Сумісники мають право на соціальну відпустку на дітей

Як піти у відпустку у 2019

Щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів (не враховуючи святкові і неробочі дні) надають:

• жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років; або дитину з інвалідністю; або яка усиновила дитину;
• матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
• одинокій матері;
• батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.06.2019 р. №751/0/204-19

Директоратом норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики розглянуто Ваше електронне звернення щодо застосування положень Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) та в межах компетенції повідомляється.

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору У вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації або за наймом у фізичної особи вважається сумісництвом.

Статтею 2 Закону визначено право на відпустки громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією), фізичною особою і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.

Також слід зазначити, що частиною третьою статті 56 КЗпП передбачено, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відповідно до статті 19 Закону жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Враховуючи зазначене, законодавством не заборонено надання працівникам-сумісникам додаткової соціальної відпустки за статтею 19 Закону.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

З повагою генеральний директор Директорату 

Ю. КУЗОВОЙ