Зміни до законодавства, що діють із лютого 2019 року

Із 2 лютого введено в дію Закон від 10.07.18 р. № 2501-VIII, яким унесено зміни до деяких законодавчих актів з метою врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур.

Так, Закон від 30.06.93 р. № 3348-XII доповнено новими нормами, згідно з якими, зокрема:

• фітосанітарну експертизу (аналізи) здійснюють державні фітосанітарні інспектори або фахівці фітосанітарної лабораторії приватної форми власності за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи. Приватною лабораторією така експертиза (аналізи) проводиться виключно для цілей експорту (ст. 13);
• уводяться Реєстр уповноважених фітосанітарних лабораторій та Реєстр виданих фітосанітарних сертифікатів, порядок ведення яких установлюється Кабміном (ст. 133, 134);
• інспектування, огляд, експертиза, повторна (арбітражна) експертиза, нагляд, обстеження, моніторинг, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом № 3348, контроль за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибірковий контроль за проведенням експертизи здійснюються у порядку, визначеному Кабміном (ст. 40);
• заборона або обмеження імпорту, реекспорту або транзиту об’єктів регулювання запроваджується на період до усунення причин, на підставі яких запроваджувалися ці фітосанітарні заходи (ст. 43);
• строк дії фітосанітарного сертифіката на території України становить 14 днів з дня його видачі. Фітосанітарні процедури можуть проводитися за міжнародними договорами України у порядку, погодженому з національними організаціями захисту рослин країн-імпортерів (ст. 46);
• відповідальність за порушення законодавства в сфері карантину рослин несуть особи, які протягом 12 місяців повторно порушили норми проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), наслідком чого стало отримання від країни-імпортера двох та більше нотифікацій про невідповідність фітосанітарним заходам згідно з Міжнародним стандартом з фітосанітарних заходів № 13 (ч. 2 ст. 47);
• вичерпний перелік платних послуг Держпродспоживслужби містить обстеження, інспектування, огляд, фітосанітарну експертизу (аналізи), повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу (аналізи), знезараження, видачу сертифікатів, контроль за роботами з фумігації об’єктів регулювання, оновлення інформації в Реєстрі уповноважених фітосанітарних лабораторій (ч. 2 ст. 49).

Із лютого 2022 року за порушення посадовими особами фітосанітарної лабораторії законодавства України про карантин уводиться адмінштраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн).

Із 2 лютого набули чинності зміни до класифікаторів, затверджених наказом Мінфіну від 20.09.12 р. № 1011, а саме:

• до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України;
• класифікатора митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками;
• класифікатора результатів виконання митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.

Зміни внесено з метою приведення класифікаторів у відповідність до чинного законодавства (наказ Мінфіну від 11.01.19 р. № 6).

Із 4 лютого введено в дію Закон від 03.07.18 р. № 2478-VIII.

З метою врегулювання питань, пов’язаних із відновленням кредитування, доповнено новими нормами:

Цивільний кодекс. Зокрема, установлено, що:

• ліквідація солідарного боржника-юрособи або смерть солідарного боржника-фізособи не припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання (ч. 5 ст. 543);
• ліквідація боржника-юрособи не припиняє поруку, якщо кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання до дня внесення до ЄДР запису про припинення боржника-юрособи (ч. 5 ст. 559);

Закон від 05.06.03 р. № 898-IV, зокрема:

• іпотекодержатель зобов’язаний звернутися до держреєстратора із заявою про держреєстрацію припинення іпотеки протягом 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою (ч. 2 ст. 4);
• якщо судом визначено реалізувати предмет іпотеки на прилюдних торгах, ціна предмета іпотеки в рішенні суду не наводиться та визначається під час його примусового виконання на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (ч. 2 ст. 39);

Закон від 05.04.01 р. № 2346-III. Представник користувача має право за довіреністю отримати електронний платіжний засіб. При цьому банк не несе відповідальності за проведення операцій з використанням електронного платіжного засобу, виданого таким чином (абзац третій п. 14.12).

Закон № 2478 застосовується до відносин, що виникли після 4 лютого, а також до відносин, що виникли до 4 лютого та продовжують існувати. Винятком є норма ч. 4 ст. 36 Закону від 05.06.03 р. № 898-IV, яка застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону. Цією нормою установлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.

Тимчасово, на період АТО, ООС та тимчасової окупації території України, дозволяється посвідчувати будь-які зміни до договору застави та/або іпотечного договору, укладеного та посвідченого згідно із законодавством України на території АР Крим, м. Севастополя, Донецької, Луганської областей до початку АТО, ООС та тимчасової окупації території України, за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору на території України, крім вищеназваних територій.

Із 7 лютого вводиться в дію Закон від 21.06.18 р. № 2473-VIII (далі – Закон № 2473, яким визначаються правові засади валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій та уповноважених установ й установлюється відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Цим Законом унесено зміни до законодавства.

Так, Нацбанк у сфері валютного регулювання та нагляду, зокрема, видає, переоформлює, зупиняє, поновлює, відкликає (анулює) ліцензії на здійснення валютних операцій/валютного нагляду; установлює ліміти відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають інвалюту; запроваджує заходи захисту, передбачені Законом № 2473; застосовує за порушення валютного законодавства заходи впливу до банків, небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій (ч. 2 ст. 44 Закону від 20.05.99 р. № 679-XIV).

Водночас із 7 лютого втрачає чинність низка законодавчих актів, що нині регулюють валютне законодавство: Декрет КМУ від 19.02.93 р. № 15-93; Укази Президента від 18.06.94 р. № 319; від 16.03.95 р. № 227; від 21.01.98 р. № 41; від 27.06.99 р. № 734; Закон від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Натомість із 7 лютого набувають чинності нові нормативно-правові акти, що становлять основу ліберальної моделі валютного регулювання, заснованої на принципі вільного здійснення валютних операцій, затверджені постановами Правління НБУ від 02.01.19 р. № 1-8, № 10, від 03.01.19 р. № 13, від 04.01.19 р. № 16, а також постанови, якими внесено зміни до діючих нормативних документів у сфері валютного регулювання.

Із 7 лютого банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Нацбанку під час здійснення валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Нацбанком заходів захисту відповідно до Закону № 2473 (п. 1 постанови Правління НБУ від 20.07.18 р. № 82). Валютний нагляд за цим Законом здійснюють органи валютного нагляду (Нацбанк та ДФС) та агенти валютного нагляду.

Із 7 лютого у зв’язку із закінченням строку дії втрачає чинність постанова Правління НБУ від 13.12.18 р. № 138. Згідно з цією постановою з 12.12.18 р. здійснювався обов’язковий продаж 50 % надходжень в інвалюті.

Із 7 лютого застосовуються у новій редакції форма прибутково-видаткового касового ордеру та правила заповнення реквізитів касових документів (додатки 10 та 18 до Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 25.09.18 р. № 103), які використовуються банками у касових операціях. Обов’язковим реквізитом касових документів є маса банківського металу (за операціями з такими металами) (п. 104).

Також згідно зі змінами, внесеними до Інструкції № 103:

• банки мають право установлювати ліміт залишків інвалюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності (далі – СПД), яким дозволяється використовувати готівкову інвалюту, якщо її залишки є в касі в неробочі часи. СПД можуть перевищувати встановлені ліміти з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків до банку не пізніше наступного робочого дня банку в разі роботи у вихідні та святкові дні (п. 231);
• банк, який видає готівкову інвалюту з поточних рахунків, зобов’язує юросіб-резидентів, представництва юросіб-нерезидентів використовувати її виключно на цілі, на які вона отримана (п. 231);
• установлено особливості визначення маси банківських металів під час касових операцій з ними (новий розд. VIII1) (постанова Правління НБУ від 21.12.18 р. № 145).

Із 10 лютого набувають чинності Правила виробництва коньяків України, які є обов’язковими для складання технологічних інструкцій, контролю коньячного виробництва всіма суб’єктами господарювання (далі – СГ) незалежно від форми власності.

Установлено технічні та виробничі регламенти та класифікація коньяків України. Залежно від походження спирту коньячного, способу та строку його витримки коньяки України поділяються на ординарні та марочні. Під час виробництва ординарних коньяків можливе використання витриманих не менше 3 років спиртів коньячних невітчизняного походження за умови, що частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження у перерахунку на 1 л 100%-вого спирту виробленої продукції має бути не менше ніж: 15 % – у 2019 році; 20 % – 2020-му; 25 % – 2021-му; 30 % – 2022-му; 40 % – 2023-му; 50 % – 2024 -му; 60 % – 2025-му; 70 % – у 2026-му; 85 % – з 2027 року (наказ Мінагрополітики від 27.12.17 р. № 702).

Із 11 лютого безвиїзний банківській нагляд здійснюється відповідно до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.12.18 р. № 135. Такий нагляд проводиться у формах: поточного моніторингу фінансового стану банку та показників банківської групи з урахуванням ризик-орієнтованого підходу; оцінки банку на підставі оцінки рівня ризиків та якості управління ризиками; камеральної перевірки банку.

Нацбанк має запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку за наявності хоча б однієї з ознак, передбачених п. 33 гл. ІV Положення. Це, наприклад, виявлення фактів ризикової діяльності, порушень банківського законодавства, нормативних документів НБУ, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку, фактів невиконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками чи іншими кредиторами банку або виникнення реальної загрози невиконання банком таких зобов’язань тощо.

Із 12 лютого набувають чинності зміни до форми декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 719. Уточнено зміст рядків 4.1, 4.1.1–4.1.3; 4.3, 4.3.1–4.3.3; 4.6, 4.6.1–4.6.3.

Виключено форми розрахунків з рентної плати: за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2); користування радіочастотним ресурсом України (додаток 4); транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами (додаток 10) та за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України (додаток 11).

Відповідно у новій редакції викладено рядок 5, де зазначається кількість типів додатків (розрахунків), поданих із податковою декларацією.

Одночасно втрачає чинність наказ Мінфіну від 17.09.12 р. № 1001, яким затверджено форму податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні (наказ Мінфіну від 21.08.18 р. № 707).

Із 16 лютого набули чинності Порядок та критерії уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій, та Порядок перевірки дотримання такими лабораторіями критеріїв уповноваження та його позбавлення (далі – Порядок 1, Порядок 2), затверджені на виконання п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону від 18.05.17 р. № 2042-VIII.

Порядком 1 визначаються механізм та критерії, за якими Держпродспоживслужба здійснює уповноваження лабораторій для цілей державного контролю лабораторних досліджень (випробувань) відібраних зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження та будь-яких речовин (у т. ч. із довкілля), які пов’язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та кормів, здоров’ям та благополуччям тварин. Для отримання уповноваження лабораторія має подати до Держпродспоживслужби заяву та документи за переліком, установленим п. 8 Порядку 1. Рішення Держпродспоживслужби, прийняте за результатами розгляду заяви, оприлюднюється на веб-сайті служби, а його копія надсилається (вручається) заявникові протягом 3 робочих днів (далі – р. д.) після його прийняття (п. 15 Порядку 1).

Згідно з Порядком 2 Держпродспоживслужба проводить планову та позапланову перевірки уповноважених акредитованих лабораторій, референс-лабораторій (далі – лабораторії). Планова перевірка проводиться раз на 3 роки з часу отримання уповноваження, позапланова – за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку, а саме:

• у разі подання лабораторією письмової заяви до Держпродспоживслужби про проведення перевірки за бажанням відповідної лабораторії або звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що заподіяло шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Для підтвердження порушення подаються документи або їх копії (за наявності);
• отримання Держпродспоживслужбою результатів арбітражного дослідження (випробування), якими не підтверджуються результати проведеного лабораторією основного дослідження (випробування).

До завершення позапланової перевірки лабораторія не має права проводити дослідження (випробування) для цілей державного контролю.

Планова перевірка може тривати не більше 10 р. д., а позапланова – 7 р. д. з дня отримання Держпродспоживслужбою інформації та документів, зазначених у п. 5 Порядку 2 (постанова КМУ від 10.01.19 р. № 10).

22 лютого спливає пільговий період застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (Закон від 08.11.18 р. № 2612-VIIІ).

До 15 лютого СГ, які провадять діяльність у видобувних галузях, мають направити до Мінвугілля для оприлюднення інформацію про істотні умови угод про користування надрами (крім самих угод) разом з відповідними витягами з таких угод.

До 15 лютого на веб-сайті Держгеонадра мають бути розміщені копії спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спецдозвіл), угод про умови користування надрами та додатків до них (у т. ч. зміни до програм робіт), інформація про заяви на отримання спецдозволів, заяви про проведення підготовки ділянок надр до аукціонів із продажу спецдозволів, а також про будь-які зміни до цих документів.

Вищезазначене передбачено Законом від 18.09.18 р. № 2545-VIII, прийнятим у зв’язку з приєднанням України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (набув чинності з 28.11.18 р.).

До 1 березня не використані СПД торік ліцензії на експорт та імпорт товарів, визначені у постанові КМУ від 20.12.17 р. № 1018, є дійсними, якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України (постанова КМУ від 27.12.18 р. № 1136).

СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ

Зі звіту за січень уведено в дію форми державного статистичного спостереження зі статистики:

трубопровідного транспорту – № 12-труб (місячна) «Звіт про транспортування вантажів трубопроводами». Форма поширюється на юросіб, які провадять діяльність із транспортування вантажів магістральними трубопроводами. Із 1 лютого втратив чинність наказ Держстату від 05.05.15 р. № 112, яким затверджено попередню форму (наказ Держстату від 15.01.19 р. № 17);

надання населенню субсидій – № 1-субсидії (місячна) «Звіт про надання населенню субсидій». Форма поширюється на юросіб, які призначають житлові субсидії та контролюють їх цільове використання. Із 1 лютого втратив чинність наказ Держстату від 19.07.17 р. № 176, яким затверджено попередню форму (наказ Держстату від 26.12.18 р. № 285).

***

Із 1 лютого втратив чинність наказ Держстату від 10.06.16 р. № 90 у частині затвердження статистичної форми № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Починаючи зі звіту за I квартал 2019 року уводиться в дію форма № 1-ПВ (квартальна), затверджена наказом Держстату від 06.07.18 р. № 134 (далі – Наказ № 134). Форма поширюється на юросіб та їхні відокремлені підрозділи.

Із 1 лютого визнано недійсними роз’яснення Держстату:

від 13.07.16 р. № 17.4-12/5 до статформи № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». До форми, затвердженої Наказом № 134, видано роз’яснення Держстату від 06.07.18 р. № 17.4-12/11;

від 24.11.14 р. № 17.4-12/51 до статформи № 1-опт (місячна) «Звіт про обсяг оптового товарообороту». До форми, затвердженої наказом Держстату від 13.07.18 р. № 149, видано роз’яснення Держстату від 16.07.18 р. № 17.4-12/31;

від 31.10.16 р. № 17.4-12/24 до статформи № 1-торг (місячна) «Звіт про товарооборот торгової мережі». До форми, затвердженої наказом Держстату від 16.07.18 р. № 153, видано роз’яснення Держстату від 16.07.18 р. № 17.4-12/37;

від 28.11.12 р. № 18/1-12/5 до статформи № 1-ПО (місячна) «Звіт про виробництво продукції військового та спеціального призначення». До форми, затвердженої наказом Держстату від 06.07.18 р. № 127, видано роз’яснення Держстату від 06.07.18 р. № 17.4-12/7;

від 11.12.15 р. № 17.4-12/27 до статформи № 1-торг (нафтопродукти) (місячна) «Продаж світлих нафтопродуктів і газу». До форми, затвердженої наказом Держстату від 16.07.18 р. № 154, видано роз’яснення Держстату від 16.07.18 р. № 17.4-12/33;

від 21.07.15 р. № 17.4-12/6 до статформи № 12-труб (місячна) «Звіт про транспортування вантажів трубопроводами». До форми, затвердженої наказом Держстату від 15.01.19 р. № 17, видано роз’яснення Держстату від 15.01.19 р. № 17.4-12/1-19.