Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Валютний контроль деяких операцій з експорту та імпорту товарів

15.08.2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Норми встановлені ст. 1 розд. I Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами (далі – Закон № 959).

При цьому іноземні суб’єкти господарської діяльності – суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

Статтею ст. 5 Закону № 959 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Ознаками зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є:

  • діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV);
  • діяльність побудована на відносинах між суб’єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.

Правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) згідно з ст. 1 Закону № 959 – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (ст. 6 Закону № 959).

При цьому відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків визначено п. 6 розд. ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7.

Якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами, які не є іноземними суб’єктами господарювання, за своєю сутністю є господарською діяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом) відповідно до якого проводяться операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд, то такі відносини підпадають під валютний нагляд.

https://dp.tax.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
08.07.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Уряд пропонує розшири категорії громадян, які мають право на відстрочку Держпраці перевірятиме роботодавців на предмет мобінгу: законопроєкт підписаний ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 27.06.2025 Які податки планує збільшити ...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
17.04.2025
З 16.04.2025 почали діяти терміни зберігання документів щодо військового обліку
Більше за темою: Накази та розпорядження: основні терміни, види і строки зберігання Строки зберігання первинних документів збільшено: чи вплине це на строки давності для перевірок Міністерство юстиції наказом від 14.03.2025 № 748/5 затвердило зміни до Переліку типових документів, що створюють під ...
Нове
11.07.2025
Якщо заборгованість із зарплати виплачується у липні 2025 року
Індекси для визначення компенсації зарплати за попередні періоди, яка виплачується у 2025 році Порядок нарахування та виплати компенсації заробітної плати, нарахованої у період з 01.01.01 р., затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 (з урахуванням внесених змін постановами КМУ від 09.08.20...
11.07.2025
Що робити у разі виявлення помилок у даних після автоматичної постановки на військовий облік
Автоматична постановка на військовий облік заощаджує час військовозобовʼязаним, оскільки їм не треба стояти в чергах, збирати папери та проходити військово-лікарську комісію. Більше за темою: Дорогою на роботу працівника забрали до ТЦК: дії роботодавця В Україні діє механізм, який дозволяє ста...
11.07.2025
Виплата неприбутковою організацією матдопомоги, допомоги на лікування, надання позик: чи виключать за це з Реєстру
Розглянемо, чи є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій надання своїм засновникам (учасникам), членам такої організації, працівникам матеріальну допомогу або здійснення виплат на потреби учасників (лікування, надання позик тощо). Більше за&n...
Кращі матеріали