Земельний податок без цільового призначення

Як перевірити, що вартість землі не зросла
Чи мають фізособи пільгу із земельного податку при передачі землі за договором емфітевзису?
Чи сплачувати земельний податок, якщо ділянка не зареєстрована в Держземкадастрі?

Кожна ділянка землі відрізняється від іншого своїм розташуванням, оцінкою і, природно, своїм призначенням. Визначає статус ділянки держава. Все, що стосується землі в Україні, регулюється Земельним кодексом. У ньому ж присутнє таке поняття як «цільове призначення» землі, яке зазвичай вказується в держакті про право власності або іншому правовстановлювальному документі. Власник (користувач) землі повинен використовувати землю строго за призначенням, зазначеному в правовому документі. У Держземкадастрі, як єдиної державної геоінформаційної системи, міститься інформація про кількісну і якісну характеристику земель, їх нормативно-грошову оцінку, а також цільове призначення земельних ділянок.

Дані, що містяться в Держземкадастрі є основоположними для нарахування земельного податку. А саме, сума податку безпосередньо залежить від розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. З 2017 року діє новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Мінагропрому України від 25.11.2016 року №489. Згідно цього Порядку розрахунок нормативно-грошової оцінки земель безпосередньо залежить в тому числі від коефіцієнта, встановленого на підставі Класифікації, що характеризує функціональне (цільове) використання земельної ділянки. Якщо ж в держземкадастр така інформація відсутня, при розрахунку оцінки землі застосовується збільшений коефіцієнт.

Наказом Мінагропрому України від 27.03.2018 №162, з 17.07.2018 року введені нові збільшені коефіцієнти нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Зокрема, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Держземкадастру або по ним відсутній код Класифікації видів цільового призначення, застосовується коефіцієнт зі значенням 3,0 (до цього часу застосовувався коефіцієнт 2,0).

Тобто, відсутність коду класифікації видів цільового призначення земель або помилки при їх внесення в держземкадастр виражається вже в значній грошовому розмірі. Не можна обійти увагою і той момент, коли землекористувачі свідомо не розкривали цільове призначення своїх ділянок, так як встановлені коефіцієнти по відсутній інформації були менше ніж якби така інформація була внесена до кадастру. Тепер державними органами дано спонукальний мотив для землекористувачів як для наповнення як бюджету, так і інформаційної бази кадастру.

Що стосується питання сплати земельного податку в бюджет необхідно підкреслити наступний суттєвий момент.

Статтею 286 Податкового кодексу України визначено, що в разі зміни протягом року об'єкта та/або бази платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися такі зміни. Також, в цих обставинах, до декларації додається довідка (витяг) про розмір нової нормативної грошової оцінки землі. Тобто, вказане збільшення є підставою для перерахунку (уточнення) задекларованих сум податку.

Якщо платник плати за землю не подав такої податкової декларації протягом зазначеного проміжку часу, до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ України. А саме, в розмірі 170 грн. за неподання або несвоєчасне подання за перший випадок і 1020 грн. якщо порушення допущено повторно.

Крім цього, стаття 50 ПКУ визначає обов'язок платника, у разі встановлення ним в попередньо поданих деклараціях, заниження податкового зобов'язання, здійснити наступне:

• подати уточнюючий розрахунок;
• сплатити суму недоплати;
• оплатити, до подання такого уточнюючого розрахунку, штраф в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

У разі нездійснення платником вищезгаданого, контролюючий (фіскальний) орган матиме підстави для застосування штрафних санкцій в розмірі 25% від суми недоплати.

Підсумовуючи вищесказане, для всіх землекористувачів, у яких в Держземкадастрі відсутній код Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки, необхідно врахувати:

• суми земельного податку підлягають коригуванню в бік збільшення;
• оптимальним варіантом, який мінімізує можливий витрачання коштів на сплату штрафних санкцій є уявлення уточнюючого розрахунку, в якому збільшення суми земельного податку розраховано починаючи з 17.07.2018 року;
• подання уточнюючого розрахунку має супроводжуватися отриманням нової довідки (виписки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та одночасної її подачею контролюючому органу.

У висновку хотілося б порекомендувати платникам податку, у яких відсутня необхідна інформація в Держземкадастрі, визначитися щодо необхідності внесення такої інформації в Держземкадстр, в тому числі і про цільове призначення земельних ділянок.

Тетяна Савчук

Керівник департаменту обліку та аудиту

юридичного об'єднання ID Legal Group

id-legalgroup.com