«Гуртожитське» законодавство: що схвалили і що поховали
18.11.2015 240 0 0
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальних послуг, в Україні, без урахування АР Крим та м. Севастополя, станом на 1 жовтня поточного року налічується понад 3 тис. гуртожитків. Більшість з них (майже 2 тис. будівель) перебувають у комунальній власності, решта – у державній власності (559 будівель) та включені до статутних капіталів товариств (522 будівлі).
Найгірше живеться українцям в останніх, головним чином через те, що наразі їм важко реалізувати своє право на приватизацію житлової площі в гуртожитку, оскільки спочатку він має перейти у комунальну власність. Відтак, у будь-який момент, за рішенням власника гуртожитку, його мешканці можуть залишитися просто неба.
Справа в тому, що у діючій нормі статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» йдеться, що передача гуртожитків у власність територіальних громад із метою наступної приватизації в них житлових приміщень законними мешканцями гуртожитків, які увійшли до статутних фондів товариства, передбачає наявність згоди таких товариств, або ж повної попередньої компенсації вартості будівлі. На практиці отримати таку згоду часто нереально зі зрозумілих причин. Про виплату компенсації вартості гуртожитків взагалі краще промовчати з огляду на загальну економічну кризу і рівень доходів громадян.
У цьому плані мешканцям гуртожитків, котрі перебувають у державній формі власності, дещо простіше: відповідно до того ж Закону, вони можуть приватизувати займані ними житлові приміщення після передачі гуртожитків у власність територіальних громад, яка проходить безоплатно і без будь-яких на те дозволів.
Так, наразі, за інформацією Мінрегіону, у комунальній власності перебуває понад тисячу гуртожитків, котрі донедавна рахувалися «державними», і лише три сотні гуртожитків, які були включені до статутних капіталів товариств.
Загалом дозвіл на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках отримали мешканці 1 651 такої будівлі. А це понад 123 тис. житлових приміщень. Станом на 1 жовтня поточного року було приватизовано більше 61 тис. житлових приміщень, що становить 49,5% від загальної кількості.
Днями у мешканців гуртожитків з’явилася надія на покращення складеної ситуації. Минулого тижня, 11 листопада, парламентарі схвалили у першому читанніпроект Закону №1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)».
Примітно, під час голосування цей законопроект підтримали майже всі політичні сили. «Сьогодні і зараз сотні тисяч українців очікують прийняття цього Закону. Очікують його прийняття і в Дніпропетровську, і в Харкові, і в Одесі, в усіх містах України. З 2009 року в нашій державі діє Закон «Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків», але всім давно відомо, що вказаний закон так і не запрацював у повній мірі, на практиці він, дійсно, «пробуксовує». Через прогалини правового регулювання люди, які вимушені мешкати в гуртожитках, не можуть реалізувати свої навіть елементарні, але вкрай важливі для них житлові права. Багато людей просто перебувають в заручниках, оскільки їхнє житло в гуртожитку були незаконно включені до статутних фондів господарських товариств, створених в результаті приватизації. Люди навіть і не здогадувалися, що їх колись приватизували разом з їхніми гуртожитками. Законом була передбачена заборона на виселення людей з гуртожитків, але насправді, на практиці приватні власники створюють жахливі, нестерпні, іноді навіть нелюдські умови для проживання, що люди вимушені бросати свої домівки. Рішення місцевих рад про прийняття гуртожитків у комунальну власність можуть не виконуватися роками. Ми маємо негайно виправити цю ситуацію» - до прикладу, висловився у підтримку проекту під час його розгляду депутат Максим Курячий.
Так, «за» відповідне рішення проголосувало 248 народних обранців.
Зауважимо, схвалений парламентарями документ сприяє реалізації житлових права громадян, які не мають власного житла і на законних підставах фактично проживають у гуртожитках та зареєстровані в них більше 5 років, шляхом безоплатної приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, де вони проживають.
Зокрема, для забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків законопроектом №1076 встановлено, що гуртожитки, які були збудовані за радянських часів за загальнодержавні кошти та під час приватизації і корпоратизації та включені до статутних капіталів (фондів) приватних (колективних) товариств (організацій) передаються у власність територіальних громад.
При цьому документом визначено, що способів передачі у таку власність може бути декілька:
1) на безкомпенсаційній основі відповідно до цього Закону – за рішенням власника гуртожитку;
2) на частково-компенсаційній основі відповідно до цього Закону – за спільним рішенням власника гуртожитку та сесії місцевої ради;
3) на частково-компенсаційній основі відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей визначених цим Законом (на договірних засадах) в розмірі, меншому ніж розмір визначений відповідно до частини четвертої цієї статті – за спільним рішенням власника гуртожитку та сесії місцевої ради або за рішенням суду за позовом місцевої ради;
4) на повній компенсаційній основі за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті - за рішення суду за позовом власника гуртожитку.
Загалом же метою законопроекту №1076 є виправлення неузгодженостей і заповнення прогалин правового регулювання реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, в частині більш чіткого визначення відповідних термінів і понять та умов і порядку передачі у комунальну власність гуртожитків, які було включено до статутних капіталів акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації.
Зокрема, згідно з пояснювальною запискою, шляхами досягнення цієї мети є врегулювання розбіжностей між положеннями чинних законів України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» № 500, «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» та Житлового кодексу УРСР.
Для цього, законопроектом, передбачається внести зміни та доповнення стосовно критеріїв визначення поширення сфери дії Закону № 500 (законні та правомірні мешканці гуртожитків), принципів передачі гуртожитків у власність територіальних громад (на компенсаційний чи безкомпенсаційний основі), запровадження використання уніфікованого понятійного апарату (визначень, термінів, понять) та викладення в уточненій редакції формулювань окремих положень (речень, абзаців, частин статей і статей) до вищевказаних законодавчих актів.
Поряд з цим варто зауважити, що 11 листопада Верховна Рада розглядала ще декілька «гуртожитських» ініціатив – проекти Законів №1382 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо захисту прав мешканців гуртожитків», №2283а«Про внесення змін до деяких законів України (щодо реалізації права на приватизацію житла мешканцями гуртожитків)», №2589 «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад)» та№2434а «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо спрощення господарських відносин у житловій сфері)». Однак усі ці законодавчі документи були відхилені, оскільки так чи інакше були суголосні зі вже прийнятим проектом Закону №1076.
«Ми не можемо приймати 5 законів, предмет врегулювання в яких є один. Уявіть собі, що 5 законів буде готуватись до другого читання. У них з'являться норми, які будуть суперечити одна одній. Я не заперечую, що в інших законах можуть бути норми, які варто врахувати для підготовки до другого читання, але за основу може бути прийнятий один закон. Ми вже його прийняли цей закон. Тому ми можемо проголосувати лише одне уточнення: прийняти цей закон за основу» - мотивував під час обговорення ініціатив нардеп Віктор Пинзеник.
І таке рішення парламентарями було прийняте – проект Закону №1076 було взято за основу. Народні обранці погодилися до другого читання підготувати документ із врахуванням неідентичних норм усіх відхилених законопроектів.
Наразі з числа «гуртожитських» ініціатив у Комітетах Верховної Ради залишилося лише кілька документів – проект Закону №3170 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо розширення сфери дії Закону)» та нещодавно зареєстрованийзаконопроект №3485 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (щодо Державної спеціальної служби транспорту)».
Які зміни пропонується внести останнім? – поки невідомо. А ось законопроект №3170 має на меті надання можливості жителям гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні державних навчальних закладів, можливості приватизувати приміщення гуртожитків, в яких вони проживають. При цьому, основним способом її досягнення, згідно з пояснювальною запискою, є виключення з переліку гуртожитків, на які не поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», гуртожитків, які перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні державних навчальних закладів.
Джерело: http://law.jkg-portal.com.ua/ua/publi...
Коментарі до матеріалу