд. ХХ ПК);
  • до 1 січня 2031 року – операції із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених пп. 16 п. 4 розд. XXI Митного кодексу (далі – МК), що ввозяться підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва ТЗ (п. 78 підрозд. 2 розд. ХХ ПК);

б) тимчасово, по 31 грудня 2035 року, звільняється від оподаткування прибуток СГ, що провадять виключно діяльність із виробництва:

  • електродвигунів; літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів та зарядних пристроїв до акумуляторів, призначених для ТЗ, оснащених виключно е-двигунами (одним чи декількома) – товарні позиції 8603, 8701 20, 8702–8705 УКТЗЕД;
  • ТЗ, оснащених виключно е-двигунами – товарні позиції 8701 20, 8702–8705 УКТЗЕД;
  • електричних ТЗ – товарна позиція 8603 (тільки самохідні вагони трамвайні та вагони метро) та/або товарна підкатегорія 8605 00 00 00 (тільки несамохідні трамвайні вагони та вагони метро) УКТЗЕД;
  • ТЗ, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі – товарна підпозиція 8701 20, товарні позиції 8702–8705 УКТЗЕД (п. 56 підрозд. 4 розд ХХ ПК).

5. Законом від 15.06.2021 № 1539-IX. Так, набули чинності п. 170.13 і 170.131 ПК про оподаткування прибутку та доходів КІК. Звільняються від обкладення військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПК не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п. 3 і 4 п. 170.131 ПК (пп. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).

1 січня закінчився період тимчасового звільнення від обкладення ПДВ операцій:

  • із постачання на митній території України (далі – МТУ) вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТЗЕД (п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПК);
  • передання з балансу платника податку на баланс іншої юрособи, 100 % корпоративних прав у статутному капіталі якої безпосередньо або опосередковано належать державі, або на баланс органу держвлади майна (основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, інших необоротних активів), що перебуває у держвласності у складі магістральних газопроводів та всіх об’єктів і споруд, пов’язаних із ними єдиним технологічним процесом, і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи (далі – ГТС). При цьому норми п. 198.5 ПК не застосовуються (пп. 1 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Із 1 січня до податкових (звітних) періодів застосовуються норми, визначені абзацом двадцять п’ятим пп. 14.1.193, п. 120.7, абзацом третім пп. 133.1.1, абзацом дванадцятим пп. 134.1.1, п. 136.7 ПК (п. 601 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Із 1 січня по 31 грудня 2022 року підвищено ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів становить 1 747,60 грн за 1 000 штук (п. 17 підрозд. 5 розд. ХХ ПК).

Із 1 січня застосування РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп є обов’язковим (п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). РРО та ПРРО, як і раніше, платниками ЄП першої групи не застосовуються (п. 296.10 ПК).

Трансфертне ціноутворення

Із 1 січня набув чинності оновлений Порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (далі – КО), за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення. Згідно із цим Порядком, зокрема:

  • не можна розголошувати чи оприлюднювати без згоди платника та/або використовувати як підставу для перевірки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» чи здійснення будь-яких інших заходів податкового контролю будь-яку інформацію, документи чи матеріали, отримані ДПС від платника податків під час процедури узгодження ціноутворення;
  • листування з платником під час процедури узгодження ціноутворення та з питань укладення договору здійснюється в електронній формі в порядку, визначеному ст. 42 ПК;
  • укладення договору не звільняє платника податків від складання та подання звіту про КО, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) та звіту в розрізі країн МГК відповідно до пп. 39.4.2 ПК.

Затверджено форму заяви про попереднє узгодження ціноутворення, яку платник в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) надсилає до ДПС через е-кабінет (постанова КМУ від 28.10.2021 № 1114).

Із 1 січня набули чинностіі затверджені на виконання пп. 392.5.5 ПК:

  • форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення);
  • Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення, дію якого поширено на резидентів (юросіб та фізосіб).

Ці вимоги не застосовуються, якщо контрольована резидентом іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 392.4.2.2 ПК.

Фізособи-резиденти та юрособи-резиденти зобов’язані надіслати до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення протягом 60 днів із дня відповідної події. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі (наказ Мінфіну від 22.09.2021 № 512).

Податкова звітність

Із 1 січня платники податку на прибуток подають декларацію з податку на прибуток за 2021 рік за оновленою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 04.06.2021 № 317. Нагадаємо, форму декларації доповнено новим рядком 7.1, у якому нерезиденти, що здійснюють діяльність на території України через постійне представництво, вказують таку інформацію:

  • повне найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента, через який здійснюється діяльність в Україні;
  • код ЄДРПОУ постійного представництва. Якщо нерезидент здійснює діяльність через неакредитований відокремлений підрозділ, зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу;
  • місцезнаходження постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента;
  • найменування контролюючого органу за місцем обліку постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента.

Унесено зміни також і до додатків ПН, РІ та АМ до декларації (лист ДПС від 27.09.2021 № 21953/7/ 99-00-21-02-01-07).

Із 1 січня набув чинності наказ Мінфіну від 21.10.2021 № 555, яким затверджено форму спрощеної податкової декларації з ПДВ; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань із ПДВ до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також Порядок заповнення і подання спрощеної податкової звітності з ПДВ. Спрощену декларацію подають нерезиденти (іноземні компанії), які поставляють українським фізособам (включаючи підприємців) електронні послуги (див. також матеріал «Спрощена декларація з ПДВ для нерезидента, який надає електронні послуги: хто і коли подає?»).

Із 1 січня податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Мінфіну від 17.12.2020 № 783. Заповнюється декларація відповідно до Інструкціі, затвердженої цим же наказом. До майнової декларації додаються:

  • Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток ЄСВ 1);
  • Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті (додаток ЄСВ 2);
  • Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки (додаток ЄСВ 3);
  • Розрахунок податкових зобов’язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених із частини прибутку контрольованої іноземної компанії (додаток КІК);
  • Розрахунок податкових зобов’язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);
  • Розрахунок податкових зобов’язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2);
  • Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку (додаток Ф3);

Отже, майнову декларацію подають фізособи-підприємці (крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерських господарств, особи, які беруть участь у добровільному страхуванні, а також така декларація подається в разі збільшення або зменшення сум зобов’язань з ЄСВ за результатами проведеної документальної перевірки.

Фінансова звітність

Із 1 січня набувають чинності – у частині подання проміжної фінзвітності не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом – абзаци другий, третій, та п’ятий п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419), згідно з якими:

  • підприємства, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, подають органам держстатистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінзвітності, у спосіб, визначений законодавством, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом;
  • підприємства, які для складання фінзвітності застосовують МСФЗ, річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність, складені на основі таксономії фінзвітності, разом із відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінзвітності проводився на вимогу законодавства), подають до центру збору фінзвітності не пізніше строків, передбачених Законом № 996 для оприлюднення річної фінзвітності, проміжну фінзвітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) – не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом;
  • проміжна фінзвітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 Порядку № 419 (крім органів Казначейства), не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (постанова КМУ від 22.09.2021 № 998).

Із 1 січня набули чинності Правила складання та подання до НБУ звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг, а саме: страховиками; страховими та/або перестраховими брокерами; кредитними спілками; ломбардами; іншими фінансовими установами; юрособами-СГ, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але згідно із законодавством можуть надавати послуги з фінлізингу. Правила є обов’язковими для виконання всіма учасниками ринку незалежно від наявності ліцензії на надання відповідних фінансових послуг на ринку.

Учасник ринку небанківських фінансових послуг:

складає звітність на підставі даних бухгалтерського, управлінського, персоніфікованого обліку, даних обліково-реєструючих систем такого учасника ринку та даних про здійснені операції;

подає звітність відповідно до вимог цих Правил з дати включення його до Державного реєстру фінансових установ (інших реєстрів, які веде НБУ) і до часу виключення його із цього (цих) реєстру (реєстрів) та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінустанови/довідки про взяття на облік юрособи/свідоцтва про внесення до держреєстру страхових та перестрахових брокерів (постанова Правління НБУ від 25.11.2021 № 123).

ЄСВ. Відрядження

Із 1 січня резиденти «Дія Сіті» зобов’язані нараховувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску на суму:

  • зарплати, нарахованої кожній застрахованій особі за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у т. ч. у натуральній формі);
  • винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667 (Закон від 14.12.2021 № 1946-IX).

Із 1 січня оновлено суми витрат на відрядження держслужбовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, передбачені додатком 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 № 98 (постанова КМУ від 23.12.2021 № 1355).

Реєстратори розрахункових операцій

Із 1 січня набула чинності постанова КМУ від 23.12.2021 № 1359, якою унесено зміни до постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336 та до затвердженого нею Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Постанова № 1359, Перелік № 1359), зокрема:

1) уточнено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених:

  • у п. 1 Переліку № 1359 – 167 розмірів мінімальної зарплати (далі – МЗП), установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);
  • п. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку № 1359 – 500 тис. грн на один СГ;
  • п. 4 і 7 Переліку № 1359 – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг);

2) зазначено, що для форм та умов проведення діяльності, визначених у п. 8–11, 15, 19, 21, 25, 26 Переліку № 1359, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється;

3) виключено абзац третій п. 2 Постанови № 1359, яким визначено умови застосування РРО єдинниками другої – четвертої груп (фізособами).

Згідно зі змінами, унесеними до Переліку № 1359, зокрема:

  • підприємці-єдинники можуть здійснювати роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних) без РРО/ПРРО (із застосуванням РК та КОРО). Але ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
  • така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому здійснюється торгівля також і підакцизними товарами;
  • такими підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
  • сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм та умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті (п. 1);
  • виключено п. 20 та 24 (стосуються страхової та туристичної діяльності).

Зовнішньоекономічна діяльність

Із 1 січня 2022 року до 1 січня 2023 року продовжено заборону на ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, перелік яких затверджено постановою КМУ від 30.12.2015 N 1147 (постанова КМУ від 23.12.2021 № 1354).

Із 1 січня 2022 року до 1 січня 2031 року звільняються від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів (далі – ТЗ), за кодами згідно з УКТЗЕД (пп. 16 п. 4 розд. XXI Митного кодексу, далі – МК). Пільга застосовується у разі, якщо зазначені товари увозяться такими підприємствами для власного виробництва:

  • ТЗ, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома) – товарна позиція 8603 (тільки самохідні вагони трамвайні та вагони метро), товарна підпозиція 8701 20, товарні позиції 8702–8705 УКТЗЕД;
  • ТЗ, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, – товарна підпозиція 8701 20, товарні позиції 8702–8705 УКТЗЕД;
  • несамохідних трамвайних вагонів та вагонів метро – товара підкатегорія 8605 00 00 00 УКТЗЕД.

При цьому встановлені ст. 102 ПК строки давності не застосовуються. Порядок увезення та цільового використання зазначених товарів визначається Кабміном.

Не звільняються від обкладення ввізним митом товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України (Закон від 15.07.2021 № 1661-IX).

Із 1 січня до переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від обкладення митними платежами за умови, що строк їх експлуатації закінчився, включено вагони залізничні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, вагони-цистерни та подібні їм; вагони залізничні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, інші (коди УКТЗЕД 8606 10 00 00 та 8606 99 00 00 відповідно) (постанова КМУ від 12.05.2021 № 468).

Із 1 січня до 31 грудня 2022 року застосовуються із коефіцієнтом 6 критерії отримання статусу кваліфікованого інвестора, передбачені п. 7 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст 6 Закону від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону від 19.06.2020 № 738-IX).

Із 1 січня використання та/або перевірка е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон може здійснюватися також із використанням резервного QR-коду в разі відсутності підключення електронних пристроїв до Інтернету, працездатності Порталу «Дія» тощо. Це можливо виключно у випадках перевезення пасажирів транспортом загального користування (залізничним, морським, річковим, автомобільним, авіаційним та міським електротранспортом); допуску до складення зовнішнього незалежного оцінювання та іспитів у закладах освіти (постанова КМУ від 18.08.2021 № 911).

Із 1 січня Україна почала виконувати свої зобов’язання, які випливають із Рамкового договору між Урядами України та Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій, учиненого 13 травня 2021 року в м. Києві (Закон від 01.07.2021 № 1606-IX).

Земельні відносини

Із 1 січня набув чинності Закон від 08.09.2021 № 1720-IX, яким унесено зміни до законодавства щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено, зокрема:

  • установлено обов’язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв’яз­ку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотний порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій розташоване зазначене нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда);
  • уніфіковано правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільгоспбудівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду). Зміни внесено до ст. 120 Земельного кодексу та ст. 377 Цивільного кодексу;
  • визначено особливості проведення реєстраційних дій щодо переходу речових прав на земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва (нова ст. 316 розд. V Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Промисловість. Транспорт

Із 1 січня набув чинності Закон від 03.12.2020 № 1054-IX «Про внутрішній водний транспорт» (далі – Закон № 1054), окремих норм, які набувають чинності з 9 січня 2024 року (через 3 роки з дня його опублікування). Законом, який спрямований на створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього водного транспорту та задоволення потреб громадян у доступних, якісних та безпечних перевезеннях, визначено правові, економічні та організаційні засади його функціонування. Унесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема посилено відповідальність за порушення, передбачені ст. 61, ст. 114–118 КУпАП.

Із 1 січня (з 0 годин) розрахунок плати за вантажні перевезення буде здійснюватися за тарифами Збірника тарифів із застосуванням коефіцієнтів для вантажів 1-го класу – 2,402; 2-го класу – 2,782 (накази Мінінфраструктури від 29.10.2021 № 586 та від 11.08.2021 № 418).

Із 1 січня набув чинності Закон від 18.11.2021 № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри», дія якого поширюється на відносини у сфері публічних електронних реєстрів: під час їх створення, ведення, взаємодії, адміністрування, перетворення, модифікації та припинення, при використанні реєстрової інформації під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та державного регулювання тощо. Установлено, що у сфері реєстрів несуть відповідальність у порядку, встановленому цим Законом чи законом, згідно з яким створено відповідний реєстр, зокрема:

  • органи та суб’єкти – за неправомірні дії (бездіяльність). Шкода, заподіяна ними, відшкодовується на підставі судового рішення, що набрало законної сили;
  • публічний реєстратор (а іноді створювач) – за невідповідність вимогам законодавства вчинених ним реєстраційних дій, дій із виправлення помилок у реєстровій інформації та/або реєстрових даних, надання реєстрової інформації, її оприлюднення у формі відкритих даних, її відтворення на паперових та інших неелектронних матеріальних носіях, виготовлення документів;
  • користувачі – за неприпинення використання незаконно розповсюдженої інформації з обмеженим доступом.

Із 1 січня набув чинності Закон від 16.12.2020 № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), яким визначено, зокрема, права, обов’язки, відповідальність фізичних і юридичних осіб, які здійснюють діяльність у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра або користуються електронними комунікаційними послугами (далі – ЕКП). Зокрема, постачальник ЕКП несе перед кінцевим користувачем ЕКП таку майнову відповідальність:

  • за ненадання оплачених ЕКП або надання їх у меншому обсязі, ніж оплачено – у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 % вартості послуг;
  • за безпідставні відключення термінального (кінцевого) обладнання – у розмірі абонентної плати за весь період відключення; скорочення чи зміну переліку послуг – у розмірі абонентної плати за один місяць;
  • в інших випадках – у розмірах, передбачених договором про надання ЕКП;
  • у разі неусунення протягом доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки про пошкодження електронної комунікаційної мережі, що унеможливило доступ кінцевого користувача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості ЕКП, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується. У разі неусунення пошкодження протягом 5 діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки, постачальник ЕКП сплачує споживачу штраф у розмірі 25 % добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього строку, але не більше ніж за 3 місяці.

Постачальник ЕКП не несе майнову відповідальність перед кінцевим користувачем за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із надання ЕКП внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадення чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються постачальником ЕКП, або з вини кінцевого користувача у випадках, передбачених цим Законом. Постачальники ЕКП не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їхніми мережами, крім випадків, передбачених Законом від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію».

Питання про відшкодування завданих кінцевому користувачу збитків, майнової та моральної шкоди через неналежне виконання постачальником ЕКП обов’язків за договором про надання ЕКП вирішуються в судовому порядку.

Статтею 127 Закону № 1089 визначено перелік адміністративно-господарських санкцій, які застосовує НКРЗІ як регуляторний орган за порушення вимог цього Закону та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів.

Стандарти. Технічні регламенти

Із 1 січня набули чинності Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води, визначені таблицею 3 додатка 2 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом МОЗ від 12.05.2010 № 400.

Із 1 січня максимально допустимі рівні (МДР) вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах затверджено у кількості 0,01 мг/кг (мг/л). Також набули чинності зміни до Гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів, затверджених наказом МОЗ від 02.02.2016 № 55, в частині контролю за хлорпірифосом (наказ МОЗ від 18.05.2021 № 960).

Із 1 січня набув чинності Технічний регламент засобів криптографічного захисту інформації. Установлено, що до 01.01.2027 не може бути заборонено чи обмежено надання на ринку та/або введення в експлуатацію засобів криптографічного захисту інформації, які були введені в обіг до 01.01.2022. Органом державного ринкового нагляду за засобами криптографічного захисту інформації є Адміністрація Держспецзв’язку (постанова КМУ від 21.10.2020 № 991).

Із 1 січня підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління ДСНС, а також підприємства, установи та організації інших галузей та сфер діяльності незалежно від форм власності та фізособи, які провадять гідрометеорологічну діяльність, керуються Переліком видів документів гідрометеорологічних спостережень та базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища із зазначенням строків їх зберігання.

Цим Переліком установлено мінімальні строки зберігання документів незалежно від виду матеріального носія інформації. Документи тимчасового строку зберігання не можуть бути знищені раніше встановлених для них строків зберігання. За потреби тимчасові строки зберігання конкретних видів документів можуть бути продовжені за рішенням експертних комісій підприємств, установ та організацій, що провадять гідрометеорологічну діяльність (наказ МВС від 24.12.2020 № 898).

Медицина

Із 1 січня за рахунок коштів держбюджету оплачуються лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ, та програми медичних гарантій (Закон від 18.12.2020 № 1124-IX).

Із 1 січня СГ сфери охорони здоров’я укладають із Національною службою здоров’я (далі – НСЗ) один договір про реімбурсацію (далі – договір), яким визначається група/групи станів, для лікування яких за програмою держгарантій медичного обслуговування населення НСЗ відшкодовує вартість ліків, про що СГ зазначають у заяві про укладення зазначеного договору, що подається до НСЗ не пізніше 25.12.2021. У разі подання СГ заяви після зазначеної дати реімбурсація ліків за програмою держгарантій за договорами про реімбурсацію здійснюється починаючи з дати набуття чинності такими договорами.

Із 1 січня набуло чинності Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, провізори, молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медосвітою. При цьому до молодших спеціалістів із медосвітою та провізорів Положення застосовується з 1 січня 2023 року. Зокрема, установлено:

  • працівники сфери охорони здоров’я (далі – медпрацівники) після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, провізора-спеціаліста або диплома про закінчення закладу фахової передвищої освіти зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток;
  • за проходження заходів безперервного професійного розвитку медпрацівникам нараховуються бали у випадках, установлених цим Положенням;
  • результати проходження безперервного професійного розвитку обов’язково враховуються під час атестації для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії або кваліфікації медпрацівника. Порядок проведення атестації, кількість балів (у т. ч. за проходження безперервного професійного розвитку за межами України, організованих провайдерами інших держав) визначається і затверджується МОЗ.

На час проходження безперервного професійного розвитку з відривом від виробництва за медичними працівниками зберігається середня зарплата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації. Роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до безперервного професійного розвитку (постанова КМУ від 14.07.2021 № 725).

Соціальна сфера

Із 1 січня набув чинності Закон від 12.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Зокрема, цим Законом установлено:

  • прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць (далі – ПМ) у розмірі: з 1 січня – 2 393 грн, з 1 липня – 2 508 грн, з 1 грудня – 2 589 грн. Для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2 100 грн, з 1 липня – 2 201 грн, з 1 грудня – 2 272 грн; від 6 до 18 років: з 1 січня – 2 618 грн, з 1 липня – 2 744 грн, з 1 грудня – 2 833 грн; працездатних осіб – з 1 січня – 2 481 грн, з 1 липня – 2 600 грн, з 1 грудня – 2 684 грн; непрацездатних осіб: з 1 січня – 1 934 грн, з 1 липня – 2 027 грн, з 1 грудня – 2 093 грн (ст. 7);
  • мінімальну зарплату: у місячному розмірі з 1 січня – 6 500 грн, з 1 жовтня – 6 700 грн; у погодинному розмірі: з 1 січня – 39,26 грн, з 1 жовтня – 40,46 грн (ст. 8).

Із 1 січня набув чинності Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, затверджений постановою КМУ від 21.04.2021 № 397. Для отримання фінансової допомоги особа, яка виявила бажання провадити підприємницьку діяльність та зареєстрована як безробітна (далі – Особа), подає до центру зайнятості або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг:

  • заяву про надання фінансової допомоги (далі – заява) за формою додатка 1 до Порядку;
  • довідку для надання фізособам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством;
  • бізнес-план.

Для підтвердження даних про наявність (відсутність) у особи обтяжень рухомого та нерухомого майна центр зайнятості використовує відомості з відповідних держреєстрів.

Для надання фінансової допомоги між регіональним центром зайнятості, центром зайнятості та особою (за наявності в неї статусу суб’єкта підприємницької діяльності) укладається угода про надання їй фінансової допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї (далі – угода) за формою додатка 2.

Для отримання фінансової допомоги на оплату витрат на закупівлю обладнання та матеріалів особа подає до центру зайнятості рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між такою особою і постачальником (продавцем) обладнання та матеріалів, які протягом 5 робочих днів передаються до регіонального центру зайнятості. У такому договорі обов’язково передбачається пункт про сплату штрафних санкцій постачальником (продавцем) за порушення ним строків постачання обладнання та матеріалів.

Розмір фіндопомоги не може перевищувати 15 МЗП, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про її надання (у 2022 році – 97 500 грн).

Розірвання угоди та повернення отриманих коштів фінансової допомоги відбувається, якщо особа, виконала або неналежно виконала такі умови:

  • протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) з дати укладення угоди не подала до центру зайнятості документи, визначені п. 11 цього Порядку (рахунок-фактуру, рахунок, квитанцію, накладну тощо), та договір із постачальником);
  • не провадить підприємницьку діяльність після отримання нею фінансової допомоги;
  • понад 3 місяці має заборгованість зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або ЄСВ.

Фінансова допомога повертається однією сумою протягом 30 к. д. після закінчення 3-річного строку з дати її отримання або достроково – до закінчення такого строку.

Із 1 січня набула чинності постанова КМУ від 29.09.2021 № 1020, якою затверджено:

  • Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим унаслідок дії вибухонебезпечних предметів. Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 60 календарних місяців після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами: на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я – для дітей віком до 18 років; на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії – для осіб віком від 18 років;
  • Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.

Для отримання компенсації та допомоги постраждалі особи або їх законні представники мають подати до структурних підрозділів із питань соцзахисту населення або до центрів надання адміністративних послуг документи, передбачені цими Порядками.

Із 1 січня встановлено розміри надбавки на догляд:

  • за особами з інвалідністю з дитинства, віднесеними до підгрупи А I групи – 200 % ПМ для осіб, які втратили працездатність;
  • за дитиною з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років – 200 % ПМ для дітей віком до 6 років; віком від 6 до 18 років – 200 % ПМ для дітей віком від 6 до 18 років (Закон від 02.09.2020 № 851-IX).

Із 1 січня допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі 2 ПМ, встановлених для дітей відповідного віку (Закон від 02.02.2021 № 1176-IX, постанова КМУ від 07.07.2021 № 697).

Із 1 січня набули чинності зміни до Закону від 28.02.1991 № 796-XII стосовно чорнобильців, зокрема:

  • додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від суми заробітної плати, пенсії чи іншого доходу;
  • особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватися інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України;
  • призначення пенсії чи її перерахунок проводиться згідно із законодавством, чинним на час звернення особи за призначенням/перерахунком пенсії (Закон від 29.06.2021 № 1584-IX).

Із 2 січня набуло чинності Положення про порядок проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу, з дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати», затверджене постановою Правління НБУ від 02.12.2021 № 130 (далі – правочин, ЦП). Документом врегульовано, зокрема, порядок проведення грошових розрахунків за зазначеними правочинами:

  • з використанням спеціальних засобів СЕП;
  • шляхом відображення у системі обліку зміни обсягу прав та зобов’язань щодо коштів між сторонами правочинів з відображенням переходу права вимоги на кошти.

Із 4 січня набули чинності зміни до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.12.2019 № 148, зокрема:

  • до розрахунку офіційного/довідкового курсу гривні братимуться лише угоди з найрелеватнішим обсягом для українського міжбанківського ринку, а саме від 0,1 до 5 млн дол. США;
  • час збору даних для обчислення офіційного курсу гривні до іноземних валют та облікової ціни банківських металів (як за угодами грн/дол. США, так і за індикаторами BFIX) змінено з 15.30 на 15.00; час оприлюднення зазначених індикаторів – з 16.00 на 15.30 за київським часом;
  • порядок розрахунку довідкового курсу гривні до долара США за особливих умов встановлено аналогічно до існуючого механізму розрахунку офіційного курсу гривні до долара США за особливих умов та встановлено час контролю доступної кількості угод, а саме – 11.30 за київським часом (постанова Правління НБУ від 30.11.2021 № 127).

По 4 січня можуть бути надані на ринку професійні холодильні шафи для зберігання, які працюють від електромережі (у т. ч. призначені для охолодження харчових продуктів і кормів для тварин) і введені в обіг до 4 липня 2021 року і які не відповідають усім чи окремим вимогам Техрегламенту енергетичного маркування професійних холодильних шаф для зберігання, затвердженого наказом Міненергетики від 26.10.2020 № 683.

До 8 січня небанківські фінансові установи, які за законодавством мають право надавати споживчі кредити, повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.10.2021 № 100. Документом визначено мінімальний обсяг інформації, яка надається споживачу про умови та порядок надання споживчих кредитів такою установою, порядок розкриття нею інформації та перелік ознак, які можуть свідчити, що спосіб викладення зазначеної інформації під час поширення реклами ускладнює її візуальне сприйняття.

Із 8 січня набуває чинності Закон від 10.09.2021 № 1750-IX, спрямований на протидію дискримінації за ознакою статі. Згідно зі змінами, унесеними до Закону від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі – Закон № 270), зокрема, визначено терміни «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі», а також у рекламі заборонено вміщувати:

  • не лише твердження, а й зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;
  • твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; заборонено в рекламі принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу.

Уточнено, що за неподання Держпродспоживслужбі, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої ч. 2 ст. 26 Закону № 270, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 НМДГ (1 700 грн).

Із 14 січня набуває чинності новий Технічний регламент піротехнічних виробів, затверджений постановою КМУ від 05.01.2021 № 8 (далі – Техрегламент № 8). Установлено, що надання на ринку піротехнічних виробів, які відповідають вимогам Техрегламенту, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 839 (втрачає чинність з 14 січня), та введені в обіг до 14 січня, не може бути заборонено або обмежено з причини їх невідповідності вимогам Техрегламенту № 8.

До 1 лютого Національна служба здоров’я та Директорат з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я повинні забезпечити можливості електронної системи охорони здоров’я з контролю та простежуваності при внесенні змін до медичних висновків про тимчасову непрацездатність, у тому числі щодо зв’язку нового медичного висновку про тимчасову непрацездатність, створеного з метою внесення змін, з медичним висновком, до якого вносяться зміни (наказ МОЗ від 28.09.2021 № 2086).

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали