Проблему створили, а рішення передбачити забули...

Читайте за темою:

Зарплата готівкою з копійками: за виплату не в повному обсязі -штраф

З жовтня 2019 року серед бухгалтерів завелася «страшилка»: як виплачувати зарплату з каси підприємства без копійок, тобто після округлення нарахованої суми (!) без негативних наслідків для роботодавця? Причина: з 1 жовтня 2019 року Нацбанк вилучив з готівкового обігу монети номіналом 1, 2 і 5 копійок (постанова Правління НБУ від 20.06.19 р. № 82).

Дізнавшись про цю ситуацію, ми не тільки застерегли наших читачів від можливих наслідків такого округлення, але й запропонували їм конкретні шляхи вирішення проблеми (див. «Нові правила округлення копійок і виплата зарплати»). Проте наші консультації, ясна річ, не можуть замінити офіційну позицію контролюючих органів. А представники цих органів до цих пір (!) не знайшли часу для того, щоб сісти за круглий стіл, виробити єдину позицію (!) та опублікувати спільного листа із цього питання. 

Адже вилучення дрібних монет, що залишилося непоміченим населенням, підняло шквал питань серед суб’єктів господарювання. Наприклад, роботодавців цікавило:

• якими будуть наслідки виплати зарплати в неповній сумі (адже в результаті округлення, до якого роботодавець вимушений вдаватися не за своєю ініціативою, працівник недоотримає декілька копійок);
• що робити в разі остаточного розрахунку зі звільненим працівником, якщо через округлення не вдається виплатити нараховану суму, що належить працівникові;
• як бути з виплатою лікарняних за рахунок фінансування ФСС (яким чином можна зняти суму зі спецрахунка та що робити з копійками, які зависли на спецрахунку);
• як бути з підзвітними сумами (у т. ч. й у разі закордонвідряджень);
• як відображати виплати з округленнями в бухобліку тощо.

Звичайно, контролюючі органи не сидять склавши руки, а видають свої листи. На жаль, їх роз’яснення не стосуються проблеми в цілому, а порушують якийсь вузький аспект. Ми коментували листи НБУ, ФСС, податкової із цього питання, проте так і не знайшли в них тієї самої «пігулки», яка здатна допомогти в будь-якій ситуації. 

Нижче ми наводимо чергового листа із цієї проблеми, автором якого є Держпраці.

У листі від 26.11.19 р. № 8971/4/4.1-дп-19 Держпраці, як і багато інших контролюючих органів, робить застереження, що не уповноважений давати роз’яснення з питань здійснення готівкових розрахунків. І при цьому нагадує роботодавцям, що за правилами ст. 116 КЗпП усі суми, що належать працівникові, який звільняється, повинні бути виплачені йому повністю в день звільнення. Ні про які винятки, пов’язані з добровільно-примусовим округленням виплачуваних сум, у листі не йдеться.

Тому, скоріше за все, слід чекати, що при трудових перевірках такі суми стануть приводом для застосування штрафів, які, можливо, роботодавці захочуть оскаржити в суді.

Крім того, в листі Держпраці явно підштовхує роботодавців до активного використання ст. 127 КЗпП. Ця стаття передбачає виправлення помилкових нарахувань і виплат працівникам на підставі щомісячного наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу (директора). Такі виправлення треба зробити протягом місяця після закінчення строку, установленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або після виплати неправильно розрахованої суми. 

Таким чином, читаючи між рядків, з листа Держпраці можна зробити такий висновок: краще виплатити більше, ніж менше, у т. ч. і звільненому співробітникові, проте в наступному місяці на підставі наказу керівника можна утримати надмірно виплачені суми із зарплати. А звільнені працівники можуть повернути надмірно виплачену їм суму на розрахунковий рахунок підприємства. Або за такими працівниками помилку протягом місяця краще не помічати, щоб не було підстав для повернення копійок.

Поки ось так. Тобто «дріб’язкової» роботи бухгалтерам додасться. Але сподіватимемося, що в 2020 році Мінфін, Мінсоцполітики, Держпраці, НБУ і ДПС сядуть таки за круглий стіл і «народять» спільного листа, що дає відповіді на всі запитання за цією темою.