Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Працюючим за ЦПД простій не оголошують

23.09.2020

Чинним законодавством не передбачена обов'язковість укладення трудового договору між порушником і роботодавцем. Однак законодавство не містить також і заборони укладати в даному випадку трудові договори.


МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.05.2020 р. № 3511-06/32092-09

Щодо деяких питань з оплати праці

Мінекономіки розглянуло звернення щодо деяких питань з оплати праці та в межах компетенції повідомляє.

1. Статтею 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись адміністративні стягнення, зокрема суспільно корисні роботи.

Згідно із статтею 311 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3251 КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Статтею 3253 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, зокрема, ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, про кількість відпрацьованих порушником годин та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, пунктом 13.13 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мін'юсту від 19.03.2013 р. № 474/5 та зареєстрованого в Мін'юсті 21.03.2013 р. за № 457/22989 (далі - Порядок № 474/5), зокрема, встановлено, що, якщо наявні підстави, які унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.

Крім того, згідно з пунктом 13.17 Порядку № 474/5 до відбутого строку суспільно корисних робіт зараховується тільки той час, протягом якого порушник виконував суспільно корисну роботу на визначених об'єктах, що підтверджено повідомленням власника підприємства.

Звертаємо увагу на те, що, незважаючи на низку ознак, притаманних трудовим відносинам, чинним законодавством не передбачено обов'язковості укладання трудового договору між порушником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Проте законодавство не містить також і заборони укладати в даному випадку трудові договори.

Разом з тим, з укладенням трудового договору його сторони набувають прав та обов'язків, визначених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

Так, у зв’язку з зупиненням виконання роботи на підставі трудового договору, викликаним відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами, на підприємстві, в установі, організації відповідно до вимог КЗпП слід запроваджувати простій.

Згідно з частиною першою статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Принагідно інформуємо, що законодавством не передбачено норм щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу запроваджувати на підприємстві, в установі, організації простій при зупиненні виконання роботи на підставі цивільно-правового договору, викликаному відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами.

2. Згідно з частиною четвертою статті 31 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон) з особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця. Відповідно до частини п'ятої статті 31 Закону та пункту 4 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 175, на осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вважаємо, що особи, які відповідно до статті 31 Закону беруть участь у громадських роботах, проте їх не виконують у зв’язку з запровадженням простою, мають право на оплату часу простою на умовах, визначених статтею 113 КЗпП.

3. Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок № 100), встановлено, що у всіх випадках обчислення середньої заробітної плати, крім оплати часу відпусток та компенсації за невикористані відпустки, нарахування проводяться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 4 Порядку у випадку, якщо протягом цього періоду працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок проводиться виходячи з встановлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку (розрахованого з урахуванням пункту 8 Порядку) на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Заступник Міністра

Ю. Свириденко

Коментарі до матеріалу
Популярне
07.10.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Оновлено План-графік проведення перевірок (26.09.2025) ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 26.09.2025 Оновлено показники середньої зарплати за 2025 рік, яка враховується для обчислення пенсії ДПС відповідає на актуальні запитанн...
08.09.2025
Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін
Закон № 4536 вносить зміни, зокрема, до Податкового кодексу, Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ , Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ. Більшість норм Закону № 4536 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто з 1 жовтня 2025 року. Більше за темою: Квартальна об&...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
Нове
08.10.2025
Огляд судової практики КГС Верховного Суду за серпень 2025 року
В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції. Більше за темою: Ліквідація у зв’язку з банкрутством: правові аспекти Пропонуємо до уваги огляд актуальної судової практики КГС Верховного Суду за серпень 2025 року. В огляді висві...
08.10.2025
Які відмінності між спадковим договором, заповітом і договором дарування
Заповіт, спадковий договір чи договір дарування потребують нотаріального посвідчення, але відрізняються насамперед моментом переходу права власності, умовами його набуття та можливістю оскарження в суді. Детальніше розглянемо нижче. Більше за темою: Помер підприємець: що робити працівникам і спадко...
08.10.2025
Надмірно виплачений дохід при звільненні працівника: як відобразити повернення в додатку 4ДФ
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового...
Кращі матеріали