Ухвалення рішення про незастосування коригувань фінрезультату

Якщо платник у 2019 — 2020 роках щокварталу подавав податкові декларації з податку на прибуток та визначав об’єкт оподаткування податку на прибуток з урахуванням податкових різниць, а його дохід за 2020 рік не перевищить 40 млн грн, то такий платник зможе ухвалити рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) у декларації за 2020 рік.

При цьому такий платник має застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.10.2020 р. № 4304/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у редакції, чинній з 23.05.2020,  повідомляє.

Як зазначено у зверненні товариством у 2015 році було прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, визначені відповідно до положень розділу III Кодексу.

У 2018 році річний дохід товариства перевищив 20 млн. гривень і товариство здійснювало коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, в 2019-2020 роках щоквартально подавало податкові декларації з податку на прибуток з урахуванням податкових різниць.

Враховуючи зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 товариство передбачає, що його річний дохід за 2020 рік не перевищить 40 млн.грн.

У платника виникли наступні питання:

• враховуючи те, що платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу, чи може товариство відновити право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, якщо дохід не перевищить 40 млн.грн.;
• чи виникає право у платника прийняти рішення (відновити право) про незастосування податкових різниць, в якого ще не має 40 млн. грн доходу в декларації за перше півріччя 2020 року. Чи в такому випадку незастосування податкових різниць здійснюється в цілому за рік;
• якщо дохід товариства за 2020 рік не перевищить 40 млн.грн. і товариство може скористатися правом на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, чи необхідно подавати уточнюючі декларації за II квартал 2020, якщо платником самостійно виявлено, що йому необхідно було збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими  органами за порушення вимог законодавства. Однак у декларації за II квартал 2020 року відображено збиток, і вищезазначена обставина не призведе до заниження податкового зобов’язання та податку на прибуток. Можливо, достатньо буде під час формування показників річної декларації, різниці не враховувати різниці, адже декларація заповнюється наростаючим підсумком.

Законом № 466 внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з двадцяти до сорока мільйонів гривень (набули чинності
23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ст. 137 Кодексу у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01 січня 2021 року).

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу (із внесеними змінами Законом № 466) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу III Кодексу.

Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, у разі якщо платник у 2019-2020 роках щоквартально подавав податкові декларації з податку на прибуток та визначав об’єкт оподаткування податку на прибуток з урахуванням податкових різниць, а його дохід за 2020 рік не перевищить 40 млн.грн., то платник зможе прийняти рішення про  незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень Кодексу) у декларації за 2020 рік.

При цьому такий платник має застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.