Відступлення права вимоги і переведення боргу: що з ПДВ?

Читайте за темою:

Відступлення права вимоги і переведення боргу: проблемні питання

В Індивідуальній податковій консультації від 28.12.19 р. № 2237/6/99-00-07-03-02-15/ІПК (далі – ІПК № 2237) ДПС відповіла, якими будуть ПДВ-наслідки у зв’язку з переведенням боргу і відступленням права вимоги. 

Ситуація 1

Від первинного кредитора (постачальника) до нового кредитора за договором відступлення права вимоги перейшла дебіторська заборгованість населення (боржника) за поставлену теплову енергію.

Як роз’яснює податкова в ІПК № 2237, у цій ситуації операція з відступлення права вимоги не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.5 Податкового кодексу, далі – ПК), тому не призводить до виникнення податкових зобов’язань у первинного кредитора. Також не виникають податкові зобов’язання і в нового кредитора при отриманні грошей від боржника.

Тобто податкові зобов’язання за цією операцією виникають у первинного кредитора на дату постачання населенню теплової енергії (за умови, що він не застосовує касовий метод обліку ПДВ).

Якщо ж первинний кредитор веде облік ПДВ за касовим методом, тоді податкові зобов’язання повинні виникнути у нього на дату отримання грошей або ж інших видів компенсації вартості теплової енергії. Наприклад, ПДВ доведеться нарахувати на дату отримання грошей або товарів (послуг) від нового кредитора в рамках договору відступлення права вимоги. 

Ситуація 2

Первинний боржник (постачальник) передає за договором переведення боргу новому боржникові кредиторську заборгованість за отриману від населення (кредитора) передоплату за теплову енергію, яка не була поставлена.

У цій ситуації на дату отримання передоплати первинний боржник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Сама по собі операція з переведення боргу не є об’єктом обкладення ПДВ і ні до яких наслідків у сторін не призводить.

Тепер що стосується коригування податкових зобов’язань первинним боржником. Після укладення договору про переведення боргу постачальник не поставлятиме товар покупцеві. Тому логічно, що податкові зобов’язання, нараховані при отриманні передоплати, повинні бути відкориговані. Зробити це доцільно шляхом оформлення розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), виписаної на суму передоплати. 

Завважимо, що раніше податківці рекомендували складати такий РК на дату перерахування грошей новому боржникові (лист ДПС від 22.12.15 р. № 27403/6/99-99-19-03-02-15). Але на сьогодні у податкової інша думка (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 20.08.18 р. № 3596/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), а саме: у продавця в цій ситуації немає жодної підстави для коригування податкових зобов’язань згідно зі ст. 192 ПК, а значить, і для оформлення РК.

Ситуація, коли гроші кредиторові первинним боржником не повертаються, не розглядається в ІПК № 2237. Тут первинний боржник повертає передоплату кредиторові. Ця операція підпадає під дію норми ст. 192 ПК, тому на дату повернення передоплати первинний боржник оформляє РК до ПН, виписаної на передоплату.

Ситуація 3 

Первинний боржник передає за договором переведення боргу новому боржникові кредиторську заборгованість за отримані від постачальника (кредитора) товари (послуги), які не були сплачені. Постачальник не застосовує касовий метод обліку ПДВ.

У цій ситуації постачальник товарів (послуг) на дату їх постачання повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і скласти ПН на первинного боржника. Підстав для відображення податкового кредиту новим боржником у цій ситуації немає.