Суд став на бік платника: із суми ЗЕД-пені, відступленої резидентові, «нерезидентний» податок не утримується!

Облік різниць при нарахуванні процентів пов'язаним особам – нерезидентам

Резидент – платник податку на прибуток (далі – боржник) нарахував пеню згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту з нерезидентом. У свою чергу, нерезидент уклав договір з іншим резидентом України (далі – новий кредитор), згідно з яким відступив йому право вимоги пені з боржника. Виконуючи умови такого договору, боржник сплатив новому кредиторові пеню, раніше нараховану за ЗЕД-контрактом. Крім того, боржник звернувся до податкового органу, зокрема, з таким запитанням: чи повинен він обкладати податком на дохід нерезидента суму пені, нараховану за ЗЕД-контрактом, але фактично сплачену резидентові України згідно з угодою відступлення права вимоги? 

В Індивідуальній податковій консультації від 08.11.18 р. № 4738/6/99-99-15-02-02-15/IПК (далі – ІПК № 4738) фахівці ДФС на це запитання відповіли ствердно. https://uteka.ua/ua/publication/news-14-ezhednevnyj-buxgalterskij-obzor-39-nuzhno-li-uvelichivat-finrezultat-na-summu-shtrafnyx-sankcij-nachislennyx-v-polzu-nerezidenta А саме: пеня (неустойка), нарахована за умовами ЗЕД-контракту, належить до інших доходів від здійснення нерезидентом госпдіяльності на території України згідно з пп. «й» пп. 141.4.1 ПК та оподатковується під час її сплати за ставкою 15 % (якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору, укладеного з країною нерезидента). При цьому не має значення, кому саме був виплачений такий дохід – нерезиденту чи новому кредиторові-резиденту.

Боржник не погодився з такою відповіддю ДФС та оскаржив ІПК № 4738 у судовому порядку. Суд став на бік боржника, а ІПК № 4738 визнав протиправною і скасував. 

Як випливає з рішення суду, якщо штрафні санкції за ЗЕД-контрактом на підставі договору відступлення вимоги фактично сплачені резидентові України, то податок на дохід нерезидента при їх сплаті не утримується.

Тому ДФС довелося надати боржникові нову ІПК від 04.07.19 р. № 3078/6/99-99-15-02-02-15/IПК, у якій підтвердити висновки суду.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.07.2019 р. № 3078/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на виконання рішення адміністративного суду, яким скасовано податкову консультацію ДФС від 08.11.2018 № 4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, та керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає нову податкову консультацію з питання щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму пені, нарахованої резидентом України нерезиденту за порушення виконання умов зовнішньоекономічного договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з підпунктами 133.2.1, 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, а також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками на прибуток.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Враховуючи те, що штрафи, пеня, неустойки не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Отже, у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені), такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов'язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді штрафних санкцій сплачується під час переуступки права вимоги.

Враховуючи висновки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 № 200/14112/18-а, у разі якщо, як зазначено у зверненні, суми нарахованих за умовами контракту штрафних санкцій фактично сплачені на підставі договору відступлення права вимоги резиденту України, а не резиденту Словацької Республіки, то податок, передбачений пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, під час такої сплати не утримується.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).