Альтернатива банківським кредитам Коли аграрні розписки широко застосовуватимуть на практиці?

На Закон «Про аграрні розписки» покладали великі надії. Попри те, що він чинний уже 2,5 року, аграрні розписки (АР) як інструмент залучення ресурсів сільгосптоваровиробниками й досі не запрацювали на повну.

Тим часом експерти стверджують, що застосування АР треба якнайшвидше поширювати. Адже це добра альтернатива банківським кредитам, відсотки за якими для малого та середнього бізнесу не під силу. Та й доступ до них лімітований — здебільшого кредитують великі компанії. Щоправда, фахівці підкреслюють: навіть не кожен великий бізнес має таку рентабельність, щоб без проблем віддавати гроші, позичені у фінустанов під 30% річних.

На носі посівна озимини, не забариться й весняна кампанія. Тож через недоступність банківських кредитів для дрібного бізнесу АР — вихід для фермера в поповненні обігового капіталу. Приміром, виробник за допомогою аграрних розписок може отримати від постачальника товари: насіння, засоби захисту рослин, добрива або фінансовий ресурс. Під заставу йде не земля, а майбутній урожай із цієї ділянки.

Механізм відточують на пілоті

Як повідомила під час експертної зустрічі у форматі відеоконференції в Кабміні директор департаменту правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства Інна Гребенюк,пілотний проект з АР, який реалізовували на Полтавщині, показав свою результативність, попри деякі нюанси, які або вже усунули або в процесі. «Нині поширюємо його ще на три області: Черкаську, Харківську та Вінницьку. До кінця 2015 року плануємо доопрацювати питання, які виникатимуть на практиці, щоб поширити на всю Україну», — каже директор департаменту. Вона додає, що нові області вибирали зокрема за наповненістю кадастру. Адже видавати аграрну розписку можуть ті виробники, які мають документ про право власності на землю або про право оренди.

До речі, представники Полтавщини уточнили, що з лютого цього року видали 10 АР на загальну суму 40 мільйонів гривень, в основному на кукурудзу. Полтавці наголосили, що провели широку роз’яснювальну роботу серед нотаріусів, фермерів і радять іншим областям, щоб не дискредитувати проект, правильно підійти до цього, бо полтавські фермери були не обізнані. Очевидно й новизна інструменту вплинула на його застосування. Але основні причини пробуксовки АР це недостатнє на початку реалізації пілоту врегулювання питання підключення нотаріусів до реєстрів, сплати державного мита при реєстрації розписок. «Нині вони врегульовані: вільний доступ до реєстрів, одноразова плата за підключення нотаріуса — 400 гривень, держмито 0,1% суми залучених коштів. Тепер усі нотаріуси за бажання можуть працювати з розписками. Залишається досить складним механізм виконання стягнень за розписками — розглядаємо можливість через виконавчий напис нотаріуса. Треба спрощувати, щоб розуміли всі учасники процесу. Це саме стосується і складної процедури стягнення податку на додану вартість», — каже Інна Гребенюк.

Покупці висувають умови

«Попередній механізм — застава майбутнього врожаю — не був ефективний, бо стягнути було дуже складно. АР — це переінакшена застава майбутнього врожаю з удосконаленим механізмом стягнення. Але коли цей механізм прописували, не було збалансовано інтереси трьох зацікавлених груп: компанії-кредитори, виробники сільгосппродукції та компанії, які купують продукцію у цих виробників», — переконаний юрист компанії WTS Consulting Максим Олексіюк.

За його словами, кредитор за аграрною розпискою, якщо боржник не виконав свої зобов’язання, має право накласти стягнення на предмет застави, будь-яке інше майно не лише боржника, а й того, хто придбав предмет застави у боржника. При цьому доводити те, що придбане зерно у боржника — партія під розпискою, має не стягувач, а боржник за АР.

«Тож коли компанія за розпискою продала в кредит, наприклад, насіння, а зерно боржник продав трейдеру, то компанія-кредитор може вимагати від останнього погашення боргу без доведення походження зерна, наклавши стягнення на будь-яке майно трейдера. Це призвело до того, що більшість трейдерів почали відслідковувати за держреєстром розписок (вони у відкритому доступі), хто видав АР, і вкрай неохоче купують зерно у цих виробників. Такий механізм стягнення перешкоджає широкому поширенню перспективного інструменту, яким є АР. Закон треба доопрацьовувати, зобов’язавши доводити походження зерна стягувача», — вважає Максим Олексіюк.

На думку директора департаменту технічного контролю компанії «Бейкер Тіллі» Олександра Суворова, якщо швидко усунути всі бар’єри в застосуванні розписок, то, можливо, до кінця року матимемо ефективний інструмент, який працюватиме на розвиток сільського господарства. За його словами, може йтися про мільярди гривень, залучених в АПК. І міжнародні постачальники готові працювати з АР за максимального захисту прав кредиторів.

Уже восени матимемо змогу оцінити, настільки цей захист реалізований з огляду на виконання чи невиконання зо бов’язань позичальниками.

Джерело:http://ukurier.gov.ua/uk/articles/alt...

Читайте також:

&5673

&5072

&5049