Звільнення працівника за прогул

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі прогулу працівника (зокрема відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення за прогул без поважних причин є заходом стягнення за порушення трудової дисципліни. У разі його застосування слід дотримуватися установлених законодавством про працю вимог щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень (ст. 149 КЗпП).

Так, згідно із ч. 1 ст. 149 КЗпП власник або уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення повинен зажадати від порушника письмові пояснення. Цей обов’язок роботодавця може бути визнано виконаним, якщо працівник надав необхідні пояснення або відмовився їх надавати, про що складається відповідний акт.

Дисциплінарне стягнення накладається власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Таке стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч. 1 ст. 43 КЗпП).

Відповідно до ч. 8 ст. 43 КЗпП власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць із дня отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Отже, вважається, що днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він вчинив прогул, за умови, що після цього працівник більше не виходив на роботу.

У день звільнення працівникові слід видати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП (ст. 47 КЗпП).

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу власник зобов’язаний також у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Лист Мінсоцполітики від 22.04.19 р. № 82/0/22-19/133.