Торгівля алкоголем в розстрочку

Операція повернення суб’єкту господарювання відвантаженого раніше покупцю товару, згідно з укладеним договором, підакцизного товару, буде розрахунковою операцією незалежно від форми оплати, зокрема, зазначеної у розрахунковому документі, виданого покупцю раніше, при його продажу (реалізації).

При поверненні товару склад, що був відвантажений покупцю та проданий за формами оплати «у кредит/післяплата», суб’єкт господарювання має видавати покупцю розрахунковий документ з дотриманням усіх вимог до його форми та змісту.

Якщо згідно з договором із покупцем передбачалась готівкова форма оплати продажу товарів, зокрема, «у кредит/післяплата», то підстави для зміни форми оплати на безготівкову, при недотриманні покупцем умов договору, у продавця відсутні.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 09.10.2020 р. № 4236/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ «…» від …. щодо надання індивідуальної податкової консультації  з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом товариство здійснює діяльність з оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, відокремлені підрозділи товариства здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

Також у запиті зазначено, що відвантаження товару покупцям здійснюється на умовах укладених договорів, зокрема, умовах післяоплати  та/або у кредит, а у разі невиконання покупцем умов договору (недотримання термінів оплати) і виникнення заборгованості, товариство може скористатись правом повернути товар/частину неоплаченого товару на свій склад.

1. Чи є згідно з Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) операція в момент повернення  підакцизного товару, проданого за формою оплати «у кредит/післяплата» та не оплаченої покупцем розрахунковою операцією?

Відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Згідно п. 216.1 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямків подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених, зокрема, у статтях 225 та 229 Кодексу.

Реалізацією підакцизних товарів (продукції) відповідно до абзацу першого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу вважаються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, згідно визначень пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передача алкогольних напоїв (продукції) за договорами зберігання є реалізацією підакцизних товарів та, відповідно, є об'єктом оподаткування акцизним податком, відповідно не може вважатись побутовою потребою особи.

Згідно з пунктами 1, 2 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Тобто, Закон № 265 передбачає обов’язок суб’єктів господарювання, при продажу товарів (наданні послуг), застосовувати зареєстрований належним чином РРО та надавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми, та змісту, незалежно від форми оплати покупки (готівкова чи безготівкова), та часу оплати (безпосередньо під час здійснення розрахункової операції чи після її завершення у визначений договором термін).

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Враховуючи викладене, операція повернення суб’єкту господарювання відвантаженого раніше покупцю товару, згідно з укладеним договором, підакцизного товару, буде розрахунковою операцією незалежно від форми оплати, зокрема, зазначеної у розрахунковому документі, виданого покупцю раніше, при його продажу (реалізації).

2. Чи є обов’язок у товариства під час операції повернення за формою оплати «у кредит/післяплата» та не оплаченої покупцем, створювати та видавати покупцю крім накладної на повернення товару, чи будь-який інший документ згідно з законом  № 265?

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, затверджено Положення про форму і зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів (далі – Положення № 13).

Згідно з п. 1 Положення № 13, цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Положення № 13 Видатковий чек має містити обов'язкові реквізити:

• найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
• назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
• адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
• для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
• для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
• якщо кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, що рекомпенсується) не дорівнює одиниці виміру, – кількість поверненого товару (обсягу отриманої послуги, що рекомпенсується) та вартість одиниці виміру товару (послуги) (рядок 6);
• код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
• цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
• назва операції виплати або назва товару (послуги), літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видається (рядок 9);
• ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);
• ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);
• сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);
• вид операції (рядок 13);
• реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);
• напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (назва найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);
• підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно написи «Касир» (рядок 16);
• підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед яким друкується відповідно напис «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);
• позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суму коштів за цією формою виплати та валюту операції  (рядок 18);
• загальна сума виданих коштів у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);
• для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);
• для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
• фіскальний номер видаткового чека/фіскальний номер електронного видаткового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 22);
• QR – код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (рядок 23);
• для видаткового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений видатковий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 24), контрольне число, сформоване в режимі офлайн  (рядок 25);
• заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 26);
• фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 27);
• напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 28).

Отже, при поверненні товару склад, що був відвантажений покупцю та проданий за формами оплати «у кредит/післяплата», суб’єкт господарювання має видавати покупцю розрахунковий документ визначений Положенням № 13 форми та змісту.

3. Чи має право товариство при продажу підакцизних товарів з формою оплати «у кредит/післяплата» за готівку, змінювати умови договору на «продаж у безготівковій формі»?

Вважаємо, що якщо, згідно з договором із покупцем, передбачалась готівкова форми оплати продажу товарів, зокрема, «у кредит/післяплата», то підстав для зміни форми оплати на безготівкову, при недотриманні покупцем умов договору, у продавця відсутні.

Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.