Чи є кредиторка, яка минула, доходом для єдинника – неплатника ПДВ?

Єдиний податок для юросіб

У юрособи – платника ЄП за ставкою 5 % числиться в обліку кредиторська заборгованість перед нерезидентом за надані послуги. Строк позовної давності витребування заборгованості минув у звітному періоді. Чи є сума такої заборгованості доходом, що підлягає обкладенню ЄП?

Ми вважаємо, що не є. Правила оподаткування кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що закінчився, наведено в п. 292.3 ПК. Згідно із цим пунктом сума такої заборгованості включається тільки до оподатковуваного доходу єдинника третьої групи, який є платником ПДВ (тобто застосовує ставку ЄП у розмірі 3 % плюс ПДВ). У нашому випадку єдинник не є платником ПДВ, тому дана норма до нього незастосовна.

Водночас відповідно до того ж п. 292.3 ПК до доходу будь-якого єдинника включається також вартість послуг, безплатно отриманих протягом звітного періоду. Так, можливо, що кредиторка, яка минула, потрапить до доходу нашого єдинника як безплатна послуга? Ні, для єдинника послуга буде вважатися безплатно отриманою, тільки якщо вона надана за договором, яким не передбачена грошова або інша компенсація вартості такої послуги (п. 292.3 ПК). У нашому випадку договір інший.

Таким чином, сума кредиторки зі строком позовної давності, що закінчився, у будь-якій якості не вважається оподатковуваним доходом єдинника, який не є платником ПДВ.

Те саме стосується й кредиторки, яка списується таким єдинником через ліквідацію кредитора. Про дохід від списання такої заборгованості в ПК немає ні слова.

Однак у ДФС інша думка! Як випливає з ІПК від 22.02.19 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та ІПК № 5209, фахівці фіскального органу вважають кредиторку, що минула, та «ліквідаційну» кредиторку доходом єдинника незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні.

Як головний аргумент податківці наводять п. 44.2 ПК. У ньому сказано, що юрособи-єдинники для розрахунку об’єкта оподаткування ведуть спрощений бухуоблік доходів і витрат за методикою, затвердженою Мінфіном. Такою методикою ДФС уважає національні стандарти бухобліку (див., наприклад, лист від 22.07.16 р. № 1597/10/15-32-12-04-22). А оскільки нормами П(С)БО 15 передбачено включати до складу бухгалтерського доходу підприємства суми списаної кредиторської заборгованості, то, на думку фахівців ДФС, дані суми повинні бути доходом і для цілей обкладення ЄП.

Що тут можна сказати? Тільки те, що податківці вкотре постаралися видати бажане за дійсне. Звернемося до історії питання.

Норма п. 44.2 ПК про визначення об’єкта оподаткування єдинника на підставі даних спрощеного бухобліку діє із квітня 2011 року. А на той момент п. 8 П(С)БО 25 було встановлено, що суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухобліку доходів і витрат, повинні були для цілей бухобліку визнавати доходи та витрати з урахуванням вимог ПК. При цьому суми, які не визнавалися згідно з ПК витратами або доходами, єдинники повинні були відносити безпосередньо на фінрезультат після оподаткування. Таким чином, протягом якогось часу об’єкт обкладення ЄП розраховувався прямо в бухобліку.

Однак спроба схрестити бухгалтерський і податковий облік виявилася невдалою, і в липні 2015 року Мінфін Наказом № 573 виключив дану норму з п. 8 П(С)БО 25. Відтоді у єдинників відсутня законна можливість (і необхідність) визначати об’єкт оподаткування за даними бухобліку.

Підсумуємо вищевикладене:

• об’єкт обкладення ЄП визначається тільки за правилами гл. 1 розд. ХIV ПК, у тому числі п. 292.3, про які розповідалося вище;
• для цілей складання фінзвітност юрособи-єдинники визнають доходи і витрати і згідно з національними положеннями (стандартами) бухобліку (п. 10 П(С)БО 25).

Додамо, що наші аргументи дійсні і в інших випадках, коли фахівці ДФС намагаються використовувати правила бухобліку для визначення об’єкта оподаткування в єдинників, наприклад для доходу від курсових різниць, що виникають при розрахунку інвалютних заборгованостей у бухобліку єдинника (див. ЗІР, категорія 108.01.02).