Послуги з ремонту автомобіля оплачено страховиком: що з ПДВ

Головне управління ДПС у Волинській області видало ІПК щодо порядку формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у разі здійснення ремонту транспортного засобу за рахунок страхових виплат від страхової компанії. 

№ ІПК/03-20-04-02-06 

Індивідуальна податкова консультація 

Головне управління ДПС у Волинській області, розглянуло звернення щодо порядку формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у разі здійснення ремонту транспортного засобу за рахунок страхових виплат від страхової компанії, що виплачуються страховою компанією безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, під час надання Товариством послуг з перевезення вантажів стався страховий випадок (пошкоджено напівпричіп). Рахунок за надані послуги по ремонту напівпричепа підприємством, яке його виконувало, виставлено Товариству, а його оплату здійснила страхова компанія згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту. Підприємство, яке виконувало ремонт напівпричепа виписало та зареєструвало податкову накладну на Товариство на суму наданих послуг. 

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань: 

1. Чи зобов’язане Товариство визначити податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією?  

2. Чи може Товариство включити до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу). 

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом. 

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Відносини у сфері страхування, ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законами України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96) і від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961). 

Відповідно до статті 9 Закону № 85/96 страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. 

Розмір страхової суми та(або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. 

Страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування та страхування відповідальності при настанні страхового випадку. 

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. 

При цьому згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону № 1961 виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, тобто в рахунок оплати вартості таких послуг. 

Правові основи обкладення ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу. 

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом обкладення ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України. 

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу). 

Відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об'єктом обкладення ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів. 

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). 

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком: 

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; 
• газу, який постачається для потреб населення; 
• електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. 

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. 

Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) і формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Порядок № 1307). 

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)  у встановлений цим Кодексом термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. 

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу). 

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:  

• дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. 

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. 

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу). 

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не обкладаються ПДВ, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V цього Кодексу). 

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу податкові зобов'язання з ПДВ визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: 

• придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання; 
• придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 

Ураховуючи вищевикладене, з урахуванням опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС у Волинській області повідомляє. 

Щодо питання 1–2 

Ураховуючи викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об'єктом обкладення ПДВ. 

При цьому, операція з постачання послуг із ремонту автомобіля є об'єктом обкладення ПДВ, а отже платник податку, який виконує такий ремонт, на дату, що сталася раніше (отримання страхового відшкодування в рахунок оплати вартості ремонту транспортного засобу або фактичного надання послуг із ремонту транспортного засобу) визначає податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов'язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. 

Власник (платник ПДВ) транспортного засобу при отриманні послуг із ремонту транспортного засобу, оплата за які здійснюється страховою компанією, включає до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному (податковому) періоді зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, оскільки платіж за ремонт транспортного засобу був сплачений не ним, а страховою компанією. 

Особливості складання податкових накладних відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу визначено пунктами 8, 11 та 16 Порядку № 1307. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу). 

ГУ ДПС у Волинській області