Що передбачають норми законопроєкту про підтримку підприємств ОПК

Ніна Южаніна (далі – Н. Ю.) розповіла про основні норми законопроєкту № 13420, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, а також наголосила на певних його особливостях. 

Так, передбачено формування Міноборони Переліку підприємств ОПК та надання цим підприємствам певних преференцій. 

До Переліку за заявою включаються юридичні особи, які одночасно відповідають умовам: 

• частка чистого доходу від діяльності з продажу товарів власного виробництва, виконання робіт або надання послуг у сфері оборони становить не менше 90 % загального доходу; 
• на момент подання заяви розраховується за попередній рік, протягом усього періоду перебування у Переліку розраховується за кожен квартал (для прикладу: для Дії Сіті завжди розраховується за рік – Н. Ю.); 
• для розрахунку до загального доходу включається чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (можуть бути такі ж проблеми як з ОВДП для четвертої групи спрощенців – Н. Ю.); 
• юридична особа або її відокремлений підрозділ має місцезнаходження в межах територій (областей), перелік яких визначає Міноборони (з погляду безпеки, здається безглуздо. Для Дії Сіті такої вимоги немає – Н. Ю.).

Законопроектом передбачено, що підприємство може подати заяву на релокацію, яка має бути завершена до кінця 2028 року. 

Також до Переліку включаються ЮО, що вказуються Міноборони у міжнародному договорі, що передбачає експорт технологій військового призначення. 

Не може бути включено до Переліку підприємств ОПК юридичну особу, яка: 

• не є платником податку на прибуток підприємств; 
• є неприбутковою організацією; 
• застосовує спеціальні режими оподаткування; 
• зареєстровано на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави; 
• не розкрило інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності; 
• учасники якого пов'язані з РФ; 
• у статутному капіталі якого 25 % і більше належать ЮО, зареєстровані в державах, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом; 
• щодо якого застосовані санкції або яка пов'язана з особами, до яких застосовано санкції; 
• визнано банкрутом; 
• перебуває у процесі припинення, крім перетворення; 
• має заборгованість зі сплати податків та/або ЄСВ; 
• щодо якого за останні 12 місяців було встановлено факт прострочення з її вини виконання зобов'язань за договором поставки для потреб сил оборони строком на понад 60 календарних днів. 

«У мене є зауваження щодо кількох критеріїв: деякі з них повторюють помилки включення/не включення до «Клубу Білого Бізнесу», – зауважує депутатка. 

Підприємства, включені до Переліку: 

1) до 1 січня 2036 року звільнено від: 

• податку на прибуток, якщо: 
  • прибуток реінвестується за певними напрямами;
  • дивіденди не нараховуються та не виплачуються (крім дивідендів на користь держави); 
• земельного податку; 
• податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 
• екологічного податку; 

2) не оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність (мають оприлюднити після кінця війни плюс 3 місяці); 

3) мають особливості експорту товарів та технологій військового призначення та подвійного використання (за певних умов); 

4) доступ до даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо підприємств, включених до Переліку, обмежується; 

5) Нацбанку рекомендовано встановити особливості здійснення валютних операцій та валютного нагляду на цих підприємствах. 

Доступ до Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу обмежений. 

Міноборони передає дані з Переліку до ДПС, Держмитслужби, Держказначейства, Мін'юсту, Генпрокурору, НБУ, ЦОВВ, який реалізує державну політику в сфері державного експортного контролю, а також органам місцевого самоврядування, територіальні громади, яких було обрано для релокацій.  

Н. Южаніна