Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Закупівля електроенергії бюджетними установами

27.11.2019

Згідно з п. 13 розд. XVII Закону від 13.04.17 р. № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії« (далі – Закон № 2019) тимчасово, на період з 01.01.19 р. по 31.12.20 р., універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником цих послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності.

Бюджетні установи мають право закуповувати електроенергію і як товар, і як універсальну послугу. При цьому в обох випадках постачальником може бути одна і та ж юридична особа. Тобто визначений відповідно до Закону № 2019 електропостачальник, який виконує зобов’язання щодо надання універсальної послуги, може продавати електроенергію і як звичайний постачальник. І якщо в першому випадку тариф на таку послугу затверджує НКРЕКП як регулятор, то в другому – ціни є вільними (ціну визначає сам постачальник).

Як передбачено ст. 63 Закону № 2019, у межах території провадження діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. Таким чином, відповідно до норм Закону № 2019 бюджетні установи мають право, проте не зобов’язані, закуповувати електроенергію як універсальну послугу. Придбавати електроенергію у такий спосіб можна із застосуванням переговорної процедури згідно із п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), а саме: у разі відсутності конкуренції (у т. ч. із технічних причин) на відповідному ринку, унаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

На виконання норм Закону № 2019 із 01.07.19 р. запроваджено реалізацію другого етапу реформування ринку електроенергії, відповідно до якого одночасно починають діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу вперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори.
У зв’язку із початком функціонування нового ринку електроенергії змінилися принципи ціноутворення на ринку електроенергії.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону № 922 договір про закупівлю укладається на підставі норм Цивільного та Господарського кодексів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону № 922.

Важливо: у зв’язку зі зміною порядку формування тарифу та рівня тарифу на послуги з передання електроенергії (передання є послугою) бюджетні установи не можуть змінювати умови основного договору, який укладено на придбання електроенергії як товару. У такому разі ця закупівля вважається новим предметом договору.

Однак п. 5 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку і торгівлі від 17.03.16 р. № 454, установлено, що якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов’язаної (пов’язаних) із постачанням товарів (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), тоді предметом закупівлі є товари за умови, що вартість такої послуги (послуг) не перевищує вартості самих товарів. Тобто закупівля електроенергії як універсальної послуги здійснюється як закупівля товару.

Споживачі електроенергії, які є замовниками за Законом № 922, мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону та з урахуванням законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії.


ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

16.10.2019  № 16-06-06/17717

Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) розглянула лист <...> та в межах компетенції повідомляє таке.

Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019) визначено засади реформування ринку електричної енергії, реалізація яких передбачена в два етапи.

Перший етап реформування ринку електроенергії розпочався з 01.01.2019 та торкнувся роздрібного ринку - постачальників, які працюють з кінцевими споживачами.

Після прийняття Закону № 2019 розподіл (транспортування електроенергії) здійснюється суб'єктом природних монополій, а постачання - «приватними» суб'єктами. Тобто послуги з розподілу та постачання електричної енергії надаються окремими суб'єктами господарювання.

Постачання електричної енергії у розумінні Закону № 2019 не належить до сфери природних монополій та є конкурентним видом діяльності.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) застосовується до замовників за умови, що вартість предмету закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Таким чином, здійснення закупівлі електроенергії як товару споживачами, які є замовниками згідно з положеннями Закону, має здійснюватися за основною процедурою закупівлі - відкритими торгами. Переговорна процедура застосовується як виняток у вичерпному переліку випадків.

Згідно з пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019 тимчасово, на період з 01.01.2019 по 31.12.2020, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності.

З огляду на зазначене бюджетні установи мають право закуповувати електроенергію і як товар, і як універсальну послугу. При цьому в обох випадках постачальником може бути одна і та ж юридична особа. Тобто визначений відповідно до Закону № 2019 електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги, може продавати електроенергію не тільки як постачальник універсальної послуги, а й як звичайний постачальник. І якщо в першому випадку тариф на таку послугу затверджує НКРЕКП як регулятор, то в другому ціни є вільними (ціну визначає сам постачальник).

Відповідно до статті 63 Закону № 2019 у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. <...>

Таким чином, відповідно до норм Закону № 2019 бюджетним установам надано право, проте не зобов'язано, закуповувати електроенергію як універсальну послугу. При цьому придбання електроенергії як універсальної послуги може здійснюватися із застосуванням переговорної процедури відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону, а саме: відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Відповідно до Закону № 2019 з 01.07.2019 запроваджено реалізацію другого етапу реформування ринку електроенергії, відповідно до якого одночасно починають діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу вперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори.

У зв'язку із початком функціонування нового ринку електроенергії відбулись зміни у принципах ціноутворення на ринку електроенергії.

Відповідно до умов частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 36 Закону.

У зв'язку із зміною порядку формування тарифу та рівня тарифу на послуги з передачі електроенергії («передача» є послугою) бюджетні установи не можуть змінювати умови основного договору, який укладено на придбання електроенергії як товару. В такому випадку така закупівля вважається новим предметом договору.

Однак пунктом 5 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, визначено, що якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Тобто закупівля електричної енергії як універсальної послуги здійснюється як товар.

Споживачі електричної енергії, які є замовниками за Законом, мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог Закону та з урахуванням законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії.

Відповідальність за відповідність заключних договорів вимогам законодавчих та нормативно-правових актів несуть розпорядники бюджетних коштів.

З огляду на зазначене всі учасники бюджетного процесу мають діяти в межах чинного законодавства, не порушуючи вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Для більш детальних роз'яснень з приводу цього питання пропонуємо звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке відповідно до статті 7 Закону здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом.

Перший заступник Голови

В. Дуда

Коментарі до матеріалу
Популярне
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
08.07.2025
З 5 липня в Україні відновлюється обов’язкове подання статистичної звітності
Президент 3 липня підписав Закон від 18.06.2025 № 4505-IX, він офіційно опублікований 5 липня і з цього дня набув чинності. Верховна Рада підтримала зміни до п. 1 Закону від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнн...
Нове
15.09.2025
Чи вимагати трудову книжку при працевлаштуванні сумісника
Надамо відповідь на наступні запитання: чи має надати трудову книжку працівник при працевлаштуванні за сумісництвом та який документ має надати працівник замість трудової книжки. Більше за темою: Особливості оформлення на роботу сумісника Чи має надати трудову книжку працівник при працевлаштуванні ...
15.09.2025
Передоручення: як правильно оформити довіреність на передачу повноважень
Розглянемо, що таке передоручення; яка форма довіреності, виданої в порядку передоручення; умови та особливості оформлення коли передоручення втрачає чинність; порядок скасування довіреності тощо. Більше за темою: Як оформити довіреність на підписання ТТН та інших документів посередником, який відв...
15.09.2025
Як заповнити додаток 1 до декларації екоподатку в частині викидів двоокису вуглецю у разі перевищення їх обсягу (500 тонн) протягом поточного року
Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації. При цьому для кожного стаціонарного джерела забруднення складається два окремих додатка 1, один з яких – для декларування податкових зобов’язань з ек...
Кращі матеріали