Сплата єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є найманим працівником

Читайте за темою:

ЄСВ для адвоката

Платник є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску, як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.01.2020 р. № 36/Д/99-00-08-01-01-09/ІПК

Державна податкова служба України керуючись ст.ст. 52, 53 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), з урахуванням висновків, викладених у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 620/2373/19 та у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 620/2373/19 надає нову індивідуальну податкову консультацію щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі  - єдиний внесок) особою, яка зареєстрована як особа, що провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є найманим працівником, і в межах компетенції повідомляє таке.

Статтею 129 -1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Статтею 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатська діяльність -  незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону № 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Інформація про обрані адвокатом організаційні форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до ст. 17 Закону № 5076.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з нормами пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність  - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі  - Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно ст. 5 Закону № 2464 облік платників єдиного внеску ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від  24.11.2014  № 1162.

Платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок  - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (у 2019 році  - 918,06 грн.) (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

У рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 620/2373/19 зазначено:

«що позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не як самозайнята особа, а як найманий працівник - провідний юрисконсульт».

Також , згідно зазначеного судового рішення, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 620/2373/19 зазначено:

«в розумінні положень Закону № 2464 та пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України, платником єдиного внеску відносно позивача є роботодавець».

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отже, згідно висновків, викладених у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 620/2373/19 та у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 620/2373/19 платник є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску, як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою.

Згідно з положеннями ст. 52 ПК України, індивідуальна податкова консультація надана з урахуванням висновків, викладених у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 620/2373/19 та у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 620/2373/19, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.