До якої ДПС треба звертатися для оскарження рішення податківців про відмову у прийнятті податкової звітності?

З урахуванням визначених статтею 19¹ Кодексу функцій скарги на рішення контролюючих органів у м. Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів подаються до Державної податкової служби України.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 01.06.21 р. № 2182/ІПК/99-00-18-04-01-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо підвідомчості розгляду скарг під час процедури адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

В зверненні зазначено, що Товариством отримано рішення контролюючого органу в області про відмову у прийнятті податкової звітності з податку на прибуток. У платника виникає питання щодо повноважень якого територіального органу ДПС входить обов’язок розгляду скарг на рішення, прийняті контролюючим органом, що можуть бути оскаржені в адміністративному порядку.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з п. 56.3 ст. 56 Кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 41.5 ст. 41 Кодексу повноваження і функції контролюючих органів визначається Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Функції контролюючих органів обласного та центрального рівнів визначено ст. 19¹ Кодексу, функціональні повноваження державних податкових інспекцій встановлено ст. 19³ Кодексу.

При цьому слід зазначити, що з набранням чинності змін, які внесено до Кодексу відповідно до Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2017 року державні податкові інспекції здійснюють виключно сервісні функції обслуговування платників податків визначені законом.

Згідно з п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу контролюючі органи виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19³ Кодексу, зокрема, забезпечують перегляд рішень контролюючих органів нижчого рівня у встановленому законодавством порядку (пп. 19¹.1.11 п. 19¹.1 ст. 19 Кодексу).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 Кодексу).

З урахуванням визначених статтею 19¹ Кодексу функцій скарги на рішення контролюючих органів у м. Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів подаються до Державної податкової служби України.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.