Закупка электроэнергии бюджетными учреждениями

Согласно п. 13 разд. XVII Закона от 13.04.17 г. № 2019-VIII «О рынке электрической энергии» (далее – Закон № 2019) временно, на период с 01.01.19 г. по 31.12.20 г., универсальные услуги, кроме бытовых и малых небытовых потребителей, предоставляются поставщиком этих услуг также бюджетным учреждениям независимо от размера договорной мощности.

Бюджетные учреждения имеют право закупать электроэнергию и как товар, и как универсальную услугу. При этом в обоих случаях поставщиком может быть одно и то же юридическое лицо. То есть определенный согласно Закону № 2019 электропоставщик, который выполняет обязательства относительно предоставления универсальной услуги, может продавать электроэнергию и как обычный поставщик. И если в первом случае тариф на такую услугу утверждает НКРЭКУ как регулятор, то во втором – цены являются свободными (цену определяет сам поставщик).

Как предусмотрено ст. 63 Закона № 2019, в пределах территории осуществления деятельности одного поставщика универсальных услуг не допускается осуществление деятельности другими поставщиками универсальных услуг. Таким образом, согласно нормам Закона № 2019 бюджетные учреждения имеют право, однако не обязаны закупать электроэнергию как универсальную услугу. Приобретать электроэнергию таким образом можно с применением переговорной процедуры согласно п. 2 ч. 2 ст. 35 Закона от 25.12.15 г. № 922-VIII «О публичных закупках» (далее – Закон № 922), а именно: в случае отсутствия конкуренции (в т. ч. по технической причине) на соответствующем рынке, вследствие чего договор о закупке может быть заключен только с одним поставщиком, при отсутствии при этом альтернативы.

Во исполнение норм Закона № 2019 с 01.07.19 г. внедрена реализация второго этапа реформирования рынка электроэнергии, согласно которому одновременно начинают действовать балансирующий рынок и рынок вспомогательных услуг, рынок «на сутки вперед» и внутрисуточный рынок, двусторонние договоры.

В связи с началом функционирования нового рынка электроэнергии изменились принципы ценообразования на рынке электроэнергии.

Согласно ч. 1 ст. 36 Закона № 922 договор о закупке заключается на основании норм Гражданского и Хозяйственного кодексов с учетом особенностей, определенных этим Законом. При этом существенные условия договора о закупке не могут изменяться после его подписания до исполнения обязательств сторонами в полном объеме, кроме случаев, предусмотренных ч. 4 ст. 36 Закона № 922.

Важно: в связи с изменением порядка формирования тарифа и уровня тарифа на услуги по передаче электроэнергии (передача является услугой) бюджетные учреждения не могут менять условия основного договора, который заключен на приобретение электроэнергии как товара. В таком случае эта закупка считается новым предметом договора.

Однако п. 5 Порядка определения предмета закупки, утвержденного приказом Минэкономразвития и торговли от 17.03.16 г. № 454, установлено, что если во время осуществления заказчиком закупки товаров предполагается также закупка услуги (услуг), связанной (связанных) с поставкой товаров (в частности, услуги по транспортировке, установке, монтажу, наладке, инсталляции программного обеспечения, обучения персонала и т. п.), тогда предметом закупки являются товары при условии, что стоимость такой услуги (услуг) не превышает стоимости самых товаров. То есть закупка электроэнергии как универсальной услуги осуществляется как закупка товара.

Потребители электроэнергии, являющиеся заказчиками по Закону № 922, должны осуществлять закупки с соблюдением требований этого Закона и с учетом законодательных и нормативно-правовых актов, регулирующих рынок электрической энергии.

ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

16.10.2019  № 16-06-06/17717

Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) розглянула лист <...> та в межах компетенції повідомляє таке.

Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019) визначено засади реформування ринку електричної енергії, реалізація яких передбачена в два етапи.

Перший етап реформування ринку електроенергії розпочався з 01.01.2019 та торкнувся роздрібного ринку - постачальників, які працюють з кінцевими споживачами.

Після прийняття Закону № 2019 розподіл (транспортування електроенергії) здійснюється суб'єктом природних монополій, а постачання - «приватними» суб'єктами. Тобто послуги з розподілу та постачання електричної енергії надаються окремими суб'єктами господарювання.

Постачання електричної енергії у розумінні Закону № 2019 не належить до сфери природних монополій та є конкурентним видом діяльності.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) застосовується до замовників за умови, що вартість предмету закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Таким чином, здійснення закупівлі електроенергії як товару споживачами, які є замовниками згідно з положеннями Закону, має здійснюватися за основною процедурою закупівлі - відкритими торгами. Переговорна процедура застосовується як виняток у вичерпному переліку випадків.

Згідно з пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019 тимчасово, на період з 01.01.2019 по 31.12.2020, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності.

З огляду на зазначене бюджетні установи мають право закуповувати електроенергію і як товар, і як універсальну послугу. При цьому в обох випадках постачальником може бути одна і та ж юридична особа. Тобто визначений відповідно до Закону № 2019 електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги, може продавати електроенергію не тільки як постачальник універсальної послуги, а й як звичайний постачальник. І якщо в першому випадку тариф на таку послугу затверджує НКРЕКП як регулятор, то в другому ціни є вільними (ціну визначає сам постачальник).

Відповідно до статті 63 Закону № 2019 у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. <...>

Таким чином, відповідно до норм Закону № 2019 бюджетним установам надано право, проте не зобов'язано, закуповувати електроенергію як універсальну послугу. При цьому придбання електроенергії як універсальної послуги може здійснюватися із застосуванням переговорної процедури відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону, а саме: відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Відповідно до Закону № 2019 з 01.07.2019 запроваджено реалізацію другого етапу реформування ринку електроенергії, відповідно до якого одночасно починають діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу вперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори.

У зв'язку із початком функціонування нового ринку електроенергії відбулись зміни у принципах ціноутворення на ринку електроенергії.

Відповідно до умов частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 36 Закону.

У зв'язку із зміною порядку формування тарифу та рівня тарифу на послуги з передачі електроенергії («передача» є послугою) бюджетні установи не можуть змінювати умови основного договору, який укладено на придбання електроенергії як товару. В такому випадку така закупівля вважається новим предметом договору.

Однак пунктом 5 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, визначено, що якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Тобто закупівля електричної енергії як універсальної послуги здійснюється як товар.

Споживачі електричної енергії, які є замовниками за Законом, мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог Закону та з урахуванням законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії.

Відповідальність за відповідність заключних договорів вимогам законодавчих та нормативно-правових актів несуть розпорядники бюджетних коштів.

З огляду на зазначене всі учасники бюджетного процесу мають діяти в межах чинного законодавства, не порушуючи вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Для більш детальних роз'яснень з приводу цього питання пропонуємо звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке відповідно до статті 7 Закону здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом.

Перший заступник Голови

В. Дуда