Утримання та перерахунок членських внесків за заявою працівника

Членські внески працівників - членів профспілки та пенсійні внески у межах недержавного пенсійного забезпечення, що утримуються із заробітної плати працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються роботодавцем - платником податку до профспілки та недержавного пенсійного фонду відповідно, не є витратам самого платника податку. Тобто платник податку в цьому разі виступає посередником між працівником та профспілкою чи недержавним пенсійним фондом.

Тому на такі операції не поширюються положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ за умови, що такі внески не враховуються у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування такого роботодавця.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.04.2020 р. № 1447/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму профспілкових внесків, пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення, які перераховуються до профспілок та недержавних пенсійних фондів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у запиті платник за заявою окремо взятого працівника щомісячно утримує із заробітної плати, зокрема, профспілкові внески, пенсійні внески у межах недержавного пенсійного забезпечення та перераховує їх до зазначених у заяві працівника установ та організацій, зокрема, профспілок, недержавних пенсійних фондів.

Утримані підприємством із заробітної плати працівника внески не включаються до складу витрат підприємства, та перераховуються підприємством за дорученням працівника до неприбуткових організацій (профспілок, недержавних пенсійних фондів).

Платника цікавить питання, чи підлягає коригуванню при розрахунку податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму внесків, перерахованих до неприбуткових організацій.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України від 15 вересня 1999 року № 1045-ХІV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон № 1045).

Абзацом третім ст. 42 Закону № 1045 встановлено, що за наявноcті письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором.

Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності візначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1057).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1057 учасником недержавного пенсійного забезпечення є фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійно го депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та цим Законом, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.

Таким чином членські внески працівників - членів профспілки та пенсійні внески у межах недержавного пенсійного забезпечення, що утримуються із заробітної плати працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються роботодавцем - платником податку до профспілки та недержавного пенсійного фонду відповідно, не є витратам самого платника податку.

Тобто, платник податку в даному випадку виступає посередником між працівником та профспілкою чи недержавним пенсійним фондом.

Виходячи з викладеного, положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не поширюються на операції з перерахування роботодавцем - платником податку на прибуток профспілковій організації членських внесків працівників - членів профспілки, а також пенсійних внесків та недержавного пенсійного фонду за дорученням працівників, за умови, що такі внески не враховуються у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування такого роботодавця.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.