Запізнілі первинні документи від постачальника: як враховувати у витратах

З питань, що стосуються формування витрат у бухобліку, необхідно звернутися за роз'ясненнями до Мінфіну.

При виявлені у фінзвітності помилок платником подається до контролюючих органів уточнююча декларація разом із уточнюючою фінзвітністю за відповідний звітний період.

ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку) на різниці - суми витрат, які через відсутність документів не були враховані у складі витрат минулих звітних (податкових) періодів.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 01.04.2019 р. № 1372/ІПК/20-40-12-04-11

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло лист про надання індивідуальної податкової консультації з питання права підприємства враховувати у поточні витрати кварталу витрати по документах, які були виписані постачальником та сплата постачальнику здійснена у попередніх кварталах, документи отримані у поточному кварталі (із запізненням), витрати не були проведені у періоді, у якому вони були понесені через відсутність оригіналів документів, та чи потрібно коригувати такі витрати за рахунок податкових різниць.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначенні абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Одним із основних завдань Міністерства фінансів України згідно з Положенням, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 446/2011, є здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, з питань, що стосуються формування витрат у бухгалтерському обліку, необхідно звернутися за роз'ясненнями до Міністерства фінансів України.

Пунктом 6 ст. 14 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) визначено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

Згідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 Кодексу.

Отже, при виявленні у фінансовій звітності помилок платником подається до контролюючих органів уточнююча декларація разом із уточнюючою фінансовою звітністю за відповідний звітний період.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу III ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) на різниці - суми витрат, які через відсутність документів не були враховані у складі витрат минулих звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.