Із 1 липня підвищено розмір прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на одну особу із розрахунку на місяць. Так, розмір ПМ становить: для працездатних осіб – 2 197 грн, для дітей віком до 6 років – 1 859 грн, а від 6 до 18 років – 2 318 грн; для осіб, які втратили працездатність – 1 712 грн. Такий розмір ПМ діятиме по 30 листопада цього року (ст. 7 Закону від 14.11.19 р. № 294-ІХ).
Із 1 липня набули чинності зміни до Податкового кодексу (далі – ПК), унесені здебільшого Законом від 16.01.20 р. № 466-IX (див. огляд у «Податкова реформа у дії»), згідно з якими, зокрема:
Із 1 липня податковий орган надсилає у паперовій та/або електронній формі платникам ЄСВ вимогу про сплату недоїмки ЄСВ у порядку, визначеному ст. 42 ПК: вимога, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику, а винесена з метою стягнення недоїмки з ЄСВ у разі його несплати у визначені строки, – надсилається у паперовій та/або електронній формі (Закон від 16.01.20 р. № 465-IX).
Із 1 липня набули чинності зміни до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4. Форма № 1ДФ не змінилася, відкориговано Довідник ознак доходів фізосіб (додаток до цього Порядку), а саме:
Офіс великих платників податків ДПС (https://officevp.tax.gov.ua) повідомив: оскільки наказ Мінфіну від 26.05.20 р. № 241 набув чинності з 1 липня 2020 року, нові ознаки доходів слід застосовувати починаючи з ІІІ кварталу цього року.
Із 1 липня форма декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затверджена наказом Мінфіну від 09.07.15 р. № 636, застосовується у редакції наказу Мінфіну від 21.12.19 р. № 550, який діє з 13.03.20 р. Оскільки згідно з п. 46.6 ПК нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за тим, у якому їх було оприлюднено, декларація за оновленою формою уперше подається за ІІ квартал 2020 року. Таким чином, із 1 липня платники подають разом з декларацією додаток – розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – ТЗ).
Із 1 липня уведено в дію Закон від 22.11.18 р. № 2617-VIII, яким унесено зміни до деяких законодавчих актів з метою спростити процедуру досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень. Зокрема, кримінальні правопорушення розподілено на кримінальні проступки (тобто діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 000 НМДГ (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі) та злочини (нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі). Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин (крім корупційних кримінальних правопорушень), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Також установлено кримінальну відповідальність за такі дії, як:
Вищеназвані правопорушення караються штрафом у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з позбавленням права керувати ТЗ на строк до 3 років. У разі повторного вчинення таких правопорушень розмір штрафу збільшується до 3 000 НМДГ, а строк позбавлення права керування ТЗ становить тепер від 2 до 3 років (ст. 2861 Кримінального кодексу).
Із 1 липня уведено в дію Закон від 03.12.19 р. № 318-IX, яким унесено зміни до Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі – Закон № 481). Метою цих змін є скасування держмонополії на виробництво спирту; надання можливості суб’єктам господарювання (далі – СГ) будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії; лібералізація експорту спирту з України. Тепер, зокрема, можуть здійснювати:
Для отримання відповідних ліцензій СГ можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування – ДПС. Порядок видачі ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом регламентовано Законом № 481. Зауважте, що ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають установлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення таких систем є підставою для відмови у видачі ліцензії або її відкликання.
Із 1 липня уведено в дію Закон від 12.09.19 р. № 79-IX, яким удосконалюється держрегулювання ринків фінпослуг. НБУ та НКЦПФР визнані правонаступниками Нацкомфінпослуг, процесуальними правонаступниками Нацкомфінпослуг у судах. Вони здійснюють ліцензування діяльності фінустанов: Нацбанк видає ліцензії на провадження госпдіяльності з надання фінпослуг, а НКЦПФР – з надання фінпослуг управителям та адміністраторам недержавних пенсійних фондів. НБУ та НКЦПФР реєструють, вносять відомості до реєстрів та баз даних та виключають відомості з реєстрів.
КУпАП передбачена відповідальність: за діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення (далі – система НПЗ) без ліцензії (ст. 1637); порушення порядку розкриття інформації у системі НПЗ (крім того, значно підвищено штрафи за таке порушення для фондового ринку) (ст. 16311); порушення законодавства у сфері держрегулювання ринків небанківських фінансових послуг (ст. 1665); невиконання законних вимог посадових осіб НБУ у сфері банківського законодавства, законодавства у сфері держрегулювання ринків небанківських фінпослуг, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні (ст. 18829) тощо.
Із 1 липня вважаються переоформленими ліцензії на провадження госпдіяльності з надання фінпослуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів, далі – ЦП):
Із 3 липня набувають чинності окремі норми Закону від 06.06.19 р. № 2740-VIII (далі – Закон № 2740). Зокрема, органи ринкового нагляду мають право звертатися до визнаних незалежних організацій із запитами про надання інформації про видачу і відмову у видачі документів про відповідність, установлення обмежень щодо них, їх призупинення та скасування, а у визначених випадках – іншої інформації, пов’язаної з процедурами оцінки відповідності вимогам техрегламентів, до застосування яких були залучені відповідні призначені органи та визнані незалежні організації (ч. 14 ст. 23 Закону від 02.12.10 р. № 2735-VI.).
Із 4 липня набувають чинності окремі норми Закону від 18.05.17 р. № 2042-VIII. Зокрема, харчові продукти можуть ввозитися на митну територію України, якщо вони походять з країни або її окремої території, яка внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України. Також посилюються вимоги до операторів ринку харчових продуктів з питань надання державному ветеринарному інспектору інформації про харчовий ланцюг (ст. 34 цього Закону).
Із 14 липня набувають чинності Вимоги до змісту, форми та порядку надання інформації про харчовий ланцюг, затверджені наказом Мінагрополітики від 13.06.18 р. № 270.
Із 15 липня учасник товариства може встановити вимогу про нотаріальне засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу про нотаріальне посвідчення правочину, предметом якого є його частка у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до ЄДР. Така вимога учасника чи її скасування учасником є одностороннім правочином і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 5 Закону від 06.02.18 р. № 2275-VIII, зі змінами, внесеними Законом від 05.12.19 р. № 340-IX).
Із 15 липня відомості про юрособу в ЄДР містять: інформацію щодо встановлення вимоги про нотаріальне засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юрособи та/або вимоги про нотаріальне посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юрособи; розмір частки засновника (учасника); розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (пп. 10, 17 п. 3 розд. V Порядку, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.06.16 р. № 1657/5, зі змінами, внесеними наказом Мін’юсту від 12.05.20 р. № 1626/5).
Із 17 липня набуває чинності перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню, до якого включено: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрпошта», НБУ та уповноважені ним банки, у яких держава володіє часткою статутного капіталу в розмірі понад 75 %, які орендують майно, що було закріплене на праві господарського відання за Нацбанком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність або закріплене на праві господарського відання за Нацбанком, для зберігання запасів готівки НБУ та проведення технологічних процесів із забезпечення готівкового обігу (додаток 4 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.06.20 р. № 483).
31 липня – останній день карантину, встановленого в Україні постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211. Із 22 червня по 31 липня діють заборони, установлені п. 3 та 4 постанови КМУ від 17.06.20 р. № 500, та рекомендації для СГ, передбачені п. 121 цієї постанови про встановлення початку роботи на період дії карантину. Робота в органах виконавчої влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування розпочинається о 8.00; у центрах надання адмінпослуг, органах соцзахисту населення, територіальних органах ПФУ – о 10.00. Відповідно, змінено режим роботи податкових органів (див. на сайті ДПС: https://www.tax.gov.ua).
До 31 липня СГ, які працюють у таких сферах, як: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщування та організація харчування; страхова діяльність; освіта; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок, керуються рекомендованим для встановлення часом початку роботи – о 10.00 або пізніше.